Комбат "Донбас-Україна": Семенченко буде обов'язково покараний за свою незаконну діяльність

Збираючись у кінці січня у відрядження в зону АТО я визначив собі кілька місць та підрозділів, куди варто поїхати, з ким поспілкуватися. Одним з таких був батальйон "Донбас-Україна". У 2014-му добровольчий батальйон "Донбас" був явищем, який з різних причин швидко розпався. Мені цікаво було дізнатися: що нині являє собою "Донбас-Україна". Тож матеріал планував саме про батальйон.

Але життя внесло свої корективи. Коли на 5-й день свого відрядження я таки доїхав до штабу батальйону в Бахмуті, то виявилося, що саме цього дня у місті з'явилися і блокувальники торгівлі з окупованими територіями. Як відомо, за головного у них "обличчя" батальйону "Донбас" зразка 2014-го Семен Семенченко. Його поява актуалізувала не лише боротьбу з так званою контрабандою, а й старі стосунки колишніх побратимів-донбасівців. Далеко не всі вони вітаються один з одним.

У результаті вийшов матеріал "На різних фронтах: як воюють "Донбас-Україна" і колишній "Донбас""

Додатково хочу викласти ще й запис розмови з комбатом "Донбас-Україна" В'ячеславом Власенком (позивний "Філін"). Інтерв'ю було записане 3 лютого, наступного дня після початку блокади залізниці у Бахмуті.

Комбат "Філін" відвідав блокувальників залізниці у Бахмуті



- Ви вчора були на так званому блокуванні у Бахмуті. Чи спілкувалися ви з Семеном Семенченком?

- Ні, я з Семенченком не спілкувався. І бажання в мене немає ніякого. Я спілкуюся в основному з людьми, які несуть позитив і приносять користь, а не просто балаболи, які піаряться на проблемних питаннях в Україні.

- Чи бачили ви там колишніх бійців батальйону "Донбас"?

- З першого складу там не було нікого. Декілька чоловік було, які зараз не служать. Дехто отримав поранення, зараз стали інвалідами. Пару чоловік буквально. Зокрема, там був "Гал" (Анатолій Виноградський, – О.Б.), який був командиром батальйону (батальйону "Донбас" Національної гвардії, – О.Б.) вже в 2015-му році.

- Тобто серед тих, хто бере участь, дійсно є ветерани АТО?

- Я не розумію слово "ветерани АТО". Для мене ветеран, це коли війна закінчилася перемогою і з'явилися ветерани. А що таке "ветерани АТО"? Для мене це поняття взагалі незрозуміле ні з яких сторін.

- З іншими, кого ви згадали, ви привіталися?

- Так.

- Тобто з ними ви в нормальних стосунках?

- Я зі всіма вітався.

- Ви казали про те, що ця блокада нічого позитивного не несе...

- Я не розумію, що таке блокада. Якщо вони вирішили перекрити рух, значить для цього треба дві-три людини, які йдуть до начальника станції, йдуть в диспетчерську, там сідають і закривають. Вони цього не роблять, тому що їм потрібна картинка.

Семенченко завжди малює картинки і говорить людям те, що вони хочуть почути. Але жодну акцію, яку він проводив, він ні одну з них не довів до кінця. Ні однієї. Я проаналізував три роки, що у нас йде війна, ні одна акція не була доведена до кінця. Був шантаж влади – "даємо вам 100 днів" або "через 20 днів ми будемо щось робити". Але на виході пшик і нічого немає. це чергова акція.

Я говорив з Єгором Соболєвим, він сказав, що вони таким чином хочуть вплинути на депутатський корпус, щоб було прийнято рішення на законодавчому рівні, на рівні Верховної Ради щодо перекриття або повного закриття і блокування окупованих територій. Може, й так. Але це робиться не за рахунок того, що перекриваються дороги, залізничні шляхи і наноситься шкода державі. Для того, щоб перекрити, наприклад, вугілля ТЕЦ, треба вирішити якісь альтернативні способи постачання цього палива з інших регіонів. А вже після цього щось перекривати. А не так, як вони роблять зараз.

Треба спочатку подумати про людей. Тим більше, що зима холодна, морози сильні. А зробити так, щоб у квартирах не було тепла і світла, я не вважаю, що це взагалі є законним і що чисто по-людськи так можна робити.

- Ви озвучували ультиматум блокуваникам залізниці у Бахмуті. Говорили, що даєте дві години для розблокування...

- Ні, я трохи інкаше сказав. Мені були важливі не залізничні колії. Мене цікавив залізничний переїзд. Тому що мої підрозділи, відповідно до місцезнаходження, вони як раз в Костянтинівці пересікають цю колію, автотранспортну.

Коли було перекрито залізницю, вони частково закрили і цей переїзд, тому що там встановлені автоматичні шлагбауми. Коли під'їхав потяг, вони відповідно автоматично зачинилися. Тому вирішувалося питання, щоб забрати з зони дії потягу на цей автоматичний шлагбаум, щоб він міг відкритися, і забрати автомобілі, які ці пікетувальники наставили безпосередньо на самому переїзді.

Тому я поїхав туди особисто, на місці це питання вирішили з пікетувальниками і з тими підрозділами Національної поліції, які там були, вирішили питання щодо безперешкодного проїзду мого підрозділу. Якби вони не погодилися, то це би вже був вплив на боєздатність мого підрозділу, тоді би я вже приймав якісь інші рішення.



Комбат "Донбас-Україна" В'ячеславо Власенко, озивний "Філін"



- У грудні батальйон "Донбас-Україна" зайшов в селище Новолуганське, яке перебувало у так званій "сірій зоні". Це була особиста ініціатива чи наказ згори?

- Це була продумана і погоджена операція. Але конкретною метою не було захоплення чи взяття під контроль населеного пункту Новолуганське. Ми повинні були просунутися вперед на 3,5 км, вирівняти Світлодарську дугу. Тому що той підрозділ, який ми міняли, не просунувся на ту відстань. Коли ми виконали це завдання, в зону відповідальності попав і населений пункт Новолуганське.

- Попередній підрозділ мав такий самий наказ, але не зміг його виконати?

- Є різні причини з того приводу. Є можливості в любому військовому підрозділі.

Батальйон 46-й, батальйон "Донбас-Україна" – це дуже потужний підрозділ, який взмозі виконувати любі бойові завдання. А там стояв лінійний батальйон, він не мав настільки потужної техніки, броні, артилерії і так далі. Вони захоплювали теж, вони заходили сюди. Але в зв'язку з тим, що у них було мало сил...

Головне – не захопити. Іловайськ ми теж захопили. Головне – це утримати позиції. Як зараз утримують 92-а, 72-а, 54-а бригади.

- Через це Новолуганське йшла так звана контрабанда. Це товари, які незаконно перевозили на окуповані території...

- Контрабанда – це товари, які пересікають контроль України з іншими державами. Це, скажімо так, необлікований товарообіг. Так це правильно.

У нас чітко визначені КППВ, визначені постановами Кабміну, указом президента, порядок перетину товарів і людей. Це КППВ, найближче тут – Майорське. Через нього це все повинно було йти. Була організована схема, згідно якої неоподаткований товар проходив на територію, підконтрольну Україні. Це населений пункт Новолуганське. Але реально, де-факто він знаходився в сірій зоні, і з тієї сірої зони товар міг йти в будь-якому напрямку, в тому числі і в напрямку територій, непідконтрольних Україні.

- На цій схемі багато-хто міг заробляти, в тому числі з української сторони. Після того, як ви зайшли в Новолуганське, хтось намагався на вас вийти?

- Так, намагалися. Намагатися спочатку на нижчому рівні, на пропускних пунктах, там бійці не піддалися. Потім виходили на мене, пропонували навіть хабара. Але ми Україну не продаємо.

- А хто?

- Підприємці і деякі службовці. Зараз всі матеріали передані в органи правопорядку.

- Які службовці?

- Фіскали.

- Які саме суми пропонували?

- 800 тисяч доларів.

- Це такий одноразовий платіж?

- Вам хочеться порахувати? Ні, многоразовий, раз в тиждень чи на все життя – я не знаю. Я дав у рило і послав на хер. От і все. До того приїжджали, я їх заарештував, а потім передав органам правопорядку.



Батальйон ЗСУ "Донбас-Україна"



- Чим відрізняється нинішній батальйон ЗСУ "Донбас-Україна" від першого "Донбасу" зразка 2014-го?

- У першому "Донбасі" в основному, окрім високого почуття патріотизму та вмотивованості, більше не було нічого. Стрілецька зброя радянських зразків, волонтерська техніка, волонтерські машини, БРМ-и, які купили у мисливців.

На сьогодні це високопрофесійний підготовлений підрозділ, який озброєний потужною технікою, бронею, артилерією. У нас, наприклад, навіть немає автоматів 5,45-го калібру. Все починаєтсья з 7,62 і так далі.

- Можете згадати, як ви прийшли в 2014-му році в "Донбас"? І чому саме в "Донбас"?

- У 2014-му я прийшов у військовий комісаріат за місцем проживання. Коли я зрозумів, що ми втрачаємо Крим, що армія недієздатна, вона здає свої позиції, віддає територію, я пішов у військомат і запропонував свої послуги як фахівця. Тому що я у минулому був військовим офіцером. Мені сказали, що моїх послуг не потребують, що у них достатньо сильна і боєздатна армія. Це вони видавали за дійсне свої мрії.

Після цього проводилася чергова акція Юлії Тимошенко. Вона стврювала рух опору, збирала добровольців, і я пішов в їхній місцевий штаб. Мені сказали, що вони всі збираються в Кіровограді. Я поїхав туди, мені дали адресу, а за адресою виявився обласний військовий комісаріат. Подивився, там була досить велика кількість хлопців. Але вони думали, що вони йдуть добровольцями кудись воювати, а я як професійно підготовлена людина зрозумів, що відбувається звичайна мобілізація в місцевий підрозділ в Кіровоградський батальон територіальної оборони.

Я там був десь трохи більше тижня. Зрозумів, що нікому там нічого не потрібно. Це війна. Тим добровольцям навішують лапшу на вуха. Тому я збірав своїх однодумців і сказав, що треба щось шукати, кудись йти чи формувати власний підрозділ. Один з бійців сказав, що бачив добровольчий батальйон під назвою "Донбас". Я собі уявив, що батальйон – це чисельність не менше 400 чоловік, якийсь підрозділ. Там були номери телефонів, ми передзвонили. Нам сказали адресу. Ми попросили, щоб за нами прислали якусь техніку. Приїхав автобус і "Газель", забрав 40 чоловік, і ми поїхали в піонерський табір "Дружба" Дніпропетровської області.

Приїхали туди, там було десь близько 50 чоловік. Це було в квітні. За тиждень був перший бій "Донбасу" під Карлівкою. Там загинуло 5 наших побратимів. Поїхали туди. Я привіз 42 чоловік, і там було 50. Семенченку завжди подобалося любий міні-організм називати батальйонами, полками, дивізіями, арміями. Хочеться йому так. Я запропонував, що треба набирати людей, треба обов'язково мати державний статус для того, щоб отримати зброю. Тому що на той час в батальйоні було декілька автоматів, один кулемет, здається, одна снайперська гвинтівка, старенька, та й все. Там ще був "Правий сектор", але у нього були свої плани.

Після цього 82 бійці з такого незаконно сформованого угруповування прийняло рішення погодитися з Аваковим. Аваков запропонував на колишній базі підготовки "Беркуту" в Нових Петрівцях під Києвом зібратися, сформувати підрозділ. Ми туди приїхали, нам дали намети, табір. Я зробив структуру і штат батальйону – 497 чоловік.

Зараз, до речі, лунає дуже багато таких фраз, що у нас було багато неоформлених. Виникає така думка, що люди-добровольці прийшли, а їх спеціально не оформили, вони потім неоформлені пішли воювати. Це відбувалося зовсім не так, тому що 497 чоловік, 494 посади були зайняті, тобто офіційно приказом віддані на ці посаді. Три посади були вакантні, тому що на ці посади по військово-обліковій спеціальності не могли знайти спеціалістів. Решта посад були зайняті. Тому з людей, які не увійшли в той штат, я запропонував зробити три учбових, навчальних роти і поки батальйон вийшов би в зону АТО і виконував завдання, ці підрозділи мали на цій же базі навчатися, проходити бойову підготовку і включатися в батальйон на поповнення втрат або інших якихось... Була людина, як і Семенченко, він прийняв рішення відправити їх в АТО неоформленими і без зброї. Там ми уже їх озброювали чим мали. Було дуже багато проблем. Хоча я попереджав з самого початку, що обов'язково виникнуть проблеми цих неоформлених бійців. Так воно в подальшому і сталося.

Ще один нюанс був, коли ці бійці були в резерві, вони казали, що їм непотрібне це оформлення, що вони тільки хочуть Україну захищати, воювати. Тому їх відправили. А після Іловайська вони всі почали кричати, що генерали винні, начальник штабу Філін винен, нас не оформили, зрада і так далі. Де наше УБД?

- У результаті вони отримали "учасник бойових дій"?

- Потім вже, коли ми вийшли, це був вересень 2014-го року, там збільшили штат, їх включали туди заднім числом. Це було неправильно.

- Можете згадати причини розколу у бутульйоні "Донбас", який стався після Іловайська?

- Ніякого розколу не сталося.

- А що сталося?

- Коли ми були в Іловайську, паралельно з цим Семенченко формував свою маленьку приватну армію під Дніпропетровськом.

Я планував, що кістяк батальйону "Донбас" має складатися з тих людей, які пройшли бої, мали досвід. Семенченко за допомогою своїх підручних чіпляв їм статус "аватарів"-алкоголіків, мародерів і так далі. Частина намагалася виправдатися, що це неправда, а більшість нормальних солдат писали рапорт і звільнялися з батальйону. Коли цей потік став масовим, я запропонував піти звідси, тому що я зрозумів, що тут ніякого толку з того не буде. Зібратися в Збройних силах України, а ЗСУ мали можливості набагато більші, ніж Національна гвардія, вони могли дати нам зброю, техніку, артилерію і танки. Тому всі, хто вже були звільнені, пішли в ЗСУ. Тобто якогось розколу, я так думаю, що це якісь сварки, непорозуміння, такого не було.

Я теж спокійно 28-го грудня 2014-го року написав рапорт і звільнився з Національної гвардії, хоча керівництво Національної гвардії пропонувало мені очолити батальйон. Протягом всього часу існування батальйону "Донбас" я був виконувачем обов'язків командира батальйону зі штатною посадою начальник штабу, перший заступник. Командир батальйону у нас був вакантний. Семенченко в батальйоні ніколи не служив. Потім він якимись фіктивними способами намагався там влаштуватися. Коли під час служби я йому казав, що пиши рапорт, оформлюйся, ставай командиром батальйону, бо він мені розповідав, що він капітан-лейтенант, офіцер, закінчив військовий навчальний заклад. Він мені казав, що у нього політичне майбутнє і він не збирається йти (офіційно оформлюватися командиром батальйону, – О.Б.). Чому потім пішов – не знаю. Певно, щось помінялося.



Батальйон "Донбас-Україна"



- Я поспілкувався з вашими бійцями. Вони кажуть про те, що є певні історії, в яких Семенченко може отримати навіть якийсь термін ув'язнення. Це пов'язано з грошима... Як ви вважаєте, після того, як він перестане бути народним депутатом, реально, що він понесе якесь покарання?

- Я знаю, що там низка карних справ по ньому заведено або ведеться. Я думаю, що він за свою незаконну діяльність обов'язково буде покараний. Коли в нього буде закінчуватися його діяльність, я думаю, що він як завжди буде намагатися розхитати ситуацію, дестабілізувати її. А якщо в нього не получиться, то буде тікати десь за кордон. Але я думаю, що ми допоможемо правоохоронним органам цього не допустити і трохи придивимося за ним, щоб він нікуди не втік.

- Як в лавах ЗСУ створювався батальйон "Донбас-Україна"?

- З двох наметів, які я позичив у 74-му розвідбаті. Так він створювався.

Спочатку 17 січня 2015-го року вийшла спільна директива міністра оборони і начальника Генерального штаба про створення 46-го окремого батальйону спеціального призначення. У зв'язку з цим кістяком батальйону були вихідці з батальйону "Донбас", а це і офіцери, і артилерія, і розвідники, це і я. У нас був прапор батальйону "Донбас", це перший освячений прапор батальйону. Він був у мене. Була печатка батальйону "Донбас". Вона не мала юридичної цінності, але вона мала історичну цінність.

Фонд батальйону "Донбас" також прийняв рішення підтримувати і працювати саме з 46-м батальйоном. Тому що ці фінансові махінації Семенченка всім вже набридли. Кол-центр, дівчата, які працювали, постійно вели інформаційну й роз'яснювальну політику. Вони також вирішили працювати з 46-м батальйоном.

Тому я вважаю, що на відміну від інших фількових командирів я прийняв безпосередню участь у створенні батальйону "Донбас", першого, тому що я робив і штат, і структуру батальйону, ми набирали людей.

Ви повинні зрозуміти, я ніколи не кажу, що я створив, сформував батальйон. Одна людина не в змозі таке зробити, це дуже великий об'єм роботи. Була команда, яка працювала над цим питанням.

Ми створили 46-й батальйон, який іменується "Донбас-Україна". Чому так? Тому що ми хотіли показати, що це не батальйон "Донбас" Семенченка, така приватна собі армія, яку можна використовувати у власних інтересах задля того, щоб добитися якихось своїх політичних амбіцій. Тому він став називатися саме так.

- Ви, напевно, знаєте, що є багато нарікань, що в Генштабі сидять генерали, які ніколи раніше не брали участі в бойових діях. Є певні закиди на те, що вони не дуже добре планують операції. На Муженка були нарікання за аеропорт, за Дебальцеве. Як ви бачите, керівництво Генерального штабу компетентне?

- А де нам треба було взяти в Україні генералів, офіцерів і солдатів, які мали досвід бойових дій? Де їх можна було взяти? Де взяти начальника Генерального штабу в 2014-му році, який мав досвід війни?

- Але ж уже третій рік війни?

І що? Прогресують солдати, мають досвід. Прогресують офіцери, підвищують свій професійний рівень. Підвищують свій професійний рівень і генерали.

А що по Дебальцеве? Якби в Дебальцеве стояла зброя і військ було стільки, що можна було б триматися і триматися, а не кинути на все 350 одиниць бронетехніки і виходити, м'яко кажучи, звідти...

Що Муженко? У нас завжди винні генерали, президент. У нас завжди нарікання з боку солдат, які воюють в окопі, до генерала. Постійно у нас солдатику не вистачає їжі, водички. Ми воювали без зарплати, без їжі, самі шукали в 2014-му році і не нили, як зараз. А зараз водичку не дали...

Ми дійстаємо статут Збройних сил України і контракт, який підписав той солдатик, а там чітко прописано, що він готовий виконувати всі вимоги, які прийняті у Збройних силах України, а це статут ЗСУ. І питаємо, готовий ти виконати всі ці 800 сторінок? І відразу він забуває...



Комбат "Філін" отримав від Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова нагородний пістолет



- До того, як ви прийшли на Світлодарську дугу, ваш батальйон був у Мар'їнці. Які особливості ведення бойових дій в Мар'їнці?

- Особливості в тому, що ми стояли на околицях містечка і зеленка, тобто лісосмуга підходила майже впритул до Мар'їнки. Вести там бойові дії в тих масштабах, як тут, було неможливо. Тому що тут є можливість працювати всіми видами зброї, які є в батальйоні. А там це було сильно обмежено. А друге, там неможливо було будувати якісь фортспоруди, тому що там на 50 см в землю вже починалася вода.

- Щодо Світлодарської дуги, то пишуть, що тут наші підрозділи потроху просуваються в сторону Дебальцевого. І навіть в соціальних мережах сепаратисти і терористи ДНР пишуть, що задача для української армії стоїть захопити Дебальцеве. Наскільки реально просунутися до Дебальцевого?

- По-перше, не захопити, а повернути. Тому що Дебальцеве було нашим і згідно Мінських угод воно де-юре має бути зараз підконтрольним українській армії та владі. Воно було незаконно в тому плані в нас забрано в 2015-му році.

Завдання у нас одне, головне – вийти на кордон з Російською Федерацією, повністю повернути всю територію України. Це основне завдання. Тому кожен метр і сантиметр, що ми просуваємося в той бік, це є певне досягнення.

- У батальйона є якісь проблеми? Можливо, не вистачає офіцерів, як у батальйоні "Київська Русіь" (батальйон також стоїть на Світлодарській дузі).

- Це загальна проблема (нестача офіцерів, – О.Б.). Якщо у 2014-му році у нас була велика течія добровольців, в тому числі і офіцерів, то в 2015-му році вже перегоріли, в 2016-му році почали розповідати, що в мене родина і діти, робота. А в 2017-му році ще гірший стан справ.

Генеральний штаб, Міністерство оборони і влада України намагаються вирішити це питання. Ви знаєте, що зараз прийнято рішення про створення загально-військового резерву в Україні. І призов тих військовослужбовців-офіцерів, які набули цього звання в цивільних навчальних закладах на військових кафедрах, вони будуть призвані. По-моєму, на 18 місяців їх будуть призивати, щоб вирішити це питання. Але думаю, що вони будуть призначені на посади тільки після проходження певного навчання, певних зборів.

У нас немає проблем з формою. Весь особовий склад повністю, від шкарпеток і до трусів, вдягнуті до бронежилетів, шоломів.

Зброя є повністю, зброя і техніка підтримуються в бойовому стані. Ми це вирішуємо за рахунок ЗСУ і за рахунок допомоги волонтерів, тому що ми продовжуємо з ними тісно спілкуватися, нам надають таку допомогу. І за рахунок фонду батальйону "Донбас".

Тобто у нас ніяких проблем по забезпеченню немає. Йде повністю з розрахунку, з норм, які встановлені в ЗСУ щодо тилового забезпечення, в тому числі і харчування, і волонтерське. Волонтери привозять, ми їм за це дуже вдячні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.