12 березня 2012, 11:30

Де починається столиця

Завершився конкурс на логотип Києва, причому завершився на досить позитивні ноті. Новий логотип – сучасний, яскравий, позбавлений прив'язок до стереотипів чи застарілих цінностей. Більше того – великим плюсом нового логотипу є його технічна адаптивність – легко реалізувати на будь-яких поверхнях, навіть без дотримання пропорцій та розмірів (хай вибачать дизайнери за ці слова).



Логотип направлений на майбутнє – так само, як і слоган кампанії – "місто, де все починається", і разом зі своєю іконічністю (легкістю візуального прочитання) це дозволяє говорити про те, що він легко приживеться. Такий логотип однозначно створює місту образ молодого, відкритого, теплого і світлого. Простір заповнений позитивними кольорами, при цьому немає нав'язування асоціативних рядів – кожен читає логотип по-своєму. Недаремно Інтернет-спільнота, сліпа до сірості і скучності, вже народила декілька фотожаб на логотип.



Втім, те, що в Києві досить відкрито провели конкурс, із залученням великих і поважаних рекламних агенцій – аж ніяк не означає, що столиця вийшла на принципово новий рівень комунікації із жителями чи гостями. Логотип, як і брендування міста – це лише візуальне оформлення, яке потребує тотальної зміни культурної політики міста. Звичайно, вже одне те, що було проведено відкритий конкурс – це ознака певних світоглядних змін. Важливо й те, що логотип одразу несе в собі комунікативну стратегію, яку місто отримує довіском.

Однак Київ – чи не в останніх рядах серед великих міст України в плані брендингу. Те, що вже давно зроблено у Львові, Донецьку, Одесі, в столиці тільки-тільки назріває і явно проходить з великими потугами. Навіть новий логотип, для того, щоб бути популяризованим до Євро (а саме на Євро він має бути презентований світу), потребує системної роботи – і вже сьогодні. Мова йде не стільки про розробку і виготовлення сувенірної продукції, як про створення цілого світу, де кожен знайде "свій Київ".

Чи готові чиновники віддати спільноті (читай – громадянському суспільству) – право не тільки намалювати логотип – але й визначити принципи, за якими живуть і спілкуються з людьми ті самі чиновники, органи влади; за якими зустрічають гостей міста. Це питання, яке не вирішить жоден логотип. Однак те, що він є – значний крок уперед. І мені, як киянину, він подобається.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...