6 жовтня 2025, 15:42

Підприємці у строю. Як Нацгвардія під командуванням генерала Півненка створила феномен лідерства і довіри

Є цифри, що говорять голосніше за будь-які промови.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, Національній гвардії України довіряють 84% громадян. Це найвищий рівень довіри серед правоохоронних структур держави.

І це не випадковість, не емоція, не статистика на папері. Це результат довгої і глибокої роботи – як на полі бою, так і в головах і серцях людей.

Унікальний феномен Національної гвардії останніх років полягає в тому, що під її прапором зібралися не лише професійні військові, а й добровольці, підприємці – люди дії, ризику і відповідальності. Ті, хто у мирному житті керував компаніями, створював робочі місця, формував стратегії, а з початком війни став до зброї.

І саме за часів командування бригадного генерала Олександра Півненка цей феномен став не епізодом, а системою. Саме він створив простір, де досвід бізнесу перетворився на бойову ефективність.

Підприємці у війську: нова енергія командування

Сучасна війна – це війна менеджменту, логістики, аналітики, швидких рішень.

І підприємці, які прийшли в Національну гвардію, привнесли саме це – спроможність мислити стратегічно і діяти системно.



Підприємці звикли рахувати ресурси, мотивувати людей, брати відповідальність. Вони не чекають наказів – вони шукають рішення. І саме тому вони так органічно влилися у структуру, де ініціатива не лише дозволена, а й заохочена.

Та щоб така синергія стала можливою, потрібен командувач, який не боїться дати свободу тим, хто здатен діяти, який уміє системно поєднати досвід людей із цивільної сфери і бізнесу із тим, що зараз потребує військо, аби бути ефективним. І саме таким командувачем став генерал Півненко.

Командувач, який довіряє

Будь-який сильний командир знає: успіх підлеглих – це і є успіх усієї структури.

Півненко не просто дав шанс підприємцям стати командирами й розвивати підрозділи – він створив умови, у яких їхня ініціатива стала ресурсом для всієї системи.

Він почув ідеї тих, хто звик діяти, брати відповідальність і не чекати ідеальних умов. Результат – нові бойові частини й підрозділи, створені підприємцями, які сьогодні показують приклад організованості, взаємоповаги і боєздатності.

Павло Єлізаров і окремий загін безпілотних систем спеціального призначення "Лазар"

Павло Єлізаров – один із тих, хто довів: успішний бізнесмен може бути не менш успішним командиром.

Сьогодні він очолює окремий загін безпілотних систем спеціального призначення "Лазар" у складі Національної гвардії України.

Його підрозділ – це приклад точності, дисципліни та високої ефективності.

Тут немає хаосу, немає байдужості. Є структура, де кожен знає свою роль і несе відповідальність за спільну справу.

Єлізаров побудував команду за принципами, знайомими бізнесу: ефективність, командна взаємодія, довіра.

Саме тому "Лазар" демонструє надзвичайну злагодженість навіть у найважчих умовах. Це підрозділ, який воює, як функціонує успішна компанія – чітко, швидко, результативно.

Ігор Оболєнський і корпус "Хартія": управління, гідне корпорації

Ігор Оболєнський – інший приклад підприємця, який перетворив управлінські принципи бізнесу на інструменти бойового успіху.

Він командує корпусом "Хартія", одним із найбоєздатніших формувань у Силах оборони.

"Хартія" – це не просто підрозділ, це школа ефективного управління.

Оболєнський вибудував систему, де кожен командир середньої ланки має простір для ініціативи, а рішення приймаються швидко, але з аналітичним підґрунтям.

Його підхід – стратегічне мислення з людським обличчям.

Він вважає, що сила армії не лише у зброї, а у структурі, де командири мислять як менеджери, а менеджери – як командири.

Результати корпусу "Хартія" говорять самі за себе: точні операції, мінімальні втрати, високий моральний дух. Це – підприємництво у дії, перенесене на військовий фронт.

Всеволод Кожемяко і бригада "Хартія": лідерство з людським обличчям

Ще один приклад – Всеволод Кожемяко, український аграрій і волонтер, який став одним із засновників брига́ди "Хартія" у складі Національної гвардії.

Його історія – це приклад того, як особиста відповідальність підприємця переростає у здатність командувати людьми.

Кожемяко створив підрозділ з нуля. Спочатку – добровольче формування, пізніше – повноцінну бойову частину, яка сьогодні діє на найскладніших напрямках.

Філософія "Хартії" Кожемяко проста: кожен боєць – це партнер у спільній справі.

А командир не командує зверху – він веде за собою. І саме цим завойовує довіру.

Саме тому бригада "Хартія" стала символом того, як поєднання військової дисципліни та підприємницької культури створює новий тип українського війська.

Роль генерала Півненка: управлінська еволюція військової системи

Феномен цих історій – не лише у таланті командирів. Він – у філософії командування, яку запровадив бригадний генерал Олександр Півненко.

Саме він зробив Національну гвардію лабораторією нових підходів до управління, де ініціатива і лідерство не знищуються, а ростуть.

У час, коли необхідно максимально швидко запроваджувати нові рішення і підходи, Півненко зробив ставку на людей – на їхній розум, досвід і відповідальність.

І це спрацювало.

84% довіри суспільства – це оцінка не лише мужності, а й ефективного управління й командування.

Бо в армії, як і в бізнесі, головне – не система, а люди, які її формують.

Коли армія стає дзеркалом суспільства

Національна гвардія сьогодні – це зріз українського суспільства.

Тут поряд з професійним військовими стоять бізнесмени, вчителі, фермери, програмісти, волонтери. І саме тому вона викликає довіру.

Ця армія – жива, не відірвана від життя, не бюрократизована. Вона з людьми, і тому люди з нею.

Її командири – це ті, хто знає ціну рішенням і відповідальності. І саме тому гвардія сьогодні є символом сили, волі й людяності.

Ми розповіли лише частину історій

У цій статті ми розглянули найбільш відомі кейси командирів-підприємців – Павла Єлізарова, Ігора Оболєнського та Всеволода Кожемяка.

Але це лише верхівка айсберга.

У Національній гвардії сьогодні служить багато яскравих особистостей, командирів, підприємців і підприємців-командирів, історії яких поки не ввійшли до цього матеріалу.

Та ми обов'язково розповімо про них згодом – щоб показати повну картину того, як українське суспільство в строю перетворює досвід, силу і розум на спільну перемогу.

84% довіри – це 84% віри. У силу, у відповідальність, у команду, у країну. І це найкращий доказ того, що українська Національна гвардія сьогодні – армія народу, структура, яка здатна перемагати і показувати високі стандарти передових військових формувань.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ветерани підтримують розблокування ринку капіталів

Це друга стаття з циклу про те, чому Україні потрібні не декларації про розвиток ринку капіталів, а конкретні зміни – у законах, урядових рішеннях і регуляторних правилах...

Ветерани мають бути не тільки героями війни. Вони мають стати інвесторами, підприємцями і співвласниками відновлення України

Україна сьогодні воює не тільки за територію. Ми воюємо за право мати майбутнє. А майбутнє країни після великої війни неможливе без сильного бізнесу, сильного ринку капіталів, сильних фінансових інституцій і мільйонів людей, які повернуться з фронту не в статусі прохачів, а в статусі повноцінних учасників економіки...

Про профспілки, Сергія Бизова, ветеранів і право на результат.

21 травня Федерація професійних спілок України має зробити вибір, який насправді виходить далеко за межі внутрішньої профспілкової процедури...

Міф про ''підпільне казино'' В'ячеслава Лисенка. Що насправді за цим стоїть?

Сьогодні майже кожен бізнес в Україні допомагає армії. Я спілкувався та дружу з десятками таких підприємців-донорів Сил Оборони України. Один із них – В'ячеслав Лисенко – перерахував сотні мільйонів через сімейний фонд, підтримує співробітників-військових...

Проветеранський ректор – це не виняток. Це вимога часу і умова перемоги

Призначення Юрія Анатолійовича Радченка виконувачем обов'язків ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України – це значно більше, ніж кадрове рішення в межах одного вишу...

Ветеранська економіка: доступ до капіталу стає питанням державної стійкості

Чи можна сьогодні ефективно повернути ветеранів в економіку? Можна, якщо створити фінансову інфраструктуру, що дозволить мільйонам людей, які повертаються з фронту, запускати власний бізнес і працювати на ринку...