Апологія The Gaze Media
Скоро буде рік, як я допомагаю проекту The Gaze Media – як радник Мультимедійної платформи іномовлення. Хоча сам проект публічно існує лише чотири місяці, до цього була підготовча фаза, включно зі зйомками та написанням. Сам я би навряд чи брався оцінювати ефективність будь-якого проекту за такий короткий строк, ще й в сильних виразах типу "Гроші на вітер".
Водночас, я хочу подякувати виданню NGL, оскільки вони звернули увагу на кілька важливих речей, на яких нам треба зосередити особливу увагу.
Перше – це якість самих текстів. Цитуючи NGL, "Значна частина новин The Gaze – це рерайт повідомлень міжнародних новинних платформ Bloomberg, Reuters тощо, причому доволі якісний. NGL.media перевірили декілька новин на плагіат і отримали результат близько 90% автентичності". Попри це, більшість критиків і коментаторів написали публічно і особисто, що це неправильно – робити рерайт новин. Особисто для мене це дивна ситуація – тексти новин оригінальні на 90%, "доволі якісні", і водночас – треба робити якось інакше. А де ж брати оригінальні новини?
І тут ми переходимо до другого, більш важливого зауваження. Цитую: "Принаймні кожна друга публікація The Gaze навіть опосередковано не стосується України – наприклад, про те, що у Великий Британії на аукціон виставили найстаріший віскі у світі, Німеччина може легалізувати вживання канабісу, в Ірландії конфісковано найбільшу партію кокаїну, а Арнольд Шварценеггер страждає на дислексію"
Червоною ниткою через все розслідування проходить наступна теза: "Гроші з українського бюджету пішли невідомо на що, це ніхто не дивиться, а вони ще й про кокаїн в Ірландії пишуть".
Отже, та концепція видання, яка надавалася NGL, про яку неодноразово повідомлялося і т.д. – залишається незрозумілою. І я скористаюся публічним майданчиком, щоб ще раз її проговорити і отримати по ній відгуки.
Отже.
Концепція The Gaze Media:
1. Створити англомовний сайт для аудиторії, яка може цікавитися Україною, для початку у Великій Британії, США, і поступово, за рахунок широких тем, залучати англомовні аудиторії Франції, Нідерландів, Італії, Іспанії. З часом вводити інші мови, для розширення аудиторії.
2. Оскільки іноземцям нецікаво читати тільки про Україну, цей сайт має розказувати про ширший контекст – події Нової Європи, якою є все, що знаходиться на схід і південь від Берліну. Ці країни, території та люди майже невідомі "старій Європі", водночас людям цікаво дізнаватися про них, планувати поїздки туди чи пробувати кухню цих країн.
3. Питання України мають обережно вплітатися в комплексні історії, у вигляді прикладів, відступів або ж паралелей. Так, розказуючи про демографічні проблеми Нової Європи, Україну можна згадати як приклад позитивної для Європи демографічної зміни.
Таким чином, нова цифрова платформа має стати абсолютно новим англомовним проектом (сайтом), на якому у вигляді статей та відео мають подаватися новини, аналітичні матеріали та розважальний контент про все, що відбувається в Новій Європі і чому це має бути цікаво світу. Україна ж в цих матеріалах має другорядне значення, хоча й постійне. Тож ми зможемо реалізувати український наратив природним шляхом, з максимально ефективним використанням ресурсів.
Для ефективного просування українських наративів необхідно спілкуватися з цільовою аудиторією її мовою, оперувати її цінностями, розказувати про ті речі, які їй цікаві. Зосередження винятково на українській тематиці не дасть можливості вийти на широку аудиторію, і навіть у випадку цитування з боку іноземних медіа дозволить лише частково закривати українську тематику.
Значно ефективніше розказувати про глобальні речі, вплітаючи в них українські історії, українських героїв. Американці, британці, австралійці, німці будуть з більшим інтересом читати історії про технології, поп-зірок, політичні тренди, якщо вони будуть стосуватися і їхніх країн. В цих історіях може бути ненав'язливе позиціонування українців і України як частини Європи, частини цивілізації.
Ще раз тезово. Про Україну прості британці особливо не хочуть читати. Але загалом їм цікаво про Східну Європу – так показали фокус-групи. Якщо ми будемо обережно вплітати туди український наратив – він матиме більше шансів. Але оскільки сайт невідомий і новий – потрібні класичні маркетингові прийоми, клікбейтні заголовки і теми, як мінімум для розкрутки і промо. Звідси Шварцнегер, кокаїн в Ірланії і багато Ілона Маска.
Кілька виробничих деталей. Коли для the Gaze пишуться тексти або знімаються відео – в роботу беруть рекомендації щодо тем від українських органів влади, а також – та-дам! – гугл трендс по темах в потрібних нам країнах. Якщо це неправильно – то як правильно?
Так, нам би дуже хотілося одразу набрати мільйони підписників. Одразу на цікавих для нас ринках – Великобританії, США, Західної Європи. Ці ринки медійно дуже дорогі і закриті, аудиторії мають свої вподобання, і зайти туди коштує дуже дорого.
Ми вели переговори з десятком агенцій з просування та роботи з інфлуенсерами з різних країн – всі бюджети починаються з 100 тисяч євро, і заплатіть нам наперед 5-10 тисяч, щоб ми провели аналіз і розробили стратегію.
Ми навіть вийшли опосередковано на агенцію, яка просувала Kyiv Independent, нам теж озвучили певні цифри, які були значно вищими за можливості The Gaze. Не виключено, що просто тому, що ніхто не хоче виростити собі конкурента. І це зрозуміло, я би сам так робив.
Так, було б дуже добре отримати кошти на просування та контент від донорів. Ми готуємося до подачі на різні донорські програми наступного року, сподіваюся, це буде можливо, адже проект активно просуває цінності інклюзивності, безбар'єрності та захисту прав.
Повертаючись до розслідування і наших інсайтів з нього. Для себе ми бачимо необхідність збільшити кількість інформації саме про Східну Європу, зменшивши клікбейт. Це буде відповідати концепції, і викликатиме менше запитань в журналістів.
За що, в результаті, змагається The Gaze Media? Якщо брати британську аудиторію, то 70% інформації вони отримують з BBC та інших локальних цифрових платформ. 30% – це соцмережі і месенжери, включаючи тікток, снепчат, діскорд і т.д. Саме на ці 30% і можна розраховувати, створюючи вірусний контент для залучення, або ж контент, який буде потрапляти в зацікавлення аудиторії. Звідси Hidden Angle з Кваком, і сюди ж Кухня. Хотілося б додати спорт та музику, бо ці теми в тій самій Британії знаходяться в топі зацікавлень, однак вартість таких проектів значно вища за ті, що і зараз активно критикуються.
Потрапляння на такі висококонкурентні ринки займає досить багато часу, це не чотири місяці, і навіть не рік. Але якщо знайти ядерну аудиторію, потім іде геометричне наростання. Дуже добре б нам допомогли інфлуенсери, однак цей ринок виявився ще закритішим, ніж соцмережі. А ті, хто приїжджає в Україну, не мають часу на якийсь маленький The Gaze – буквально це нам відповів Харрарі на прохання участі в European Edge.
Тож зараз проект знаходиться на початковій стадії, коли робляться максимальні зусилля, щоб пробити бетонну стелю. Для цього вибрано різні формати, таргетуються різні аудиторії, є багато клікбейту.
Буду вдячний за ідеї, що і як можна зробити. Де взяти ще кошти на промо, бо для помітного ефекту потрібно тільки на одну країну (Британія чи США) не менше 10 млн грн на місяць. Де взяти кошти на повноцінний стримінг. Де взяти сценаристів. Як затягнути інфлуенсерів. Вже рік ми намагаємося знайти відповіді на ці питання. Допоможіть нам, будь ласка.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
