Кожен українець заплатить з власної кишені за помилки цієї влади!
Хто відповість за те, як безсовісно у нас використовуються мільйонні позики, за які ми всі, українці, потім сплачуємо величезні кошти з відсотками із власних гаманців? Писати про це просто соромно, але все ж таки потрібно.
Отримала Звіт про результати аудиту Рахункової палати. Йдеться про перевірку реалізації проекту "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей". Його координатором виступає МОЗ. А позику у розмірі 189,5 мільйонів доларів дав Міжнародний банк реконструкції та розвитку (на реалізацію обласних субпроектів). Розпочато проект ще у 2015-ому. Що маємо наразі:
Перше – на момент 9 місяців 2018 року освоєно лише 24% позики. За три роки, в цілому, заходи по регіонах виконані менше, ніж на чверть. Наприклад, у Волинській області позику використали лише на 9%. Станом на вересень 2018 року державою сплачено комісію за зобов'язаннями позики та відсотки у сумі майже 2.900.000 доларів США. У тому числі – за невикористані (!) зарезервовані кошти на рахунку Банку. Українці платять своїми податками за "повітря" – і це вже стає нормою.
Друге – наша центральна влада в обличчі Міністерства охорони здоров'я використовує кошти цієї позики так, начебто в системі охорони здоров'я України вже все стало добре і ми можемо розкидатися мільйонами доларів направо і наліво. Так, план закупівель, який затвердив у 2018 році заступник Міністра МОЗ Ковтонюк, передбачає витрати на проведення інформкампанії у розмірі 1.000.000 доларів США, а на тренінги та навчання – 2.500.000 доларів США.
Це на фоні того, що навіть потреби онкохворих у цьогорічному бюджет міністерство не врахувало. Може, саме у цій програмі працівників МОЗ навчили створювати та розвінчувати фейки за кошти українців?
Не менш трагічно ситуація розгортається по регіонах. Нагадаю, що саме МОЗ має забезпечити дієвий контроль за цільовим та ефективним використанням коштів. Натомість, затвердженим Планом закупівель на 2015-2020 роки у рамках проекту передбачено спрямування просто шалених сум на, наприклад, проведення опитувань, обробку даних та проведення соціологічних досліджень у Дніпропетровській області. На це передбачено 192 (!) тисячі доларів США. 192 тисячі доларів на опитування, в той час, коли батьки дітей, які потребують трансплантаціі кісткового мозку, щоб врятувати їх життя, по гривні збирають кошти через Інтернет.
А в рамках проекту на розробку, наповнення та коригування веб-порталу у Рівненській області передбачено 30 тисяч доларів. Може, підказати програмістів, які можуть зробити таку роботу за значно меншу суму?
Якщо і цього не вистачає для ефекту, то ось ще цифри із звіту: на оцінку досягнення цілей субпроекту у Волинській області передбачено 60 тисяч доларів!
А на визначення потреби лікарень у техзасобах для функціонування електронного реєстру та створення ТЗ для його розробки – понад 31 тисяча доларів. Нагадую, нам ці кошти МБРР не просто подарував! Це – позика. Ми всі потім маємо ці сотні мільйонів з вами віддавати з власних гаманців!
На "солодке" залишила ще один пункт звіту. У документі вказано, що департамент Полтавської ОДА у 2017 році за кошти субвенції, виділеної цьому регіону з позики МБРР, повинен був купити високотехнологічний пристрій для моделювання вени та ін'єкційної голки задля навчання проведення венепункції та інших цілей. Але замість цього отримано та оплачено поставку...USB флеш-накопичувача. Увага, за нього заплатили 1 мільйон 959 тисяч грн! Я, звісно, не представник правоохоронних органів, але ось Рахункова палата пише, що тут таки вбачаються ознаки кримінального правопорушення...
Проект, який початково було спрямовано на такі важливі речі, як раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань і раку, поліпшення якості та ефективності медичної допомоги, перетворився на фарс. На фарс і пограбування українців.
А які я можу зробити висновки? Напевно, лише вимагати логічних у такій ситуацій дій – покарати усіх винних у цьому пограбуванні українців і призначити нарешті міністра охорони здоров'я, який наведе лад у галузі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
