17 жовтня 2015, 19:10

Ні "комсомолу" в Університеті Шевченка!

Днями спілкувався зі студентами Університету Шевченка. Згадував про ухвалення нового закону про вищу освіту. Один зі студентів запитав: а як за 10-бальною системою ви оцінюєте виконання реформи вищої освіти. Поставив низький бал. І пояснив, що в першу чергу чекав більшого від студентів. Бо безглуздо було сподіватися, що в одну мить зміняться 50-60-70-річні дядьки з числа керівників вишів.

І тут студенти розповідають, що в найкращому університеті з'явився лист від громадськості в найкращих традиціях совка. Ну що там такого може бути, – подумав тоді. Але коли побачив...

Тут варто пояснити, що в Університеті Шевченка на фінішну пряму виходить кампанія з виборів ректора. Рівень напруги зростає, команди кандидатів нервують, задіюють найдивніші методи.

Одним з таких і став лист, який більш гармонійно виглядав би десь у 1967-му, коли студентський комсомол в Університеті розквіт з новою силою.

Автор цього "Звернення студентів" у кращих традиціях совка закидає неназваним особам, що ті "прагнуть ззовні дестабілізувати", "внести розбрат та недовіру", і такими діями може бути спаплюжена "репутація Шевченківського Університету".



"Звернення студентів" написано у кращих традиціях радянського комсомолу



Ніхто б не здивувався, якби цей лист підписали студенти-комсомольці 60-х або 70-х. Нажаль, під цим текстом близько 100 підписів молодих людей, які менш ніж 2 роки тому пережили Революцію Гідності.

Окремі студенти спробували дізнатися, як з'явився цей лист. Пишуть, що "підписанти" або не бачили тексту, або підписували щось інше. Якби там не було, а ініціатори вирішили зробити з "підписантів" сучасних комсомольців. "Партия сказала нада". І жоден з "підписантів" до цього часу не виступив протии тексту, не відкликав свого підпису, не назвав організаторів листа.

Якби цю сотню "підписантів" змушували палицями підписувати "Зверення студентів", це б збурило і самих студентів, і суспільство. Але автори "Звернення" діяли підступніше і цинічніше. Вони не били палицей по голові, вони залізли в голови студентів. "Поганці руйнують підвалини Університету, паплюжать добре ім'я, тому потрібно підписати". Зі студентів без примусу зробили комсомольців, які не мають сміливості назвати справжніх авторів цього совкового "Звернення".

У часи "единого и неделимого" подібні "Зверенення" ламали долі людей. Як тих, чиї прізвища фігурували серед "провокаторів та агентів Заходу", так і тих, хто підписував подібні "Зверення". Бо вони ставали гвинтиком комуністично-комсомольської системи. І система перетравлювала мільйони молодих людей, робила їх слухняними та безвольними.

Чи хочемо ми перетворення нашої молоді у комсомольців зразка 1967-го? Я ні.

Тому у понеділок 19 жовтня о 9.00 я прийду під Червоний корпус з акцією "Ні "комсомолу" в Університеті Шевченка!". Саме в цей час розпочнеться голосування за майбутнього ректора. Я не збираюсь агітувати ні за когось, ні протии когось. Лише хочу, щоб студенти замислилися ким вони хочуть бути: славними нащадками радянського комсомолу і все таки євромолоддю?

Запрошую долучитися до акції усіх небайдужих. Думаю, годину постоїмо.

Для орієнтиру. Я планую бути з подібним плакатом:

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО! "Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно! Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок...

Fight!

Захоплююсь такими історіями! Коли все проти тебе. Коли не йде. Коли усе твоє спортивне життя та спортивна кар'єра стоять перед прірвою. Коли програєш 11-5...

Благали про допомогу – врятовані! Неймовірна історія з Херсона

Неймовірна історія з хеппі-ендом. На лівому березі Дніпра під Херсоном застрягла жінка з хлопчиком та дівчинкою. Вода поступово підіймалася, вони рятувалися на другому поверсі, на даху будинку...

Я потрапив у Херсон

Я потрапив у Херсон. Одразу зателефонував своїй редакторці Жені Моторевській, сказав, що буде репортаж з окупованого міста. Але чомусь вона такій новині від мене не зраділа...

Гол усього життя. За це і воюємо

За такі моменти ми любимо життя. Наприкінці матчу Динамо проти Евертона на поле вийшов ось цей чоловік. Він – вболівальник з Евертона. Але на поле він не вибіг, як іноді роблять фанати...

Легенди ЗСУ. Позивний "34"

Герой України танкіст Сергій Пономаренко має позивний "34" – по номеру його танка в АТО. Цю цифру "34" добре запам'ятали російські окупанти...