Російсько-українська війна: 4-та та 12-та річниці

Війна – це завжди погано. Війна – це смерті, біль і руйнування. А велика війна – це величезна проблема вже для країн, континентів і всієї цивілізації.

Коли путін анексував у України Крим та частину Донбасу в 2014 році, для лідерів цивілізованого світу це не стало помітною проблемою. Локальний конфлікт десь у Східній Європі, майже ніякого впливу на економіку чи безпеку Європи й світу. Так тоді думали майже всі європейські та американські політики. Трохи допомагали, трохи виражали стурбованість, трохи нервували.

Другий дзвіночок пролунав 2022 року. У цивілізованій сучасній Європі відбулося широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну за підтримки третьої країни – Білорусі. Ракети, бомби, танки, десант, вбивства, зґвалтування – класична конвенційна війна, в яку ніхто до того не вірив. Чи підстрибнув світ цього разу? Ні. Знову – трохи допомоги, трохи стурбованості. "Друга армія світу напала на маленьку слабку Україну. Три тижні – і все. Україна впаде", – так думали тоді багато хто. "Нас це точно обійде, на країни НАТО Росія не нападе. США і НАТО – на порядки потужніші за РФ і в економічному, і в військовому плані".

Сьогодні 2026 рік. Європа рахує, скільки в неї ракет і снарядів, і що робити, якщо Росія розпочне конвенційну атаку. Європа фіксує тисячі (!) російських розвідувальних і бойових БПЛА над територією НАТО – і мовчить. Не лише дрони, а й ракети вже вбивали громадян країн НАТО (Польща). Навіть стурбованості не виказують, не викликають послів РФ, не вручають нот протесту. США вже розмірковують, як би "зістрибнути" з 5-ї статті НАТО, щоб не брати участі у війні в Європі. США думають про вихід з ООН і створення "Ради миру" під вічним керівництвом Трампа. Тепер і США починають перетворюватися на країну з територіальними претензіями – цікаво, що до партнерів по НАТО. Світ змінився дуже швидко. Правила змінилися.

Гібридні війни в Європі

Гібридна війна – новий, актуальний і вже випробуваний інструмент геополітики росії.

Всі ще бояться росію – але вже не як "другу армію світу", а як поганого власника ядерної зброї на радянських заржавілих носіях. Проте в гібридному компоненті росія дуже потужна, особливо в Європі. Європейське суспільство живе в демократії, яка поважає свободу слова, свободу віросповідання тощо. Саме тому російська пропаганда з усіх каналів комунікації "промиває мізки" європейцям, які не відчувають загрози взагалі. Російське телебачення, аналітичні та наукові центри, вплив на радикальні політичні організації й рухи, корупція, підкуп, російська церква – усе це важливі елементи гібридної війни. Європа ще не усвідомила тотально, що це реальна загроза. Країни Європи та НАТО підстрибнуть, лише коли до гібридного компонента долучиться конвенційний. Але може бути пізно: європейські народи не мають такої великої армії й запасів боєприпасів, щоб воювати з росією пушками й дронами на полі бою. Тобто росія здатна захопити маленькі країни швидко. Якщо США не простягнуть руку Європі в разі європейської війни, Путін зі своєю армією може просунутися, наприклад, "на Берлін". Європі дуже пощастило, що росія почала саме з України. І Україна тримає фронт, захищаючи не лише себе, а й Європу.

Україна – рух у майбутнє

За чотири роки повномасштабної війни росія змогла захопити лише кілька відсотків додаткової території України (загалом, з урахуванням 2014 року, окуповано ≈19,25-19,3%).

Для справедливості: у перший місяць 2022 року було захоплено близько 10% території, але за нинішніми розслідуваннями це стало можливим значною мірою через зраду агентури Кремля в українській владі. Без цієї агентури росія, ймовірно, не захопила б і цих 10%. З 2014 року загалом окуповано близько 7-8% до 2022-го, а станом на початок лютого 2026 року російські війська контролюють приблизно 19,25-19,3% території України (≈116 200-116 300 км² за даними DeepState та інших джерел).

Але є важливе "але". Україна має найбільшу армію в Європі (близько 1 млн військових), найсучаснішу зброю, випробувану в реальних боях. Війна настільки швидко змінила тактику, стратегію, засоби ураження й захисту, що жодна армія світу сьогодні не має повного сучасного комплекту озброєння та захисту – від ракет і танків до дронів і систем ППО. Можна сказати, що Україна має найсильнішу армію на європейському континенті. І саме ця армія стримує оборону Європи.

Економіка, енергетична та інша інфраструктура України потребують величезних коштів для відновлення. Війна робить свою чорну справу. На перший план виходить створення коаліцій і, можливо, навіть нових військових блоків за участю України.

Що можна сказати на 4-ту та 12-ту річниці нападу росії на Україну?

Перше – світ змінився дуже швидко, правила змінилися, а адаптація країн, особливо Європи, відбувається надто повільно. США вже не виглядають надійним партнером, особливо коли йдеться про захист суверенітету інших країн.

Друге – росія продовжує напад. Це загроза не лише для України, а й для Європи. Поки росія існує в нинішніх кордонах – вона буде захоплювати території. Спочатку країни Балтії та Польщу, потім Фінляндію і далі. Поки Україна стримує її – цей напад не відбувається.

Третє – пора прокидатися і повірити в загрозу. Це можливо. Економічний і військовий потенціал цивілізованого світу має ресурси, щоб закінчити цю війну за допомогою України. Треба надати всю можливу зброю та ресурси – і українська армія зможе не просто зупинити росію, а знищити саму загрозу. Україна знає, що і як робити напевно.

Якщо цього не зробити – нова "вісь зла" та "третя світова війна" стануть головними словосполученнями 2026-2027 років.

(c) Богуш Денис

Київ, Україна

лютий 2026 року

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.