1 травня 2023, 18:55

Іспит на стійкість: навіщо українським містам посилювати прозорість в умовах війни?

Повномасштабна війна, розпочата росією, показала, що децентралізація в Україні працює. Саме можливість та спроможність місцевої влади самостійно приймати критично важливі і швидкі рішення допомогла багатьом містам вистояти при перших атаках і так чи інакше налагодити життя своїх мешканців.

Таку стійкість ми побачили як на прикладах міст, що потрапили під прямий удар росії, так і тих, що, здавалося б, знаходилися у глибокому тилу. Адже підступність російської влади показала, що жодне українське місто не залишається в безпеці – під потенційними обстрілами російських ракет досі знаходиться вся Україна.

Власне, саме питання безпеки стали першочерговими для усіх українських муніципалітетів. І саме потреба в заходах безпеки передусім вплинула на те, що міста почали чим далі, тим більше закривати інформацію про свою роботу. Але якщо на початку такі дії були виправдані, і сприймалися містянами як справді потрібними для безпеки, з часом така необхідність ставала все менш аргументованою.

Навіть більше – війна не тільки уразила роботу органів місцевого самоврядування, а й підсвітила наявні й раніше проблеми – в тому числі й у сфері прозорості. І ми ставали свідками глобального парадокса: тоді як українці все більше виявляли бажання долучатися до прийняття рішень у житті громади, влада, яка ще торік зосередила всі зусилля на захисті своїх містян, з кожним місяцем війни все більше від них відмежовувалася. Так, з початком великої війни прозорість місцевої влади помітно регресувала, хоча раніше Україна досягала в ній помітних успіхів.

Що це значить для мільйонів хоробрих сердець? І як можна виправити таку ситуацію? Спробуємо розібратися.

Наскільки прозоро працюють українські міськради під час війни?

Згідно з результатами нового дослідження програми "Прозорі міста" Transparency International Ukraine лише 3 міста з 70 отримали статус "прозорих", а 10 – "частково прозорих".



Раніше організація укладала Рейтинги прозорості та підзвітності міст України, за результатами яких до повномасштабної війни українські міста показували гідний результат. За 5 років у містах середній рівень прозорості зріс на 62,2%. Значного поступу вдалося досягнути й у відкритості даних – Україна вважалася однією з країн-лідерів за цим показником у світі. У Рейтингу прозорості українські міста боролися за першість, а здорова конкуренція стимулювала розвиток та обмін досвідом задля покращення життя людей.

Та цьогоріч "Прозорі міста" провели адаптоване до умов воєнного стану дослідження з новими індикаторами. Середній відсоток їх виконання – 37,5%, при цьому вимоги українського законодавства виконувалися на 47,8%. Тобто понад половина із законних вимог ігнорувалась місцевою владою, а аргументом для такого ігнорування стала саме війна.

Які дії стосовно прозорості та підзвітності, і якою мірою виконували міські ради – дивіться на зображеннях нижче.





Так, питання прозорості на початку війни відійшло на другий план. Безперечно, в умовах повномасштабної війни українська місцева влада не забезпечує довоєнний рівень прозорості своєї роботи. На це впливає низка чинників, пов'язаних із обмеженнями воєнного часу. Та й погодьтеся, останні 14 місяців місцева влада працює в умовах безпрецедентних цілодобових викликів. Безпека громадян, очевидно, стала головним завданням, балансувати на рівні з яким питанням прозорості не доводиться.

Захист людей – це ж не про те, що можна відстрочити чи перенести. Це завдання, які вимагають великої включеності та ресурсів, і для комплексної та планомірної роботи для підвищення рівня прозорості такі умови не є продуктивними. Тож через війну та постійний російський терор говорити про поступовий розвиток системи місцевого самоврядування й роботу над непріоритетними завданнями зараз не доводиться.

Та водночас українські міськради мають тримати курс на прозорість настільки, наскільки це можливо. Адже саме цього від них чекають їхні виборці і міжнародні партнери, зацікавлення яких в прозорості української влади після вторгнення ще виросло.

До чого нам варто прагнути?

27 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. У часи війни це глибокий сигнал для усієї країни, який українці щиро цінують. Ми розуміємо, що, окрім статусу, за цим також криється багато вимог. І серед них – продовження розпочатих реформ, утвердження принципів належного врядування на місцях і боротьба з корупцією.

Щоб Україна наблизилася до членства в ЄС, варто відповідати європейським стандартам не на словах, а працювати задля реалізації поставлених цілей.

Важлива передумова співпраці з міжнародними партнерами під час відбудови – знову ж прозорість і підзвітність діяльності органів влади. Навіть більше – запит на прозорість та підзвітність під час відновлення країни стає ще нагальнішим, адже це напряму впливає на інвестиції та реалізацію спільних проєктів відбудови. І місцеві жителі, як і потенційні інвестори, теж зацікавлені в тому, щоб розуміти порядок відновлення тих чи інших об'єктів у своїх містах.

Таким чином, із початком повоєнної відбудови прозорість і підзвітність у роботі міст – ключові чинники для укладання договорів про співпрацю. Нове дослідження роботи міських рад під час війни "Між безпекою та прозорістю" містить аналіз необхідних кроків, які міста мають зробити для досягнення цієї мети.

Щонайменше це:

- адаптувати свою роботу до викликів війни – створювати та оновлювати сервіси, що допоможуть населенню;

- публікувати відкриті дані настільки, наскільки це можливо;

- прозоро обліковувати та розподіляти гуманітарну допомогу.

Як можна посилити українські міста вже зараз, не чекаючи перемоги?

Нині наші міста потребують підтримки. І знаючи про готовність містян включатися у відновлення, ми також потребуємо допомоги від таких самих ентузіастів та фахівців з усього світу.

Тоді як на фронті відбуваються реальні бойові дії, у кабінетах посадовців відбуваються бої за ресурси, яких критично не вистачає. Від злагодженої роботи у тилу так само залежить, як швидко Україна здолає російську навалу. У тому числі – й від допомоги з-за кордону. І знищувати цього ворога нам випало разом, або він повернеться з новою силою.

Підтримуючи українські громади, міста за кордоном роблять свій прямий внесок у майбутні мир, перемогу України та європейську стабільність. Налагодження контактів і взаєморозуміння між країнами та громадами також підтримає шлях України до Європейського Союзу, що так само залишається одним із найбільших бажань усіх українців сьогодні.

За час вторгнення українські міста вже встигли дізнатися більше про партнерства та знайти джерела базової допомоги. Але у них все ще є потреби у фінансовій підтримці, різному обладнанні, медичних препаратах. Та надважливі для України сьогодні також обмін досвідом у культурі, освіті й науці, а також залучення іноземних спеціалістів до відновлення.

Як можна допомогти українським містам?

- Зареєструвати свою громаду на онлайн-платформі "Cities4Cities". Вона поєднує запити та потреби українських міст із досвідом, можливостями й знаннями європейських міст. Це повністю безкоштовно, а головне – відкрито і прозоро.

- Укласти договір про партнерство чи побратимство з українськими містами напряму. Для цього варто визначитись у сферах співпраці, сконтактувати з обраним містом і розробити проєкт Угоди про побратимство чи партнерство.

- Донатити для програми UNITED24 – це одне з головних "вікон" для збору допомоги Україні.

- Підтримувати гуманітарною допомогою через офіційний портал. На сайті викладені потреби регіонів, дашборд вже наданої допомоги та інструкції.

Звертатися до програми "Прозорі міста", яка зможе передати необхідну допомогу чи скомунікувати напряму з українськими муніципалітетами.

Українці вистоять у цій війні, ми це знаємо точно. І щоб цим сміливим людям допомогти стати частиною великої європейської родини, можна почати з партнерства між містами вже зараз! Бо ми тут, в Україні, до такої співпраці вже готові, а за допомоги наших міжнародних друзів так само зможемо подолати і виклики кожного українського міста.

Джерело: The Kyiv Independent

Три запитання про розслідування витоків інформації в НАБУ

Маємо нарешті перші рішення НАБУ щодо скандалу з витоком інформації. Заступника директора НАБУ Гізо Углаву відсторонили від виконання обов'язків за його ж заявою про потенційний конфлікт інтересів...

5 думок до другої річниці великої війни

Сьогодні буде багато спогадів і рефлексій, багато розмов про плани. Але мені видалося важливим зафіксувати ті 5 ключових для мене особисто речей станом на 24 лютого 2024 року...

Бачити перемоги – це не страшно

Другий рік повномасштабного вторгнення суттєво відрізняється від першого. Минулий 2022-ий радше запамʼятався нам як рік обʼєднання українців у бажанні відбити російську навалу...

За день до: якою була Україна напередодні Євромайдану

10 років – це ніби багато, і ніби вчора. Часто буває, що, лише згадавши себе тодішнього, зможеш насправді зрозуміти, наскільки змінився світ, в якому живеш...

Іспит на стійкість: навіщо українським містам посилювати прозорість в умовах війни?

Повномасштабна війна, розпочата росією, показала, що децентралізація в Україні працює. Саме можливість та спроможність місцевої влади самостійно приймати критично важливі і швидкі рішення допомогла багатьом містам вистояти при перших атаках і так чи інакше налагодити життя своїх мешканців...

Валіза без ручки: чому ліквідація АРМА не вирішить проблем із арештованим майном, але створить нові

В останні пів року ледь не щодня ми читаємо новини про те, що СБУ, НАБУ чи інші правоохоронні органи викрили колаборантів чи корупціонерів, чиє майно арештували та передали в управління держави...