17 лютого 2026, 17:44

Черговий майстер-клас безвідповідальності від президента

Саме сьогодні річниця знаменитої фрази Зеленського 17 лютого 2022 року: "Ми можемо збільшити армію в два-три рази, але тоді, наприклад, не зможемо будувати дороги. Для нас це проблема".

Триває 4 роки страшної війни. І от саме в ці дні будь-який політик мав би як мінімум принести вибачення за сказані слова і не зроблені дії. За брехню своєму народу і невжиті заходи евакуації та оборони.

Ми ж натомість почули чергову потужну промову на Мюнхенській безпековій конференції, де наш шоумен вкотре повчав усіх і вся. Бо винні всі, крім нього.

Почитайте ці пасажі – просто майстер-клас безвідповідальності.

1. От фраза від Президента, який, будучи попередженим як мінімум за 5 місяців перед вторгненням, до останнього дня вторгнення НЕ оголосив мобілізацію, НЕ підписав Указ про воєнний стан:

- І багато політиків могли б повчитися – і мають, на мою думку, повчитися – у звичайних рятувальників, у звичайних ремонтних бригад, у звичайних енергетиків, – як діяти без зволікань.

2. А ось абзац від Президента, який відкидав попередження про неминучість вторгнення від Держекретаря США Блінкена і хизувався "розвідка у вас прекрасна, але ви далеко за океаном, а ми тут, на місці. Думаю, деякі речі ми знаємо трішки глибше про свою державу".

- А коли ви побачите, що насувається, чи зможете ви переконати тих, хто має вплив, діяти превентивно – зупинити зло, перш ніж воно все знищить?

3. А ось Президент, який так і не виконав вимогу Конституції та Закону про необхідність підписання Указу про застосування ЗСУ при ЗАГРОЗІ вторгнення. Хотілось би, щоб цю фразу він повторив у Бучі, Гостомелі, Маріуполі, Ізюмі:

- Адже насправді, коли війна – часом володіє тільки сама війна. І, звісно, використовує цей час проти людей. Тому жодного дня, жодної можливості не можна втрачати для захисту життів.

4. Ну і фірмова неправда, спроба переписати історію, щоб не відповідати за відсутність військ і рубежів оборони в районі Чонгара.

- Я відправив нашого Головнокомандувача армії – тоді це був генерал Залужний – говорити з американською стороною, пояснювати, що Україні треба, щоб захиститись. Я говорив: передай, що нам потрібні "джавеліни", "стінгери", справжня зброя, щось реальне, щоб зупинити російську армію. Щоб вони бачили, що ми не з голими руками. Це було дуже важливо. Але найбільш дієве, що міг тоді дати генерал Міллі Україні та нашим військовим, це просто порада: рийте траншеї. З такою відповіддю повернувся мій Головнокомандувач. Уявіть собі. У вас на кордонах сотні тисяч російських військових, маса військової техніки, а все, що ви чуєте, – це "рийте траншеї".

5. Всі памятають, що за місяць до війни союзники десятками транспортних літаків передали Україні близько 3,5 тисяч протитанкових ракет, які так і не потрапили у війська.

Але від людини, яка перед війною 15 млрд дол зарила в асфальт, ми чуємо:

- Перед початком вторгнення ми говорили світу: дійте зараз. Будь ласка, дійте превентивно, щоб вторгнення не було.

І ще один абзац – як висновок, без слів:

- Так само, як зараз згадують про час перед російським вторгненням, що можна буде сказати про цей час через ще чотири роки? Чи буде хтось із теперішніх сильних світу цього шукати, як зняти з себе відповідальність та виправдатися?

Чекаємо, коли нам оголосять, що справжнім автором фрази про "шашлики на майські" був Байден, Шольц або Макрон?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Час пояснити план закінчене війни

1. Трамп безумовно перетнув червону лінію у відношенні до України. Від самого початку свого другого президентства він (на відміну від Байдена) оголосив себе не союзником у боротьбі з агресією кремля, а арбітром для припинення війни...

Будь-який нейтралітет – спосіб беззбройної здачі країни агресору

1. Що путін хоче досягти? Багато друзів та незнайомих людей в ці дні постійних дроново-ракетних ударів запитують: яка мета цього повітряного терору? Є версія, що так він намагається організувати бунт в столиці...

Занавіс. У всіх сенсах цього слова

Цей пост про відповідальність за некомпетентність. Точніше – про те, що відсутність такої відповідальності робить Україну ще і ще і ще слабішою...

Що після візиту Сі до США

Отже, завершився ще один акт глобального дипломатичного балету на мінному полі. Загальні дебати на сесії ООН та державний візит Сі до США. Українська дипломатія вцілому не змогла відновити свою субʼєктність...

Прийдеться знову вибиратися з могили

У суботу я планував написати пост про шедевральну книжку Павла Белянського – "Я працюю на цвинтарі". Але все перевернули новини з обшуків у Офісі Генпрокурора...

Демократія краще працює в підвалі?

Зелена монобільшість парламенту нарешті зібралася на сесію ВР. Втомлені сонцем слуги з подивом виявили, що ситуація в Києві відрізняється від європейських курортів, а "Словник незламності" не допомагає від ракет...