8 грудня 2013, 14:40

Захарченко, хватит бояться!

Виталий Юрьевич, доброе время суток! Так как я очень хочу, чтобы Вы лично прочитали это сообщение – я не буду взывать к совести, ответственности, офицерской чести. Уверен, существует масса дополнительных причин, неизвестных нам, каждая из которых может перевесить все эти гуманитарные термины. Уверен, даже зверства "беркутни" под АП можно объяснить – ну, может парней накачали амфетаминами перед "выходом на сцену". Либо долго крутили фильмы о вероломстве лежащих на земле, способных внезапно вонзить нож в спину бойцам.

Вместо этого хочу задать вопрос, который, возможно, Вы сами постоянно задаете себе. Почему на этой войне Вы остаетесь лишь пешкой? Подковерные игры, подставы "дружественных" олигархов, ненависть журналистов – а ведь виноватым выставляют именно Вас. Помнится, в 2004 году лишь Кравченко оказался вне игры, хотя и был единственным, готовым принимать и исполнять решения. Уверены ли Вы в верности Семьи, адекватной Вашей работе и Вашей верности?

Именно сегодня Вы самый могущественный человек в Украине – армия не будет вступать в игру, и в Ваших руках оказываются самые мобильные и действенные части, способные переиграть любую ситуацию. Самое интересное, что люди на улицах адекватно относятся к милиции, если она переходит на их сторону – лозунг "Милиция с народом" никто не отменял. И если вдруг Вы перестанете бояться, перестанете прятаться за спинами парней в бронежилетах, и выйдете к толпе с понятными и ясными предложениями – уверяю, люди Вас услышат.

Это может сильно спутать карты оппозиционным лидерам, но для людей на улицах это может быть самое адекватное решение.

Сейчас на улицах находятся сотни тысяч граждан, и поверьте, они стоят не за социалистические идеи, не за анархию и даже не за немедленное вступление в Евросоюз. Это средний класс, стоящий за порядок, и против беспредела. Мы стоим за то, чтобы закон был один для всех. И многие из нас адекватно относятся к таким личностям, как Пиночет, де Голль и даже Кадаффи – офицерам, способным четко провести линию между анархией и порядком. Что будет дальше – рассудит история (у каждого из упомянутых героев своя судьба), но тут и сейчас нации нужен сильный лидер, способный остановить бардак.

Виталий Юрьевич, возможно, настало время войти в историю? Но не генералом, разгоняющим толпу с помощью водометов для президента, вокруг которого плетут интриги советники и олигархи. А генералом, способным выйти к толпе и взять на себя ответственность за новый порядок. Вы можете сказать это по-русски, но действительно скажите это людям на улицах:

"Больше никакого насилия по отношению к митингующим. Милиция – с народом!"

Думаю, статус "народного героя" с гарантиями личной безопасности будет всяко лучше состояния страха и недоверия.

А дальше – как уже смелости хватит. Можно и временное правительство возглавить, посадив по домашний арест всю камарилью. Народ поддержит. Можно хлопнуть дверью, создать политическое движение "За порядок" и уверенно выиграть выборы 2015 года. А можно договориться с оппозицией и остаться министром внутренних дел в новом правительстве. Сильным и независимым.

Все эти варианты хороши одним – реальной личной безопасностью, бешенной популярностью и возможностями для политической карьеры. То, что происходит сейчас – игра в русскую рулетку. Правда, стрёмно? Рано или поздно все равно попадется патрон. И хуже всего, когда в спину дважды выстрелят свои же. С формулировкой "За разгон мирных демонстраций".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Захоплення через усвідомлення: чи можливий перезапуск спортивного ТБ в Україні

Прочитав свіже інтерв'ю співвласника та головного голосу Maincast Віталія Волочая про запуск телеканалу Maincast Sport і вхопив себе на приємному відчутті "нарешті наші – на одній хвилі"...

Приватизація в часи війни, як тест зрілості держави й бізнесу

Конференція з відбудови України в Римі показала стійкий інтерес іноземних інвесторів до розвитку бізнесу в Україні. Попри намагання показати, що захід носив більше іміджевий характер і мав певні організаційні вади – складно піддавати критиці той факт, що як політичне, так і ділове представництво на URC було на найвищому рівні...

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...