12 липня 2014, 01:11

Ще три причини переобрання парламенту

Сергій Андрушко дуже влучно назвав 7 причин, чому цей парламент слід переобрати. А саме:

1. Голосування за себе і за товариша

2. Поєднання двох державних посад

3. Голосування 16 січня

4. Блокування законів

5. Непрозорість

6. Закритість роботи комітетів

7. Зміна політичної позиції

Можна додати ще три важливих причини на посилення цієї аргументації.

1. Дискредитація цього парламенту як законодавчого органу

"Яживой" Віктор Янукович послідовно знищував український парламентаризм, як функціонально, так і психологічно. Депутати не відчували, що їм делеговане право щось вирішувати, депутати не почувалися в безпеці, їм нав'язали роль стада, яке має погоджувати рішення Банкової. В результаті, значна кількість народних обранців перестала сприймати себе як людей, що можуть впливати на політичні рішення.

І цей комплекс меншовартості досі зберігається. Замість хоча б спробувати поводити себе як обрані представники суспільства, подавати приклад патріотичної поведінки – багато хто залишається "іждівєнцем" на утриманні. Ситуація із розпиттям горілки на робочому місці показова – парламентарів перетворили на маргіналів, і багато хто не може позбутися такої самоідентифікації. Тож до парламенту мають прийти нові політики – після конкурентної боротьби, з бажанням писати закони, а не "ковтати" подачки. Який-не-який, але елітаризм має повернутися в стіни Верховної Ради України.

2. Потреба в ефективній роботі державного апарату

В Україні відбулася кардинальна зміна орієнтирів, публічних месседжів, і водночас визначено нові глобальні цілі. Відбулася зміна виконавчої гілки влади, президентської вертикалі. Президент Петро Порошенко визначив базові точки зростання для суспільства і напрями реформування державного апарату. Зі свого боку, суспільство чітко оголосило вимогу щодо змін в судовій та законодавчій гілках влади. Нинішній парламент жодним чином не відповідає всім цим віянням часу, він є ослаблений, позбавлений орієнтирів і стрижня.

Звичайно, парламентарі, які були в опозиції, загартувалися в боях, однак залишається величезна кількість пластилінових депутатів, готових до будь-яких забаганок олігархів. Не варто ідеалізувати майбутній парламент, однак однозначно зменшиться кількість людей, звиклих до дегенеративної законодавчої діяльності.

3. Потреба в професіоналах, а не зручних кнопкодавах

Значна кількість депутатів – звичайно, далеко не всі – це водії, охоронці, секретарі, власники салонів краси, масажисти тощо. Слово "законодавці" до них не можна вживати навіть у значенні "законодавці моди". Звичайно, такі люди будуть і в новому парламенті, однак їхня кількість буде меншою, адже мода на "шансон" поступово зникає з вітчизняної політики. Та й вони не звикли до чесної політичної боротьби.

Писати закони мають люди з вищою освітою (як правило), експерти в певних галузях, визнані спеціалісти. Парламент – це будівля, в якій повинні цінуватися не м'язи, а інтелектуальні та ораторські здібності, тільки тоді він буде ефективний. Нинішній парламент аж ніяк таким не є, інтелект – не та риса, яка цінувалася в 2012 році.

Ми маємо зробити все можливе, щоб новий парламент почав визначати вектори розвитку, а не точки тиску. Складно жити по-новому, якщо масажисти і візажисти критикують текст нової Конституції. Тож парламентські вибори – це вимога часу, вимога суспільства і вимога здорового глузду.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому деградували українські санкції?

Санкції є не менш важливим інструментом війни, ніж бойові дії. Вони допомагають скорочувати потік військових технологій або технологій подвійного призначення до російського військово-промислового комплексу та зменшувати доходи країни агресора – російської федерації...

Як стати хорошим міністром

Якось моя подруга спитала мене, що б я змінив в міністерстві культури, якби став міністром. Я відповів, що тут не вкластися у два слова, що має бути комплексна історія, і тільки тоді зміни стануть не косметичними, а реальними...

Як вийти з трикутника Карпмана

В ці дні загострилася дискусія щодо "хороших росіян", категорій "свій – чужий", і за подачі Дмитра Золотухіна – рефлексії про замкнутість українців в трикутнику Карпмана (схема "жертва-рятівник-переслідувач")...

Апологія The Gaze Media

Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням...

Як вижити в інформаційному хаосі

Пандемія коронавірусу виявила багато неусвідомлених раніше проблем людства, держав та індивідів. Так, чи не найбільш сильний вплив на наше майбутнє матиме інформаційний вплив на людей та їхню поведінку...

Стратегічні комунікації з широко заплющеними очима

Роль інформаційних технологій давно зросла в усіх аспектах нашого буремного життя. Особливо це стосується публічної політики. Неправильна комунікація реформ, недостатність інформації для споживачів, помилкове визначення стратегічних пріоритетів – і навіть хороші ініціативи ризикують потонути в хвилях критики...