Ольга Богомолець Народний депутат України

З Україною в серці...

28 квітня 2017, 11:32

Помер Віталій Калиниченко – член Української Гельсінкської групи з 3 жовтня 1977 року. Мала честь познайомитись з ним під час мого навчання в Америці.

Народився В. Калиниченко 31 січня 1938 року в селищі Васильківка Дніпропетровської області. Помер 27 квітня 2017 року у Вашинґтоні, США.



У 1960-64 рр. Віталій навчався в Київському інституті народного господарства, продовжив навчання в Ленінґраді. Інженер-електрик, економіст.

Під час навчання Калиниченку запропонували стежити за іноземними студентами. Не бажаючи стати "стукачем", вирішив виїхати з СРСР. Своїми планами поділився зі студентом з Гани, який видав їх КГБ. Заарештований у вересні 1964, але у січні 1965 звільнений.

1965-66 працював старшим інженером Всесоюзного проектно-технічного інституту енергетичного машинобудування в Ленінґраді.

20.07.1966 при спробі перейти радянсько-фінський кордон заарештований. В Інституті судової психіатрії ім. Сербського визнаний психічно здоровим.

12.01.1967 Мурманським обласним cудом засуджений до 10 років. таборів суворого режиму за звинуваченням у "спробі зради Батьківщини", ст. 64 п. "а", ст.ст. 40, 15 КК РРФСР. Покарання відбував в селищі Барашево Теньгушовського р-ну Мордовії, табір ЖХ-385/3. Переведений 13.06.1972 р. до табору ВС-389/36 у селищі Кучино Чусовського р-ну Пермської обл.

Брав активну участь у боротьбі за статус політв'язня, за поліпшення умов утримання в'язнів. На початку 1974 разом з групою політв'язнів відмовився від радянського громадянства.

24.11.1974 Калиниченко надіслав заяву Президії Верховної Ради СРСР (копію адресував Комісії з прав людини ООН), у якій писав, що судили його не за спробу перейти кордон, а за політичні переконання, і цитував з вироку: "не згоден з суспільним і політичним ладом", "намагався вчинити втечу за політичними мотивами". Вимагає: 1) привести умови його утримання під вартою у відповідність зі статусом політв'язня; 2) скасувати вирок; 3) надати можливість представникам ООН та інших міжнародних організацій перевірити підстави його звинувачення й засудження, а також умови його утримання під вартою. Якщо перша умова не буде виконана, він все одно буде дотримуватися Статусу політв'язня.

1975 був переведений у Владимирську в'язницю.

Улітку 1975 Калиниченка почали возити по лікарнях: місяць у психбараці в Мордовії, місяць – в Інституті ім. Сербського в Москві, три місяці – у психіатричній лікарні м. Сичовка Смоленської обл. (ЯО-100/5). За місяць до звільнення повернули до табору в Кучино. До кінця лютого 1976 р. утримували на карантині, а потім перевели в табірну лікарню, звідки й звільнили 19 березня1976.

Після звільнення п. Віталій на батьківщині, в селищі Васильківка Дніпропетровської обл., перебував під адміністративним наглядом, працював інженером-економістом на консервному заводі аж до нового арешту.

З 3 жовтня 1977 року В. Калиниченко – член Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.

17 – 27 жовтня 1977 року тримав голодівку, домагаючись виїзду з СРСР. 23 жовтня 1977 відіслав до Верховної Ради УРСР відмову від радянського громадянства, свій паспорт, військовий квиток і диплом про вищу освіту.

12 грудня.1977 у В. Калиниченка проведено обшук у зв'язку з арештом Левка Лук'яненка. 18 грудня.1977 підписав Звернення членів УГГ до Бєлградської Наради на його захист.

07 квітня.1978 р. Калиниченка заарештували на 2 тижні за "хуліґанство", яке виявилося у відмові піти на збори, де мав обговорюватися проект Конституції УРСР. З цього моменту влада збирає заяви односельчан, які ніби-то "просять відмежувати" їх від Калиниченка.

Був звільнений з роботи. Не міг улаштуватися навіть на некваліфіковану роботу, у зв'язку з чим 07.10.1979 тримав голодівку. У заяві Дніпропетровському обкому КПУ пропонував зареєструвати його як безробітного і надати матеріальну допомогу.

2 листопада 1979 йому увосьме продовжений термім адміністративного нагляду. Віталію знову оголосили попередження за Указом ПВР від 25.12.1972 і примусили забрати заяву про відмову від громадянства та вимогу дозволити еміґрувати.

29.11.1979 Калиниченко заарештований як член УГГ за звинуваченням в "антирадянській агітації й пропаганді". У січні – лютому у справі Калиниченка відбулися обшуки і допити в Києві, Харкові, Чернівцях, с. Лукашовому Дніпропетровської обл.

18.05.1980 Дніпропетровським облсудом засуджений до 10 років. таборів особливого режиму і 5 років заслання за ст. 62 ч. 2 КК УРСР з визнанням особливо небезпечним рецидивістом. Із Дніпропетровського СІЗО спрямований відбувати термін у ВТК-10 Дубравлагу, Мордовія.

З 10.10.1980 термін відбував на дільниці особливого режиму колонії ВС-389/36-1, сел. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Після серії карцерів 15.10.1981 за спробу передати на волю заяву протесту Калиниченко ув'язнений на рік у камері-одиночці.

20.01.1983 Чусовським судом за активну участь в акціях протесту в таборі переведений на 3 роки в Чистопольську тюрму, Татарська АРСР, УЭ-148/ст. 4, після чого його повернули в Кучино.

08.12.1987 у зв'язку з ліквідацією кучинської колонії переведений до ВС-389/35, ст. Всехсвятська, звідки звільнений 18.04.1988.

Жив у Васильківці, потім у Харкові.

6 квітня.1989 виїхав у США, проживав у Вашинґтоні. Востаннє відвідав Україну в серпні 2008 року. Останніми роками тяжко хворів.

Указом Президента України від 8 листопада. 2006 "за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод нагороджений орденом "За мужність" І ступеня.

Дякую Василю Овсієнко за надану інформацію...

Вічна пам'ять нескореним українцям...

Коментарі — 4
Kateryna Ulizko _ 29.04.2017 20:55
IP: 188.163.98.---
Правда, шкода, що такі патріоти не стали взірцем честі, справедливості для ольги богомолець
Logic2009 _ 28.04.2017 13:05
IP: 91.196.177.---
R.I.P
Pavlo Koma _ 28.04.2017 12:15
IP: 37.55.35.---
Указом Президента України Віктора Андрійовича Ющенко від 8 листопада. 2006 "за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод нагороджений орденом "За мужність" І ступеня.
braterstvo _ 28.04.2017 11:47
IP: 89.252.61.---
На таких людях і базується поступ і розвиток правових, демократичних інституцій в Україні.
Вічна память!
Корупція1189 Україна та Європа973 Aтака Путіна1136 Уряд реформ353 Свобода слова556
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Арсен Аваков

МВС України впроваджує перший мотиваційний іпотечний пакет – як основу чесної та гідної служби

Іван Крулько

Президентський злам-2

18
Ігор Попов

Необхідно дати реальну можливість трудовим мігрантам голосувати на виборах

6
Ігор Луценко

Про науку соціологію і суд

Віктор Уколов

Нові опитування свідчать про стагнацію позиції

Сергій Лямець

Коболев готовится получить новые миллионы. Что стоит за планами убрать правление ''Нафтогаза''

3
Тетяна Чорновол

Портнов іменем України буде вирішувати чи законно конфіскували активи Януковича

Ірина Федорів

Самопроголошений голова Коцюбинського вивів бюджетні мільйони аферистам. Де правоохоронці? Де держава?

11
Юрій Мірошниченко

Маю надію, що рівень політичної культури в Україні зростатиме!

2
Юрій Луценко

Закликаю творити перемоги і пишатися перемогами один одного

АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter