Коли Генпрокурора замінять іноземцем?

Найбільше розчарування Майдану. Так Генпрокурора Віталія Ярему називають навіть ті, хто стояв поруч з ним на ЄвроМайдані.

Причин для такого твердження достатньо. Але це не предмет мого допису.

Існують підстави вважати, що Яремі готують заміну у вигляді чергового іноземця/легіонера. І ось про це далі мова.

2 грудня, коли в уряді з'явилися перші міністри-"іноземці". Того ранку Петро Порошенко надав трьом особам українське громадянство.

Близько шостої вечора Президент виконував свій обов'язок: представляв кандидатів на посади міністра закордонних справ та міністра оборони. Але цим Порошенко не обмежився.

Він подякував Наталці Яресько, Айварасу Абромавичусу та Олександру Квіташвілі, що ця трійка погодилася попрацювати на Україну.

Мало хто звернув увагу на слова Президента, за якими може стояти наступна хвиля входження легіонерів в українську владу без набуття українського громадянства:

Хочу повідомити, що я на цьому не зупинюся. Буде вирішено, що відповідний законопроект після проходження регламентних процедур, обговорення в комітеті буде внесений на ваш розгляд. Я сподіваюся на його підтримку,

Про який такий "законопроект" згадав Президент?

Це законопроект N1161, який був зареєстрований того ж таки 2 грудня. Він дозволяє залучати іноземців до роботи у державних органах влади.

Авторами законопроекту вказані 3 депутати: Руслан Князевич, Мустафа Найєм та Ігор Кононенко.

Про те, що це саме президентський законопроект, говорять дві деталі.

1. Руслан Князевич у минулому скликанні парламенту був представником Президента Петра Порошенка у Верховній Раді. Нині він не такий, як 10 років тому у ЦВК, виступати проти керівника не буде. Писати законопроект він взявся б лише після відповідної вказівки шефа.

2. Ігор Кононенко – давній соратник Петра Порошенка. Не просто бізнес-партнер. Їхня дружба почалася набагато раніше – разом служили в армії. Деякі депутати БПП кажуть, що саме через Кононенка можна виходити на Порошенка.

Отже, за задумом авторів та Банкової залучати іноземців планують чи не на всі ключові посади в органи влади:

• міністри та заступники міністрів;

• керівники центральних органів влади та їх заступники;

• патронатні служби;

• директор та службовці Національного антикорупційного бюро;

• члени Нацагенства з питань запобігання корупції;

• Генеральний прокурор.

Щодо останнього, то автори законопроекту пропонують доповнити закон про прокуратуру наступним пунктом:

Генеральним прокурором України також може бути призначений повнолітній дієздатний іноземець (особа без громадянства), який має визнаний у світі найкращий практичний досвід упровадження реформ у відповідній сфері, диплом про вищу освіту або кваліфікацію, що підтверджує відповідні знання належного рівня, та володіє державною мовою або розуміє її в обсязі, достатньому для виконання службових обов'язків, – якщо його призначення становить державний інтерес для України. Генеральним прокурором України не може бути призначено громадянина держави-окупанта.

Також автори документу пропонують не застосовувати до іноземця норму, якою особа, що не має досвіду практичної роботи за спеціальністю, має пройти в органах прокуратури стажування строком до одного року.

Ці пропозиції депутатів не пройшов повз вуха та очі Віталія Яреми. Кажуть, що він, як прийнято казати дипломатичною мовою, "висловив занепокоєння")))

І останніми днями ми можемо спостерігати активізацію Яреми в інформаційному просторі. Він навіть погодився на люстраційну перевірку. От тільки чи не запізно все це?



Наскільки рішуча команда Президента у своєму бажанні замінити Ярему на іноземця? Розмов на цю тему уникають як автори законопроекту, так і інші люди з команди Президента.

При підготовці сюжету про міністрів-"іноземців" для програми "ЧАС. Підсумки тижня" вдалося отримати лише коментар заступника Глави Адміністрації Президента Дмитра Шимківа.



На відміну від розгорнутих відповідей по міністрам-"іноземцям", яких Шимків називає "вірусами системи", розмови про Генпрокурора-іноземця намагався уникнути. І це при тому, що Шимків є одним з організаторів усієї кампанії залучення чиновників-легіонерів в Україну.

Ось уривок інтерв'ю Шимківа:

- Чи варто очікувати, що Президент готує на посаду Генерального прокурора іноземця?

- Оскільки я не відповідаю за питання прокуратури в АП, то я не можу коментувати це питання.

- Все таки одна з норм цього законопроекту це можливість іноземця працювати на посаді Генпрокурора. Як Ви бачите, чи варто запрошувати іноземця на посаду Генерального прокурора?

- Якщо ми сьогодні подивимось на питання, які необхідно вирішувати особливо в прокуратурі, дійсно, ми можемо розглядати таку опцію. Питання інше. Справа у тому, що коли закон передбачає можливості участі іноземців в різних і на різних рівнях керування, залучення їх до керування на державні позиції, то не може бути, що на ці позиції ми зробили доступ, а Генпрокурора вилучили. Тоді повинні підстави: чому вилучили. На даний момент у мене немає жодної причини чи підстави вважати, що позиція Генерального прокурора є якоюсь винятковою і на неї не можна запрошувати іноземця. Я вважаю, що можна.

На відміну від Генпрокурора певні посади у владі все ж виключили з законопроекту. Це, наприклад, посади прем'єра, міністра оборони, міністра внутрішніх справ, міністра закордонних справ, міністра юстиції, міністра інфраструктури. Навіть на посаду Голови Пенсійного фонду не хочуть запрошувати іноземця. А Генпрокурора-легіонера – будь ласка. Але чим вона так відрізняється від МВС? Чи не тим, що за арсена Авакова горою стоїть Арсеній Яценюк?

Тож є достатньо підстав, аби Ярема за старим анекдотом готувався відкрити третій конверт... і написати листи наступнику. Краще англійською.

Єдине, що може відтермінувати появу іноземця на Різницькій – це проходження законопроекту у Верховній Раді. Якщо його пустять по повній процедурі розгляду, то це може зайняти від кількох тижнів до місяців. От тільки чи готові чекати на Банковій ці місяці?

Як бонус) Сюжет про "віруси системи"

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.