25 жовтня 2012, 12:18
Мій вибір
За кордоном бути прихильником тої чи іншої партії і заявляти про таку позицію – нормально. Чим більше розвивається громадянське суспільство в Україні, тим важливіше експертам, лідерам думок, журналістам, письменникам заявляти про свої вподобання. Та здається, це непросто...
Як простий громадянин, я би голосував за УДАР – хоч там і дуже багато сумнівних і навіть страшних персоналій в списку, але водночас я знаю декількох справді хороших людей, особливо серед мажоритарників. І вже так хочеться нових облич – а раптом саме в них вийде?
Як політолог, я би голосував за Регіони – адже різка зміна курсу може нашкодити країні більше, ніж громадянські свободи. Добре, що в цю неділю я не працюю політологом.
Як рекламіст, я би голосував за комуністів – вони найбільш ефективно використали виборчий бюджет і довели, що є єдиними професійними політиками (з тих, що не сидять в тюрмі). Добре, що мені достатньо поставити їм "п'ятірку" на професійному форумі і забути.
Ще в серпні мені здавалося: Радикальна партія Ляшка здатна стати новою течією проти соціальних правил – нехай треш, але щирий та чесний. Можливо, так станеться на наступних виборах?
Як патріот, я би голосував за "Свободу" – ця партія точно ніколи не вестиме сепаратних переговорів з країнами, які становлять для нас найбільшу загрозу.
Як освічена людина, я знаю, що активний абсентеїзм – це нормальна і здорова позиція, особливо, якщо бачиш в усіх списках одні й ті самі обличчя, щоб не сказати гірше. Закликати голосувати хоч за когось – це поведінка, нав'язана вже на генетичному рівні в СРСР, для демонстрації високих показників відвідування. В Італії, Франції чи Швейцарії не закликають голосувати хоч якось; партії активізують власних прихильників, але не принижують "противсіхів" – це бридко, як мінімум.
Здається, подібні вагання є в кожному з нас, і реальний вибір відбудеться в одну конкретну секунду 28 жовтня. Хочеться, звичайно, додати, що тільки нейромаркетингові дослідження максимально точно можуть передбачити цей вибір в цю секунду:)))
Але нехай нам пощастить і без нейромаркетингу!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.