ІНТЕНСИВ СВІДОМОГО ВИБОРЦЯ – РЕФОРМИ ПРАВЛІННЯ І УПРАВЛІННЯ, ЯКІ НАМ ПРОПОНУЮТЬ

Паралельно дискусіям, які Виборча Рада UA та Реанімаційний пакет реформ проводили з рейтинговими партіями за 4-мя блоками питань (див. блогі на УП – Гарань, Пекарь, Бистрицький), менеджмент проекту "Свідомий вибір 2019" створив стислий огляд відповідей на ці блоки питань на основі аналізу партійних програм. Були виокремлені саме ті питання, на які можна було знайти чіткі відповіді "так – ні – невідомо" за програмами партій, а також за виступами їхніх уповноважених представників на дискусіях. Ми сподіваємось, що цей інтенсивний аналіз програмних візій допоможе зацікавленим громадянам зробити більш свідомий вибір. Тут подаємо партійній візії рейтингових партій на перші два блоки питань – про реформи політичного правління і державного управління країною та економіку. Інфографіку див. нижче.

Блок N1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ РЕФОРМИ ТА РЕФОРМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Більшість програм обраних для аналізу партій виявилися малоінформативними у наповненні питання щодо форми правління в країні. Найзрозуміліше прописаною є позиція "Опозиційної платформи – За життя", яка обіцяє "забезпечення переходу до парламентської республіки". Менш чіткою у формулюваннях є партія "Сила і Честь", яка хоч і обіцяє "ліквідувати конституційний конфлікт політичних інтересів між посадами Президента і Прем'єр-міністра.", однак прямо не вказує про встановлення парламентаризму, обмежуючись тим, що "Повноваження Президента повинні бути обмежені і поставлені під нагляд парламенту". Решта партій вирішили не зачіпати це питання.

"Європейська Солідарність", "Слуга Народу", "Голос" та "Українська Стратегія Гройсмана" говорять про реформування системи центральних органів виконавчої влади і їх позиція подібна, зокрема у скороченні державних органів та/або їх функцій. А от "Сила і Честь", "Опозиційна платформи – За життя" та "Батьківщина" оминули це питання.

Тільки три з семи програм партій містять пропозиції електронного врядування. "ЄС" говорить про надання послуг від держави за електронним зверненням та про запровадження електронного документообігу. Останній обіцяє запровадити у судах партія "Голос". Також ця політична сила виступає за впровадження електронного кабінету громадянина для отримання послуг від держави, а також за електронну систему оскарження дій чиновників, які відмовили у послугах. "Українська Стратегія Гройсмана" обмежилася кількома загальними фразами на підтримку електронного врядування.

Жодна партія не оминула питань майбутнього адміністративно-територіального устрою та децентралізації. "Голос" має намір закріпити адміністративно-територіальні нововведення у Конституції, а "Сила і Честь" хоче перейти від адміністративного поділу на області до поділу на землі. За завершення наявної реформи виступають "Українська Стратегія Гройсмана" та "ЄС", а остання виділяє також секторальну децентралізацію у різних сферах таких як освіта, медицина, тощо. "Слуга Народу" єдині в пропозиції перетворити державні адміністрації на префектури європейського типу. "ОПЗЖ" акцентують на можливості обласних та районних рад створювати виконавчі комітети, а також виступають за виборність керівників регіональної влади. ВО "Батьківщина" теж підтримує право місцевих громад створювати виконкоми і виступає за укрупнення районів.

Різною мірою усі партії говорять про судову реформу. Найбільш лаконічною виявилася "ОПЗЖ", обмежившись декларацією забезпечити незалежність судової гілки влади. "Українська Стратегія Гройсмана" та "Європейська Солідарність" обіцяють завершити розпочату реформу. "Батьківщина" пише про народне обрання мирових і місцевих суддів, а також про скасування суддівської недоторканості. "ЄС" теж говорить про розширення відповідальності суддів і невідворотність покарання за неправомірні рішення, а "Голос" в хоче почати із "суддів над суддями". Слід зазначити, що тільки "Голос" у програмі прямо говорить про конкурс на посади суддів КСУ, зокрема про прозорість процедури та жорсткіші професійні вимоги до кандидатів.

Також "Голос" виявилася єдиною політичною силою, що в програмі говорить про запровадження "повноцінного інституту приватних виконавців", реформи адвокатури та юридичної освіти. В останній фокусується увага на розвитку етики та аналітичного мислення у майбутніх юристів. Професійний етикет адвокатів також має стати основою реформи, за ним має стежити незалежний фаховий орган самоврядування.

Розглядувані партії виявилися багатими на пропозиції антикорупційних заходів. "Слуга Народу" та "Голос" у своїх програмах підтримують повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. "ЄС", "Слуга Народу" та "Голос" говорять про конфіскацію майна корупціонерів. "ОПЗЖ" в цілому підтримує посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини, а "Слуга Народу" й "Батьківщина" акцентують увагу на жорстких покараннях за корупцію в оборонній сфері. "Слуга Народу" також пропонує запобігати корупції шляхом переведення державних послуг в онлайн, й серед іншого – грошову винагороду для громадян за виявлення корупції. "Сила і Честь" наголошують на прозорому фінансуванні політичних партій. Про публічні закупівлі політичні сили говорять мало: "Голос" пише про розвиток системи ProZorro, а "Українська стратегія Гройсмана" декларує "прозорий та відкритий ринок державних закупівель".

Позиція "Слуги Народу" та "Голосу" подібні у необхідності перезапуску антикорупційних органів, а "ЄС" наголошує, що для їх ефективної роботи спочатку треба перезапустити судову та правоохоронну системи. Також "Голос" обіцяє посилення повноважень НАБУ з проведення розслідувань та запровадження автоматичної перевірки електронних декларацій НАЗК. "ОПЗЖ" і "Батьківщина не висвітлюють це питання. "Українська стратегія Гройсмана" декларує зокрема підтримку антикорупційного суду, а "Сила і Честь" обіцяє унеможливити дублювання функцій цих органів.

Програми партій ""Українська стратегія Гройсмана", "Сила і Честь" та "Батьківщина" мовчать про реформу виборчого законодавства, в той час як "ЄС", "ОПЗЖ", "Слуга Народу" й "Голос" одностайно підтримують пропорційну систему з відкритими списками. До того ж, "Слуга Народу" і "Голос" хочуть запровадити систему електронного голосування, також "Голос" обіцяє доступ зі смартфону до розподілу бюджетів (державного та місцевого) і оцінки роботи політиків та чиновників. Серед інших демократичних практик "Слуга Народу" пропонує народне вето на щойно ухвалені закони, "Батьківщина" – право народної законодавчої ініціативи у формі петицій.

Всі розглядувані партії підтримують скасування депутатської недоторканості, однак "ЄС", "Сила і Честь", "Голос", уточнюють, що недоторканість має бути обмежено сферою виконання представницьких обов'язків. "Голос" обіцяє боротися з кнопкодавством у Верховній Раді та подібний із партіями "Українська Стратегія Гройсмана" й "Сила і Честь" в прагненні скоротити чисельність депутатського корпусу.

У реформуванні органів правопорядку та системи кримінальної юстиції загалом "ЄС", "Слуга Народу", "Голос", "Українська Стратегія Гройсмана", "Батьківщина" акцентують увагу на необхідності усунути тиск цих структур на бізнес. "Слуга Народу" хоче впровадити "невідворотність покарання для працівників поліції, прокуратури та СБУ за перевищення службових повноважень". "ОПЗЖ" пропонує "створення муніципальної поліції з прямою виборністю її керівників". "ЄС", "Українська Стратегія Гройсмана" та "Голос" планують позбавити СБУ функції розслідування економічних злочинів, а "Слуга Народу" каже, що СБУ, ГПУ та Нацполіція мають "непритаманну їм функцію ущемлення бізнесу", яку теж треба забрати. Реформу прокуратури у своїх програмах згадують "Слуга Народу" та "Голос", обіцяючи оновити відомство. До того ж, "Голос" хоче відновити вимогу щодо наявності у Генпрокурора юридичної освіти, про що решта політичних сил не згадали. Втім, жодна партія не торкнулася у своїй програмі питання такого органу як ДБР.

Блок N2. ЕКОНОМІКА



Характеризуючи засади економічного розвитку, усі партії так чи інакше апелюють до необхідності стимулювати розвиток інновацій, підтримувати малий та середній бізнес, зменшувати кількість прямих контактів бізнесу та держави через використання електронних сервісів, здійснювати дерегуляцію. Прикметно, що три партії, "Голос", "Сила і честь" (далі – СіЧ) та "Українська стратегія Гройсмана" (УСГ), в своїх програмах виокремлюють пріоритетні галузі: перша – ІТ-сектор, друга – підприємства наукомісткого промислового виробництва, ІТ-галузь, креативні індустрії, а третя – машинобудування, металургію, хімічну, легку промисловість, фармацевтику, видобувну галузь. Натомість програма партії "Слуга народу" (СН) також передбачає особливу підтримку певним галузям, проте вони не уточнюються.

Зважаючи на постійний суспільний інтерес до розмірів заробітних плат та соціальних виплат, практично усі партії, окрім партії "Сила і честь", згадують у своїх програмах обидва цих питання або одне з них. Що стосується зарплат, то усі партії, що пишуть про зарплати у своїх програмах вказують на перспективи їхнього зростання. Так, партія "Європейська Солідарність" (ЄС) обіцяє лише сприяти створенню робочих місць з високою з/п, а "Голос" – створити умови для зростання зарплат. Натомість програма ВО "Батьківщина" передбачає збільшення показника середньої з/п протягом 5 років до рівня Польщі. Тимчасом "Опозиційна платформа – За життя" (ОПЗЖ) декларує підвищення мінімальної з/п до 7 тис. грн.

Що ж стосується соціальних виплат, то тут позиції партій варіюються від загальних фраз ("Українська стратегія Гройсмана"), зменшення соціального навантаження на бюджет ("Голос", "Європейська Солідарність") до збільшення обсягів соціальних виплат (ВО "Батьківщина" та "Опозиційна платформа – За життя"). На додаток, партія "Слуга народу" обіцяє провести всеукраїнський перепис населення та монетизувати усі соціальні пільги, а "Голос" – втілити принцип "гроші ходять за людиною" та створити електронний реєстр отримувачів соціальної допомоги.

Програми партій також містять позиції щодо монетарної політики та банківського сектору. Зокрема, "ЄС" та "Голос" наголошують на важливості збереження незалежності Національного банку України. "УСГ", в свою чергу, обіцяє підтримувати низький рівень інфляції та стабільний валютний курс. Натомість ВО "Батьківщина" декларує намір змінити, на їхню думку, неефективну політику НБУ та зупинити інфляцію. Що ж стосується банківського сектору, то партія "СіЧ" пропонує відновити довіру до банківської системи, зокрема через запровадження механізму компенсації збитків від банкрутства комерційних банків; ВО "Батьківщина" всіляко підтримує створення та розвиток банків в Україні. Варто зазначити, що у програмах партій "Слуга народу" та "ОПЗЖ" не викладено їхнє бачення перспектив монетарної політики та банківського сектору.

Усі партії у своїх програмах висловлюють позиції щодо особливостей майбутньої фіскальної політики. Так, більшість партій (окрім "Голосу" та "УСГ") мають консенсус щодо запровадження податку на виведений капітал, хоча в програмі "Голосу" йдеться про вдосконалення системи оподаткування прибутку підприємств. Також партії пропонують внести зміни до системи оподаткування фізичних осіб: "Батьківщина" виступає за скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), "Сила і честь" пропонує об'єднати ЄСВ з ПДФО з кінцевою ставкою 22%, "ОПЗЖ" підтримує запровадження прогресивної системи оподаткування, "Голос" обіцяє знизити податкове навантаження на зарплати, а "Слуга народу" пропонує поступово зменшувати ЄСВ. Разом з тим, в програмі "УСГ" є пропозиція щодо зменшення ставок податків та розширення бази оподаткування, а "Батьківщина" пропонує скасувати 37 податків.

Чотири з семи проаналізованих програм містять позиції щодо тарифної політики. Дві партії, "Батьківщина" та "ОПЗЖ", прямо вказують на плани зниження тарифів на газ, тимчасом як "Слуга народу" пропонує оптимізувати тарифи ЖКГ, а "СіЧ" ліквідувати економічно необґрунтовані складові у тарифах. Прикметно, що у програмі "ОПЗЖ" висунуто пропозицію списати заборгованість населення за житлово-комунальні послуги.

Позиції партій щодо міжнародного економічного співробітництва загалом передбачають продовження співпраці із західними партнерами, головним чином – із Європейським Союзом. Істотно відмінною є лише пропозиція "ОПЗЖ" переглянути умови участі України у СОТ та зоні вільної торгівлі з ЄС.

Усі проаналізовані політичні партії підтримують ідеї демонополізації. "СіЧ", "Голос", "Слуга народу" та "ЄС" звертають увагу на необхідність унезалежнення Антимонопольного комітету (АМКУ) та підвищення ефективності його роботи. В свою чергу, "Голос" виступає за ретельний відбір кадрів для керівництва АМКУ із залученням міжнародних експертів, а для зменшення впливу олігархів пропонує аналізувати big data.

Позиції партій щодо запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення є неоднозначними. З одного боку – деякі партії виступають проти скасування мораторію на продаж землі, деякі підтримують цю ініціативу, з іншого – обидві групи мають додаткові умови, які роблять їхню позицію менш категоричною. Наприклад, "ОПЗЖ" виступає за проведення референдуму з цього питання, а "Батьківщина", хоча і прямо вказує на необхідність продовження мораторію, підтримує надання можливості викупу земель фермерам, малим та середнім сільгоспвиробникам, які на них працюють. Передачу фермерам у власність земель, які раніше були в постійному користуванні, вважає необхідною і "УСГ". Водночас, "СіЧ", "Батьківщина" та "Голос" пропонують надавати пільгові кредити фермерам – на купівлю землі чи розвиток бізнесу.

Чітку позицію щодо приватизації державних підприємств висловили у своїх програмах лише дві партії – "Голос" та "ЄС". Обидві виступають за збереження у державній власності тільки стратегічних підприємств та продаж нестратегічних із обов'язковим залученням авторитетних міжнародних компаній до процесу. На додаток, "Голос" звертає особливу увагу на необхідність законодавчого обмеження участі олігархів у приватизації великих підприємств. "Батьківщина", "СіЧ", "СН", "УСГ" хоча і не зазначили свою позицію в програмах, проте підтримують подальшу приватизацію державних підприємств.

Так само щодо особливостей управління державними підприємствами: лише "ЄС" та "Голос" згадали це питання у своїх програмах. Обидві партії пропонують залучати професіональних менеджерів, а "Голос" також виступає за запровадження сучасних стандартів управління.

Усі партії (окрім "ОПЗЖ, чия думка невідома) погоджуються щодо необхідності переходу від солідарної системи пенсійного забезпечення до наступних рівнів. Так, позиції "Батьківщини", "Голосу", "СіЧ" та "СН" полягають у запровадженні другого рівня пенсійної системи. Різниця лише в тому, де українці зможуть накопичувати ці пенсійні кошти: в державних чи комерційних установах. "Батьківщина" вважає правильним накопичення тільки в державному банку, "Голос" у своїй програмі не уточню відповіді на це питання, "Сила і честь" допускає обидва варіанти, а "Слуга народу" підтримує створення недержавного накопичувального фонду (що, по суті, відповідає третьому рівню). Натомість, "ЄС" та "УСГ" підтримують поступовий перехід до трирівневої системи пенсійного забезпечення – з недержавними фінансовими установами як місцями накопичення пенсійних коштів. Що ж стосується індексацій пенсій, то і "СН", і "Батьківщина" обіцяють її здійснювати, а остання планує добиватись підняття рівня мінімальної пенсії до 3094 грн.

У питанні розвитку енергетичного сектору партії, окрім "ОПЗЖ", сходяться на тому, що в Україні необхідно розвивати альтернативні джерела енергії, збільшувати видобуток власного газу, диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Натомість, "ОПЗЖ" пропонує відновити прямі поставки газу з Російської Федерації.

Також варто зазначити, що, попри увагу кожної партії у своїй програмі до економічних та фінансових питань, жодна з них прямо не зазначила пріоритети бюджетної політики, які б давали виборцю чітке уявлення про основні напрямки майбутньої державної політики.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.