Євген Бистрицький Доктор філософських наук, професор, завідувач відділом Інституту філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

ЛЮБІ МОЇ ВОРОГИ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ ВІЙНІ

01 листопада 2018, 06:12

Задовго до офіційного початку виборчої кампанії Україна переживає новий пік нескінченої політико-громадської війни. Це не громадянська війна, яка ведеться справжньою зброєю задля фізичного знищення співгромадян-ворогів. Це ворожї дії – висловлення політичних опонентів та їхня поведінка, які надзвичайно посилюються засобами масової інформації та у соцмережах.

Якщо на війні по обидва боки лінії фронту знаходяться вороги, то у політико-громадській війні ворог не той, чужий, агресор, який нападає ззовні, а той самий свій громадянин, якого ворогуючи політичні лідери звуть любими друзями, любими моїми, моєю нацією чи моїм народом. У цю війну втягують громадян того самого, єдиного за Конституцією, народу. З телеекранів та постерів виборців агітують взяти у ній участь – тих самих громадян, кого взаємонищення політиків розводить по різні боки єдиного національного життя.

Вони звинувачують політичного супротивника у всіх смертних гріхах. У бажанні розв'язати справжню війну задля його електоральної перемоги. Вони називають іншого політика своїм ворогом, який знищує Україну, народ, та до гріхів якого, а не до себе, має бути нульовий рівень толерантності. Вони намагаються розібратися в тилу, усередині України, з ворогом, який вміло камуфлюється та підступно мімікрує за допомогою "п'ятої колони" та який використовує у своїх інтересах фальшивих проукраїнських політиків. Так словами, намірами і поведінкою політиків створюється внутрішній фронт взаємопоборювання – атмосфера взаємонедовіри, ворожого протистояння частин ("партій") не лише у політичному середовищі.

Поняття ворога пересувається всередину громадянського суспільства, створюючи рішучу непримиренність різних політичних поглядів та світобачень. У такий спосіб ми, громадяни, стаємо екзистенційними супротивниками таких самих інших співвітчизників. Тобто такими опонентами, які хотіли би взагалі відмовити співгромадянам, які мають інші погляди, в їхньому існуванні, заперечити їх суверенне право мати інший погляд на наш, секундочку, спільний життєустрій.

Все було б нічого, і війна політиків та політизованих громадян сприймалась би так, як вона сприймається в нормальному світі. Тобто – як не летальні ексцеси в цілому демократичної, хоч інколи аморальної і нечесної, боротьби політиків однієї політичної нації. Можливо, так би і було і так, до речі, у нас часто густо хотіли б миротворчо представити нашу політичну реальність. Але так не є.

Так не є внаслідок того, що наша зовнішня війна з російським агресором є також, як вірно кажуть, езистенційною – війною за "своє" власне національне і громадське буття, за європейский способ життя. Саме внаслідок їі екзистенційного вибору не на життя, а на смерть, ця війна є гібридною – пропагандистським щепленням чужих цінностей на тіло нації та на біо її громадян за допомогою військових засобів знищення.

Так зустрілись два екзистенційних поняття про ворога – справжнього чужого і любого "свого", але ворога. Два поняття, відомих Європі ще з античних часів, але й досі таких, які важко дістаються нам, українцям. Хоча про них тепер кожний може прочитати в українському перекладі Платона про державу: Ці два різних поняття окреслюють різні явища – коли з нами ведуть війну варвари, і коли ті, хто веде міжусобну війну, є від природи друзями-еллінами. "Отож поміркуй" – коли щось подібне війні своїх ворогів станеться, то "держава розпадеться і якою ж неправедною і злочинною виявляється ця міжусобиця, бо як видно, ні одні, ні другі, що ворогують, не мають ані крихти любові до батьківщини!" Так вже дві тисячі років каже Платон. Але так досі не здатні сказати і спробувати зрозуміти наші провідні політики. Держава немає динаміки розвитку не тому, що нас переможе зовнішній ворог – Україну вже ззовні не перемогти, а тому що ви ворогуєте між собою і втягуєте у це громадян.

Зазвичай, політика не існує без "ворогування" – без критики недоліків вщент, аж до вимоги відставок, імпічментів та посадок. Проте, створення політичного ворога і політична боротьба проти нього мають сенс лише за однієї категоричноі умови: не заради знищення (політичного існування) опонента, а саме з головною метою збереження суспільноі цілісності.

Тому головний безпековий форум, на який не треба витрачати ані ваші, ані наші кошти, – це форум непоказної любові до Батьківщини. А це означає, що вам слід негайно припинити шукати екзистенційного ворога усередині країни. Шукайте спільне і спільних друзів-неворогів. Хоча, як багато хто, боюсь, ваше покоління політиків на це вже не здатне.

Хіба це не так?

Коментарі — 9
Володимир Руденко _ 02.11.2018 08:44
IP: 193.34.92.---
Log Log: Наслухались про "распятых мальчиков"?
Ні, надивився "летючого" Чечетова, "броньованого" Кушнарьова, Щербаня та жертв Майдана. Якщо Ви не розумієте російської або дуже неуважна людина, поясняю особисто Вам, що я вважаю роботу Кравчука, Кучми, Ющенка, Януковича, Порошенка (всіх без виключення) антинародною і це є канва моєї доповіді.
Володимир Руденко _ 02.11.2018 07:05
IP: 193.34.92.---
Mike_Kharkov:
Володимир Руденко:
...Так будет продолжаться до тех пор пока в Украине не будет настоящей Родины которую никакая власть не сможет подменить собой.
Родина – это то, что создано своими руками, трудом отцов и братьев, это люди, среди которых вырос. У нас же ступор, закупорка. Созидательный совместный труд парализован, нет выхода энергии, только броуновское движение. Т.е., нарушен баланс прихода и расхода энергии, это уже болезнь, поэтому и нет дома. В примах дом не обретешь.
Это ментальная проблема народа (переход со своего огорода к своему государству), которой ловко воспользовались проходимцы внутренние и внешние, реализуя давнюю формулу Донцова – "сеять раздор в собственном доме". И политическое детство народа не дает этому противостоять.
Mike_Kharkov:
Lemberg Ihor _ 01.11.2018 22:12
IP: 35.235.227.---
Mike_Kharkov:
нє баісь міша, Украіна перєжила 70 лєт радікальнава савкорашізма і нічіво, здравствуєт, вот тапєріча прішло врємя вам аткушать украінскава тоталітарізма... пєрежівьотє.
Елена Величко _ 01.11.2018 20:57
IP: 95.133.165.---
Індра:
"...корені "рус" та "рос" належать русам-українцям", – тут вас підтримую. Я є русин.
Mike_Kharkov _ 01.11.2018 13:54
IP: 178.137.189.---
И еще. Родина – это то, во что вложил душу. А если ее ни во что не вкладывал, то она хиреет и уходит – душа обязана трудиться. Так и приходим, что родина – овеществленная душа народа. Посмотрите вокруг, и увидите свою душу.
Mike_Kharkov _ 01.11.2018 12:10
IP: 178.137.189.---
Володимир Руденко:
...Так будет продолжаться до тех пор пока в Украине не будет настоящей Родины которую никакая власть не сможет подменить собой.
Родина – это то, что создано своими руками, трудом отцов и братьев, это люди, среди которых вырос. У нас же ступор, закупорка. Созидательный совместный труд парализован, нет выхода энергии, только броуновское движение. Т.е., нарушен баланс прихода и расхода энергии, это уже болезнь, поэтому и нет дома. В примах дом не обретешь.
Это ментальная проблема народа (переход со своего огорода к своему государству), которой ловко воспользовались проходимцы внутренние и внешние, реализуя давнюю формулу Донцова – "сеять раздор в собственном доме". И политическое детство народа не дает этому противостоять.
Індра _ 01.11.2018 11:44
IP: 94.76.81.---
Пане авторе, пропоную вам трохи попрацювати в напрямку розвитку, тобто, відійти від сталінки і перейти таки на українську мову написання статей. 1) громадянська війна, яка ведеться справжньою зброєю --- вдеться=веде себе – дієслово зворотної дії (війна веде себе сама), до чого тут воно? Має бути так: громадянська війна, яку ведуть справжньою зброєю. 2) знаходяться вороги (знаходяться=знаходять себе), очевидно, правильно так: перебувають вороги. 3) війна політиків та політизованих громадян сприймалась би так, як вона сприймається в нормальному світі --- ті ж проблеми з вживанням дієслів зворотної дії; правильно так: війну політиків та політизованих громадян сприймають так, як її сприймають в нормальному світі. 4) російським агресором --- корені "рус" та "рос" належать лише русам-українцям, тому правильно лише так: московським агресором. 5) внаслідок того (від московського вслєдствіє), правильно так: через. 6) слід негайно -- чо чого тут слід? --- потрібно негайно. І т.д.
Володимир Руденко _ 01.11.2018 10:49
IP: 193.34.92.---
По моему личному мнению у народа Украины до сих пор нет родины в смысле родного дома (HOME SWEET HOME) который можно любить, улучшать, им гордиться, защищать от недругов. (Я имею в виду период после распада СССР.) Каждая власть после 1991 г. ставила тождественный знак равенства между родиной украинского народа и собой, являясь при этом антинародной по сути и воровитой по содержанию. Смена очередной власти фактически означала смерть предыдущей (вплоть до физической смерти её приверженцев). Поэтому состояние междуусобной вражды, войны, репрессий наиболее характерное для любой украинской власти. Так будет продолжаться до тех пор пока в Украине не будет настоящей Родины которую никакая власть не сможет подменить собой. И вот именно тогда будет диалог на "форумі непоказної любові до Батьківщини"
Mike_Kharkov _ 01.11.2018 09:28
IP: 178.137.189.---
"А це означає, що вам слід негайно припинити шукати екзистенційного ворога усередині країни"
===
Можно и нужно давно уже говорить прямо и конкретно. Владимир Василенко, который озвучил на форуме формулу "екзистенциальный 300 лет враг должен быть уничтожен и внутри и снаружи" является действительным врагом граждан, а эта формула есть изобретение украинского радикального национализма и сейчас активно продвигается олигархией ради удержания власти в стране, ибо ничего более подходящего тоталитарного и не придумать. Т.е., пора расставлять "теоретиков" по заказчикам, иначе ни о каком совместном доме и заикаться не стоит.
Корупція1192 Україна та Європа974 Aтака Путіна1136 Уряд реформ353 Свобода слова556
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter