Важкий тягар лідера: взяв відповідальність – неси
Журнал ТІМЕ зробив Зеленському подарунок на третю річницю каденції. Три роки Президента і три місяці реального Головнокомандувача. Його перемога на виборах ознаменувала початок нової політичної "ери", адже вперше главою української держави став шоумен у прямому сенсі слова.
За цей час Зеленський з командою втілив чимало хороших ініціатив. Разом запустили "Дію", перезапустили Агентство з питань запобігання корупції, розпочали ремонт інфраструктури, повернули 35 політв'язнів з російського полону. Попри певні успіхи, були провали. Найбільше болять кадрові рішення, як-от постійні зміни міністрів під час пандемії, невдалі спроби реформ і політичні скандали. Чого вартує тільки історія з заступником Офісу Президента Олега Татарова.
Із самого початку президентства Зеленського стало очевидним: всі рішення приймаються в Офісі. Централізація посилювалася з кожним роком, а парламентсько-президентська форма правління дедалі більше ставала декларативною. Зараз ситуація змінилася. Централізація у прийнятті рішень абсолютно виправдана, це консолідує парламентарів, громадян і міжнародну спільноту. Утім у мирний час так бути не може. Повинна працювати система стримувань і противаг. Президент має виконувати свою роль відповідно до Конституції.
Журнал TIME вже назвав Зеленського найвпливовішою людиною року. Не за відбудовані дороги чи судову реформу. Колишній комік у часи війни взяв на себе відповідальність за країну і разом з командою знаходить нові та ефективні важелі впливу на західних партнерів. Як Президент України об'єднує світ і як Головнокомандувач протистоїть імперії зла. Поки що успішно.
Його публічні позиції та звернення дійсно влучають у цільові аудиторії та "відгукуються" багатьом. Те, що і як говорить глава держави, відображається у швидкості наданої нам фінансової чи збройної підтримки (хоч і хотілося б ще швидше), а також риториці політиків. Якщо до початку війни деякі американські посадовці вважали, що росія може захопити Київ за 72 години, то в травні США відновили програму ленд-ліз, яка має змінити перебіг війни.
Звісно за спиною зеленого флісу – армія з дипломатичного корпусу, посадовців і лідерів думок. А ще – героїчні воїни, що не дають русні рухатись.
Три місяці воєнних дій змінили Володимира Зеленського більше, ніж три роки президентства. Якщо на початку каденції західні партнери взагалі не розуміли, хто він, то сьогодні – це лідер країни, про яку знає весь світ. Зеленський виконує ту роль, яку на нього поклала Конституція: відповідає за зовнішню політику та обороноздатність.
Зеленський не покинув ані Києва, ані України, попри політичні суперечки і електоральна протистояння, зміг об'єднати громадян, державні органи і парламент в єдину екосистему.
На міжнародній арені Президент продовжив тримати євроатлантичний курс та відстоювати інтереси України, артикулювати проукраїнські жорсткі наратив без напівтонів. Він відкрито заявляє, що ми не будемо йти на територіальні поступки у війні і повернемо своє.
Також вважаю вдалим рішенням президента у сфері оборони призначити Валерія Залужного Головнокомандувачем ЗСУ, є позитиви і в призначеннях очільників військових адміністрацій.
Утримати високий "воєнний злет" у мирному небі – окреме випробування. Суспільство потребуватиме швидких рішень і водночас системних підходів. Буде огида до популізму та прагнення результатів "тут і зараз". І тут важливо, аби Президента не винесло з його успішної конституційної ролі. Адже як не як – він один із найвпливовіших людей року.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
