29 жовтня 2018, 10:35

Головний ворог України-не росіяни

Главный враг Украины – не русские, а наши собственные националисты, "защитники интересов страны и родины".

Именно нацисты дозиговались до того, что привели сюда русских. Именно из-за азовцев у нас теперь нет будущего, нет близких, нет инфраструктуры, домов и электричества. Именно они в своем упрямстве готовы утопить страну в крови украинского народа, требуют продолжения войны и сами готовы убивать украинцев, говорящих о мире. Потому что мы для них не свой народ, а терпилы, которых можно пытать в подвалах и отжимать жилье и автомобили. И они давят всех, кто хочет мира, потому что знают, что как только он наступит, им придется отвечать за свои преступления.

Национальные интересы – это мир и развитие, а они принесли в нашу страну смерть, разрушения, страх и боль.

Националисты – наш главный враг. Они – главное препятствие к жизни страны.

Кто не одурманен, кто ещё может мыслить, бейте каждого, кто кричит лозунги, носит руны и зигует. Бейте каждого тцкашника. Отвечайте на их террор и когда нацисты сдохнут, наши страх и боль закончатся. Они принесли сюда этот кошмар. Они должны умереть, чтобы он прекратился.



Головний ворог України-не росіяни, а наші власні націоналісти, "захисники інтересів країни і батьківщини".

Саме нацисти дозигувалися до того, що привели сюди кацапів. Через азовців у нас тепер немає майбутнього, немає близьких, немає інфраструктури, будинків і електрики. Саме вони у своїй впертості готові втопити країну в крові українського народу, вимагають продовження війни і самі готові вбивати українців, які говорять про мир. А хто не хоче війни – той кремлебот та кацап. Ми для них не свій народ, а терпіли, яких можна катувати в підвалах і відбирати житло й автівки. І вони тиснуть усіх, хто хоче миру, бо знають, що як тільки мир настане, їм доведеться відповідати за свої злочини.

Національні інтереси – це мир і розвиток, а вони принесли в нашу країну смерть, руйнування, страх і біль.

Націоналісти – наш головний ворог. Вони-головна перешкода до життя країни.

Хто не одурманений, хто ще може мислити, бийте кожного, хто кричить гасла, носить руни та зігує. Бийте кожного тцкашника. Їх багато, але разом ми зможемо чинити опір. Відповідайте на їх терор, і коли нацисти здохнуть, наші страх і біль закінчаться. Вони принесли сюди цей кошмар. Вони повинні померти, щоб він припинився. Вони або ми.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

(Не) безпечний Telegram: анонімні канали, інформаційні атаки та пасивність держави

Telegram в Україні – це не просто месенджер. Це локальний феномен: у більшості країн він залишається нішевим інструментом спілкування, тоді як в Україні для мільйонів людей він фактично замінив традиційні медіа...

Кремль офіційно боїться S.T.A.L.K.E.R. 2. І це прекрасно

Генпрокуратура РФ оголосила GSC Game World "нежелательной организацией". Причина – підтримка ЗСУ та "агресивний русофобський контент" у S.T.A...

Клубна модель спорту: час робити вибір

Спорт починається не з державних програм чи міністерських наказів. Він починається з людей. З тих, хто просто любить бігати, плавати, кататися на ковзанах чи тренувати інших...

Книги незалежної України: від 1991 до сьогодні

Проголошення незалежності у серпні 1991 року не стало чарівною паличкою для українського книговидавництва. Ще доведеться пережити непрості 90-ті, боротьбу з російськими конкурентами і законодавчі внормування...

Захоплення через усвідомлення: чи можливий перезапуск спортивного ТБ в Україні

Прочитав свіже інтерв'ю співвласника та головного голосу Maincast Віталія Волочая про запуск телеканалу Maincast Sport і вхопив себе на приємному відчутті "нарешті наші – на одній хвилі"...

Приватизація в часи війни, як тест зрілості держави й бізнесу

Конференція з відбудови України в Римі показала стійкий інтерес іноземних інвесторів до розвитку бізнесу в Україні. Попри намагання показати, що захід носив більше іміджевий характер і мав певні організаційні вади – складно піддавати критиці той факт, що як політичне, так і ділове представництво на URC було на найвищому рівні...