Безкарність, або як довести Україну до хаосу
На мою думку, в Україні є велика проблема і називається вона "безкарність". І думаю, із за цієї проблеми наша країна опинилася на порозі великого хаосу. Якщо зараз не прийняти антикризових заходів, ця країна може втратити по-перше економічну незалежність, а по-друге політичну. Якщо жорстко не карати за кожну махінацію з валютою, махінацію з судовим рішенням, за порушення закону, брехню, навіть за розпалювання паніки серед населення – ми не виживемо як країна.
Всі прогнози, які я бачив для України – погані, дуже погані і катастрофічні. На мою думку, влада (за законами Мерфі) веде нас до найгіршого сценарію. Доречі, я не песиміст. Просто необхідно аналізувати факти і мати досвід виживання в кризових ситуаціях.
На жаль, мало хто прогнозував таку катастрофічну політику Ющенка, Тимошенко і Януковича. Влада у нас – very impotent, дуже важлива але повністю неефективна.
Настільки непрофесійне керування країною основними гравцями, відсутність кваліфікованих кадрів у владі (всіх гілок) веде нас до найгіршого сценарію.
"Прогазували"
Вже не є великим секретом, що підписані контракти між Газпромом та Нафтогазом дуже невигідні для України. З оприлюднених документів ми бачимо, що українська сторона поступилася по всім пунктам та взяла на себе багато зобов'язань, без можливості розірвання цього контракту з боку України протягом 10 років (!).
Про яку енергетичну безпеку може йти мова, про які національні інтереси, якщо один факт з підписанням контрактів з РФ ставить всю енергетичну сферу в кабальні умови на 10 років. З обов'язковим викупом певної кількості газу в рік. Тобто ми навіть зекономити не зможемо, якщо будемо застосовувати енергозберігаючі технології та знизимо енергозатратність наших виробництв.
Росія тестувала зараз варіант – до якої паніки можна довести українську сторону під час підписання важливих довгострокових договорів і як цей психологічний пресинг може вплинути на поступки інтересів української сторони.
І такі ж технології будуть застосовуватись по питанню базування ЧФ в Криму, делімітації кордону в Азовському та Чорному морях та інших міжурядових контрактах з Росією.
На жаль, на сьогодні Росія одержала маленьку перемогу в енергозалежності України, хоча не отримала українську газотранспортну систему (поки що).
Якщо не знаєш, з чого починати – починай спочатку
Що робити в цих катастрофічних умовах? На дворі економічна криза і ще більша політична криза, повна відсутність стратегії розвитку країни, навіть адекватного плану на 1 рік!
Початок, на мою думку, криється в національних інтересах України. Що ми хочемо в цьому світі? Як я зазначав в попередніх статтях на УП (Стратегічний пакет для України), Україні вкрай важливо визначити пріоритети національних інтересів.
Наприклад, простим варіантом пріоритетів національних інтересів може бути -самодостатність країни, справедливість правосуддя і добробут народу.
Пріоритети національних інтересів повинні розробити фахівці, особливо розшифрувати та розписати іх по програмам. Якщо це не зрозуміло комусь у владі, хай запитають у західних колег, як працюють think tank з владою. Для цього необхідно при владі створити експертне середовище професіоналів, які в своєму лексиконі використовують такі слова як "стратегія", "сценарії", "аналіз", "моделювання" не тільки на українській та російській мові, а і на англійській, французькій, німецькій тощо. Поставити завдання цьому середовищу, а потім виконувати ці рекомендації та написані стратегії. Це – виділені державні кошти на аналітичні центри, інститути. Для нашої влади зараз це фантастика – але потрібно вчитися хоч зараз, коли "відома птиця вже клюнула у відоме місце".
Після визначення пріоритетів національних інтересів можна визначити яка Конституція потрібна Україні, як проводити внутрішню і зовнішню політику.
Якщо дотримуватись логіки пріоритетів національних інтересів, то бюджет, стратегії і програми соціально-економічного розвитку країни та регіонів, соціальна політика тощо виконують ці пріоритети. І Президент, Прем'єр-Міністр, Верховна Рада, голова Національного Банку, Генеральний прокурор звітують виходячи з національних інтересів, а не власних.
Стратегія і жорсткість її виконання
За оцінками західних експертів, в тому числі оцінках інвестиційних ризиків України, основна проблема України в неефективній владі та відсутності захисту прав і свобод як простих людей так і великих організацій, незбалансованій системі податків, невміння планувати та використовувати інфраструктури, які дісталися Україні від СРСР. Тотальній корупції у органах влади які центральних, так і місцевих.
При нинішній ситуації через декілька місяців держава не зможе виплачувати пенсії, робити соціальні виплати. Безробіття, бандитизм та смертність збільшуються катастрофічними темпами. Країна іде до хаосу.
Я закликаю Президента, Прем'єр-Міністра та Голову Верховної Ради виробити консолідований Антикризовий план для України на найближчі 2 роки, його ратифікувати всіма сторонами та суворо дотримуватись. "Суворо дотримуватись" – це означає карати за допомогою адміністративної, кримінальної відповідальності тощо.
Пріоритетом повинен стати добробут простого громадянина, а не наявність прибутку в 195 банках України. До речі, жодний банк в Україні не відповідає міжнародним стандартам (Базель 2, 3).
Антикризовий план повинен мати багато пунктів з жорсткою відповідальністю: для банка за махінації, для чиновника за корупцію, для судді за незаконне рішення, для лікаря за каліцтво або смерть пацієнта тощо.
Без такої відповідальності наша країна з цієї кризи може і вийде, але з величезними втратами – людськими, фінансовими, політичними і репутаційними в світі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
