НАШІ ГОЛОВНІ ДІЮЧИ ОСОБИ У СПРАВІ ТРАМПА
Скандал зі спробами використати президентську посаду Трампом задля пошуків компромату руками українців на свого головного супротивника Байдена далеко не обмежився лише переліченими персонами. Для першого – це загроза імпічменту, для другого – це сумнів в його доброчесності, для обох можлива ціна – це втратити бажане президентство. Навіть, якщо ці загрози здійсняться, не нам особливо хвилюватись за американські демократичні інститути влади.
За що нам варто почати нарешті турбуватись – це за компрометацію Украіни як заразного джерела раку корупції для представників офіціозу Заходу. Ми можемо пишатись, що Україна ціною власних жертв на Майдані виборола напіввідкрите вікно до Європи. Ми можемо повторювати, що Україна стоїть на фронтірі Західного світу: ціною життя тисяч і тисяч своїх громадян захищає західні цінності від навали "Русского мира". Ми можемо вірити, що ми вибороли наш екзистенційний вибір – бути серед європейських вільних націй. Насправді, місце України у справі Трампа-Байдена ясно свідчить, що на сьогодні ми вибороли безсумнівне право бути для Заходу розносчиком топ-корупції.
Країна, яка скинула Януковича, стала "останнім приводом для того, щоб привести у дію клуб тих, чия культура розглядалась як нормальна – культура, в якій юристи вищого класу, колишні державні службовці США як експерти разом з їх нащадками перетворювали у живі гроші торгівлю їхніми зв'язками та доступом до інсайдерської політичної (policy) інформації – зазвичай обслуговуючи клептократів, подібних до Януковича," (с) – так сьогодні оцінюють нас як влучно зазначила Сара Чейєс (Sarah Chayes) в її нещодавному дописі на сайті The Atlantic Council.
Ті, хто сьогодні або критикують нового Президента за підлещування та піддакування сильному світу сього, або, навпаки, вважають, що в цих умовах він повів себе досить достойно, дивляться не туди. Вони разом з нами мають запитати нашого народовладця про головне. Про найголовніше. Про головних діючих осіб справи Трампа, які далі не можуть залишатись в її затінку.
Отже, про ясні кроки кінцевого відділення бізнесу від політики. Про рішучу стратегію подолання олігархічної спадщини зі всіма її клановими, офшорними, тіньовими справами – потенційними джерелами корупції, які залишились після років Майдану і війни. На справі продемонструвати своє і своєї офісної команди відділення від найговорливішого з так званих олігархів.
Нарешті, як би це не було складно, показати, як лише ідейно і чесно, без тіньових схем, утримувати консолідовану монобільшість в Раді в умовах подолання топ-корупції.
І лише тоді ми будемо здатні довести нашим європейським партнерам випадковість, несистемність ситуативної реакції ще недосвіченого слуги народу у його розмові з американським лідером. Довести на справі, що учнівське піддакування його американському незадоволенню з приводу немовби малого внеску з боку важливих країн ЄС у справу нашого опору агресору-Росії (отже, і корупції) було лише персональним, а не державним голосом.
Є велика робота для громадянського суспільства.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
