Київський приклад 2008
Вибори в Києві стали холодним душем для багатьох амбітних політиків. Наслідки цих виборів багато чого вже змінили в планах багатьох політичних сил. Одні злітають до небес (навіть в інші галактики), інші падають з висоти, або потрапляють в невагомість.
Зараз ніхто з політичних сил не сумнівається в результатах блоку і особисто Черновецького, для зняття якого все це розпочалося. Кому це було вигідно?
Якщо без емоцій, можна побачити декілька тенденцій і дієвих технологій, які були використані в Києві і можуть в майбутньому транслюватись авторами і технологами на Україну.
1. Моральність, як категорія уходить із політики. Вже нікому не соромно отримувати матеріальну допомогу перед виборами. Підкуп виборців і цинічна брехня вже не шокує. До речі моральність йде разом з помаранчевим кольором із політичної символіки і передвиборчої агітації.
2. Політика виборцям набридла настільки, що вони обирають тих, хто найменше схожий на політиків, і не грається в їх ігри. До речі, Черновецький або схожі неполітичні проекти з маркетинговою ознакою мають шанси на загальнонаціональних виборах. І такі проекти мають шанси в схемі проти БЮТ.
3. Підкуп, як технологія входить в наше життя в формі різних варіантів. І важливо не скільки ти даєш грошей, а за якою формулою. Хто знає правильну формулу – той виграє.
4. Приклад ТРК "Київ" показав, що телевізійні технології все більше мають вплив. Ті, хто ефективно використовував телебачення – отримали найвищі результати. Зараз все більше людей живе в віртуальному просторі і 40% часу знаходяться в "телевізорі". А новий тип "комерційної цензури" на загальнонаціональних ЗМІ істотно зменшив шанси Кличка на мерське крісло.
5. Створення базового електорату. Команда Черновецького з цього починала (Лівий берег) і на основі базового електорату нарощувала електоральну підтримку. Це зрозумів Пилипишин (Шевченківський р-н, адресні перекази) і отримав відповідні результати.
6. Чорні технології все менше працюють. Кампанії стають "білішими". Компромат, який підготував НУ-НС в вигляді фільму і розповсюджував в кожному районі на екранах практично ніякого впливу не мав. Тільки дієвою була чутка про Кличка, який отримав багато травм голови. До речі, на попередніх виборах про це не говорили, а ця чутка стала можливою тільки після гасла штабу Кличка: "Києву потрібен сильний мер" (натяк, що Кличко – боксер).
7. Приклад Турчинова показав можливість трансформації рейтингу. Політик, який мав 2% до кампанії і в результаті отримав 19% (в 10 разів збільшив рейтинг) – це сенсація в передвиборчих технологіях. Але всі розуміють що Турчинов тут ні до чого, кожен читач цього блогу, опинившись на більборді з Юлією Тимошенко набрав би стільки же (похибка 2,5%:)))) Феноменом є ще те, що цей блок, як і блок Черновецького не запропонував Києву ніякої стратегії. Виключно реклама та імідж...
8. Приклад Катеринчука показав, що цікаві ефективні технології діють де завгодно. Якщо все робити правильно, то з такими технологіями можна було пройти і в Львівську і Харківську міськраду. Соромно і все:)))
9. Приклад керованого хаосу. 50-100 кандидатів на посаду міського голови перетворили процес реєстрації кандидатів на маразм. А рейтинг-техногії, в яких кожен кандидат мав найвищий рейтинг вразили навіть спеціалістів з чорних технологій. Таким же чином і проводилась політична боротьба в місті Києві. Але вона була не проти основного опонента, а між собою. Не змогли домовитись і все! Від цього хаосу виграв тільки один кандидат, проти якого і боролися ((((
10. Приклад Ющенка засвідчив, як можна відноситись до своїх соратників, які допомогли йому стати Президентом. І як можна голосувати не за ту партію в який ти почесний голова... На цьому прикладі вчаться політики і молоде покоління.
Ми вибрали синю пігулку.
Ласкаво запрошуємо в реальність...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
