Вони захистили нас від Росії. Мій комітет відмовився зробити те семе для них
Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради відмовився реагувати на протиправні дії Російської Федерації, яка використовує Інтерпол для тиску на українських ветеранів, а також на громадських та політичних діячів, лідерів Кримськотатарського меджлісу.
Заяву, якою такі дії засуджуються, пропонувала внести на розгляд Верховної Ради України ще 2 тижні тому, але в комітету не доходили руки до розгляду. Сьогодні ж після чітко артикульованої підтримки МЗС, редакційних правок МВС та спільної роботи комітету, Слуги Народу таки вирішили переконати присутніх, що Рада не дозріла до такого рішення. Окрім того, за столом сидів Ігор Мазур "Тополя", який спостерігав за цією дивною "державницькою" позицією Слуг. Проєкт заяви підтримали лише депутати Голосу, ЄС (Ірина Геращенко), Батьківщини (Григорій Немиря) та одна депутатка зі Слуги Народу – Ліза Ясько.
Інші ж депутати фракції "Слуга Народу" відмовилися підтримати заяву, проти виступила депутатка з ОПЗЖ. У результаті проєкт заяви наразі не буде внесений навіть у порядок денний Ради.
Дивуюсь фактичній відсутності зацікавленості в закордонних справах деяких членів комітету та позиції: "Комітет – це не майданчик для дискусій, наше завдання – затверджувати групи дружби й схвалювати ратифікацію угод". Я категорично з цим не згодна, наш комітет має бути рушійною силою міжпарламентської дипломатії, має продукувати сенси та творити порядок денний зовнішньої політики на рівні з МЗС і ОП. Комітет, як і парламент, має стояти на сторожі прав своїх громадян та відстоювати українську позицію у випадках утисків прав і свобод наших співвітчизників.
Верховна Рада України не повинна боятися Росії і мала б негайно відповісти Російській Федерації щодо її маніпулятивних інструментів і впливу на Інтерпол. Щонайменше парламент мав би звернутися до країн-членів цієї міжнародної правоохоронної організації. Росія спокійно надсилає політично вмотивовані запити для переслідування та залякування українців, а представники народу в парламенті вважають, що це "не на часі" і "парламент не готовий". Не знаю як парламент, але суспільство – готове, і саме воно є роботодавцем кожного з тих, хто сьогодні проголосував проти або утримався. Затримання мого помічника, учасника бойових дій на Сході України Ігоря Мазура у Польщі 9 листопада цього року – це не поодинокий випадок. Скільки ще часу Верховна Рада буде мовчати? Скільки ще українських громадян мають затримати і рано чи пізно екстрадувати до Росії, щоб український парламент дав оцінку ситуації і гідно відповів на утиски та переслідування українців? Чия репутація має постраждати, щоб депутати відреагували?
Росія не зупиниться, політичний тиск та залякування українців продовжуватимуться, а ВР і далі буде продовжувати ігнорувати загрози.
Звертаюсь до Дмитра Разумкова із закликом таки винести в зал цю постанову для оцінки всіма депутатами, у зв'язку з тим, що Комітет працює упереджено і напівпаралізований боротьбою за посаду голови і абсолютним нерозумінням своєї ролі на зовнішньополітичній мапі України.
