Влада чомусь вирішила, що вони назавжди. Ми так не думаємо
Нічого не буде. Мережа криком кричить про вчорашні вбивства в Києві, але нічого не зміниться. Покарають двох сцикливих поліціянтів, винесуть догану їх начальнику, і все.
Ніякого дозволу на зброю, ніяких звільнень керівників, ніяких змін в державі. Не на часі. Тому що війна.
Влада глуха і сліпа. Останній раз вони почули народ під час "Картонкового майдану". Потім трохи почули НАБУ і західних партнерів і "звільнили" Єрмака.
Трохи перефарбували фасад, випустили декількох політвʼязнів, взяли "нові обличчя" зі старої колоди, провели купу блискавичних, яскравих шоу, захистили Близький Схід, розблокували Ормузьку протоку, роздали по черговій тисячі, і заспокоїлись.
Вони не бачать черкаської трагедії, бусифікації, нападів на військових, смерті цивільних, страху перед штурмовими полками, втоми від війни, беззаконня, порушення прав людини, відсутності свободи слова, катастрофічного падіння рівня життя, і фантастичного збагачення на війні.
Нічого не бачать. Нікого не чують. Не хочуть чути. Бо план один – ніяких змін!
В них все добре. І вони щиро вірять, що все добре в нас.
Вони роблять потужні заяви, чудові світлини, виміряють рейтинги, і нібито все в плюс... Як раптом приймають закон про антисемітизм, і отримають купу лайна.
І питання не в антисемітизмі, не в одному жахливому випадку тероризму, не в бездіяльності поліції, не в дозволах на зброю, і навіть не в короткостволі. Питання в іншому...
Колись, за часів добродія Януковича, коли долар був по вісім, і не було війни, все почалося з Врадіївки – не почули. Потім не помітили першій "Студентський майдан". А коли побили дітей – прорвало.
Це нагадування. Це тривожний дзвіночок. Суспільство на межі. Проте влада не памʼятає, не чує, не робить висновки. Влада чомусь вирішила, що вони назавжди, і ніщо не потребує змін.
Так думати дуже небезпечно для країни, для нації, і для влади теж.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
