НА ЩО ВИТРАТИТИ ОСТАННЮ "ЖИЗНЬ"
Уфф! Вал підлих викриттів, ендемія звинувачень і компрометуючих записів перейшли всі мислимі рубіжі, досягли і дістали Захід. Провалюється не лише дно. Завалюється небо влади, валяться небожителі. Слабне, зсередини, країна.
Нам вже не достатньо апелювати до розсудливості громадян. Розсудливість кожного спрацьовує лише тоді, коли є політика, яка здатна вийти на міцний грунт чесності. Це непохитна воля громадянського Майдану.
У грі незмінних політичних небожителей завершуються "жизни", накопичені ними ще до Майдану, додані Майданом та нами після. Шантаж викриттями забирає у них і у нас останні "житті", викриваючи наочно незмінну сув'язь керування країною та одночасного маніпулювання нею заради власного збагачення. Заради відчуття владі і великих благ, інколи у складній суміші з нездоровим, егоістичним, чуттям патріотизму. Аж до сльоз та популістського галасу на екрані.
Який діючий політик чи політична сила здатні знайти у собі останню краплину здорового глузду та здорового патріотизму, щоб нарешті використати своє останнє "життя" задля всіх? – Забути вірних смотрящих слуг. Припинити використовувати караючу владу для дрібної помсти. Проводити відкриту, публічну, політику так само всередині країни, як і наззовні. Використати ще наявну владу для радикального очищення всіх гілок влади. Для нормального патріотизму.
Використати своє останнє політичне "життя" для того, щоб з цілеспрямованою рішучістю перебрати чи переобрати владу, не припускаючи загального перезбудження в умовах незавершеної війни та не перериваючи реформ.
Хто герой чи герої?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
