27 березня 2019, 16:02

Чи стануть президентські вибори новою Революцією Гідності?

Коли 5 років тому Майдан переміг, а Янукович зі своєю корупційною бандою втік до Росії – всі ми сподівалися, що українці, нарешті, зітхнуть без них вільно і зможуть збудувати заможну процвітаючу країну.

На жаль, дуже скоро виявилося, що нашу перемогу вкрали, і Революція Гідності плавно перетворилася на тріумф пристосуванців. Очоливши систему, заточену під корупційні схеми та збагачення олігархів, "нові обличчя", які були зовсім не новими, не захотіли її змінювати.

Звісно, мало хто в цьому житті може встояти перед спокусою, коли отримує контроль над багатомільярдними схемами, а безліч "добрих" друзів, що раптом з'являються, – несуть валізи доларів, так, по-товариськи, чисто в знак пошани...

А тому маємо те, що маємо – корупційні скандали в оборонці, прискорене збагачення олігархів на тлі перетворення українців на найбідніший народ Європи, зростання трудової міграції та смертності, повний розвал медицини та багато-багато інших проблем.

Але що ж на нас очікує в подальшому? Ще не пройшов навіть перший тур президентських виборів, а вже з'являється інформація про те, скільки пропонують за місце в списку на наступних парламентських перегонах лідерам президентських рейтингів. Знову торги, знову "договорняки" і знову про країну і людей ніхто не думає.

В нас знову вибори без вибору – намальовані на колінці соцопитування не залишають людям альтернативи, окрім як проголосувати за одного зі ставлеників олігархату. Нічого не змінюється. І не зміниться, якщо ми оберемо непрофесіоналів або тих, хто за 5 років так і не захотів змінити корумповану систему.

Сьогодні, на жаль, складається враження, що багато українців забули, з якими вимогами виходили на Майдан і стояли під кулями. Ми скотилися на багато років назад, у часи печерного популізму та солодких обіцянок замість того, щоб вимагати продовження революції та системного доведення її до кінця.

А це означає, що нам доведеться знову пройти всі кола пекла, аж поки ми, нарешті, не повернемося до нашої ключової вимоги – повної зміни системи та відсторонення олігархів від влади.

Щоб не ходити по колу, прийшовши у неділю на виборчу дільницю, нехай кожен чесно відповість собі на просте запитання: чи буде кандидат, за якого він планував проголосувати, відстоювати інтереси людей, боротися проти олігархів і корупціонерів та змінювати систему?

І якщо у вас виникнуть сумніви – не дивіться на рейтинги, не вагайтеся, а поставте галочку напроти імені того, хто всім своїм життям довів, що його честь, справедливість та порядність не підлягають сумніву.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тринадцять – число щасливе!

30 вересня 2011 року, в останній день першого місяця осені, "Замок-музей Радомисль" офіційно відкрив двері для відвідувачів. Хоча екскурсії до Музею української домашньої ікони і старожитностей "Душа України" ми проводили й раніше...

Історія на дотик

Того самого дня, 20 вересня, коли нашому Музею української домашньої ікони "Душа України" вручали сертифікат Національного реєстру рекордів, ми проводили також презентацію унікального інклюзивного продукту – мандрівної карти знаменитого туристичного маршруту Via Regia для людей із порушеннями зору...

Національний реєстр рекордів України відзначив ''Замок-музей Радомисль''!

Історико-культурний комплекс "Замок-музей Радомисль" внесено в національний реєстр рекордів України, а наш музей "Душа України" визнано першим в Україні Музеєм української домашньої ікони...

Не зовсім святкові нотатки в День Знань

Перше вересня – особливий день для кожного з нас. Колись я сама ходила до школи з портфелем і бантами. Потім вже водила туди дітей – з наплічниками й без бантів...

Смертельний політ над Дніпром

21 липня в центрі Києва сталася трагедія. Над Дніпром обірвався трос екстрім-атракціону. Один з двох братів – двадцятирічний хлопець, який в цей час був на цьому атракціоні, упав у воду...

Чи могло таке варварство статися у будь-якій з європейських столиць?! Ніколи!

Ми так прагнемо в Євросоюз – але поки що не здатні побороти корупцію та байдужість навколо себе... Іще одна цінна історична пам'ятка архітектури знищена – старовинна садиба Зеленських у давньому центрі Києва...