31 січня 2018, 14:27

В Україні цілеспрямовано знищується військова медицина

Підривна діяльність, покликана послабити обороноздатність держави, триває. Цілеспрямована руйнація військової медицини в Україні, розпочата за минулого режиму, продовжується і представниками нового уряду. І це – незважаючи на політику Президента, спрямовану на відродження української армії.

Сьогодні уряд продовжує нищити Українську військово-медичну академію – єдиний в Україні вищий військовий навчальний заклад IV рівня акредитації, на базі якого готують фахівців медичної служби для Збройних Сил України та інших міністерств і відомств.

За роки існування в Академії підготовлено понад 3500 військових лікарів, в тому числі більш ніж 700 осіб – під час 4-5 хвилі мобілізації. Щорічно перепідготовку та підвищення кваліфікації тут проходять понад 2 тис. осіб, що фактично становить 100% чисельності медичної служби України.

Але сьогодні підготовка військових медиків опинилася на межі колапсу. І справа, як повелося в нашій країні – у навчальних приміщеннях.

Історично з часу заснування Академія розташовувалися у військовому містечку по вул. Курській, 13-а, де було чотири лекційні аудиторії на 520 місць, спортивна зала та спортивний комплекс, плац, а загальна площа приміщень становила 8 тис. кв.м.

Аж раптом у липні 2013 року, в самий розпал руйнації української армії, Кабмін своїм розпорядженням N503-р передислокував Академію у непридатне для організації навчального процесу приміщення.

Академію перевели у приміщення майже вдесятеро менше – на Мельникова, 24, де їй виділили лише другий та третій поверхи будівлі із загальною площею – 900 кв.м. Це – менше за середньостатистичний маєток багатьох українських політиків.

Ініціатором виступив тодішній міністр оборони України, громадянин РФ Павло Лебєдєв, який сьогодні оголошений у розшук Генпрокуратурою України.

Здавалося б, з приходом нової влади та в умовах війни – посилення військово-медичної служби повинно було б стати одним з пріоритетів, і Академію мали би повернути назад. Але цього не відбулося. Вочевидь, приміщення військових медиків знадобилися комусь для інших потреб. Тому Академію просто ще раз передислокували в трохи більше приміщення – на вул. Московську 45/1 загальною площею 1700 кв.м.

Але такі маніпуляції жодним чином не змінили становища Академії: і перше, і друге приміщення, у які переводили військових медиків – є абсолютно непристосованими для організації навчального процесу.

Сьогодні Українська військово-медична академія – єдиний військовий навчальний заклад в державі, який не має навіть базових ознак вищого військового навчального закладу, таких як плац, аудиторії, спортивні майданчики, казарми та гуртожитки.

Подальша підготовка військових медиків – під загрозою зриву. Забезпечити якісне навчання особового складу в таких умовах – неможливо. Все це в найближчому майбутньому потягне за собою деградацію військово-медичної служби в цілому, зниження якості надання кваліфікованої медичної допомоги військовослужбовцям і як наслідок – послабить обороноздатність держави.

Якій країні ви служите, панове урядовці? Україні, чи, можливо, якійсь іншій державі по-сусідству?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Крихка памʼять – Memoria fragilis

Є втрати, які приходять раптово і боляче. І є втрати, які тривають довго – день за днем, повільно, невблаганно, і не менш болюче. Деменція належить саме до таких...

"Не спи"

Я знаю людину, яка не спить. Ви, мабуть, також? Мій друг воює з перших днів. Захищає, вивозить, рятує. Кілька разів був контужений. І щоразу повертався назад – не з бажання довести щось, а з внутрішнього відчуття відповідальності...

Всім сильним присвячується

Останніми роками ми дедалі частіше читаємо короткі повідомлення, від яких холоне всередині: "Раптово помер... Серце зупинилося. Агресивна онкологія...

Вдячність і щастьоліття

Qui gratus est, felix est (Хто вміє дякувати – той щасливий) Я пам'ятаю себе зовсім маленькою і мамин голос: - Оля, скажи "дякую". Я ще не усвідомлювала значення цього слова...

SILENTIUM

"Keeping silent is also a way of speaking." (Мовчання також є способом спілкування) Мартін Хайдеггер Ми звикли уявляти тишу як відсутність звуку...

Щастьоліття

Я довго вагалася, чи маю право писати цей текст саме зараз, коли триває війна. Коли щоденні новини не залишають простору для абстрактних роздумів...