28 січня 2022, 21:25

ПРО ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЇ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Головне питання до Президента формулювалося кілька разів по-різному. Повторення фактично того самого запитання, свідчило, що відповіді не задовольняли запитуючих. Я занотував їх на слух (вибачаюсь за неточність):

-Ви применшуєте загрозу (нападу Росії), щоб зберегти економіку?

-Ви критикували деяки речі, що робили американці.

-Ви сказали, що ви знаєте деталі (ескалації ситуації з боку Росії) краще, ніж США та інші держави

-Де Білий дім помиляється у своєму аналізі (ситуації навколо України)?

Це, фактично, те саме одне питання про причини розходження в публічних оцінках загрози військового нападу та війни з боку Росії між південно-атлантичними партнерами та Президентом України.

Чіткої відповіді не було не лише з причини теоретичної слабкості центрального актора прески. А, перш за все тому, що відповідь недостатньо підготовлена практично.

Так, ним було вказано, що постійний наголос Білого дому на тематиці неминучості військового нападу – це відтік інвестицій, це роздмухування непевності серед людей, це, взагалі, скажу сам, можлива паніка, яка руйнує внутрішню силу супротиву ворогу.

І тому, було сказано, що це погано для країни. Хоча, насправді, 'ми максимально готуємось до будь якого сценарія, готуємось до високих ймовірних загроз, ми знаємо про ризики, ми точно розуміємо що відбувається на місцях.' Але було підкреслено, що говорити щось і робити – це різні речі. Західним партнерам була надана порада: "Має бути тиха дипломатія."

Тобто, якоїсь певної відповіді на це головне питання не пролунало. І не лише внаслідок очевидної непідготовленості головної діючої особи пресконференції, емоційно-плутаної, часто густо неясної, думки.

Суперечність залишилась: Чи можлива єдиність позиції України зі спільною думкою аталантичного союзу щодо загрози російського нападу?

Цю суперечку можна було б вирішити і бути готовим відповісти на це головне питання. Не повторюючи "ми [Я, моя влада] розуміємо, ми готуємось, ми знаємо".

Вирішити не одноосібно, не повторюючи "Ми". А впевнено говорячи від ІМЕНІ ВСІХ, від максимальної більшості. Не плутаючись в суперечках позицій Білого дому і ОП. І не запевнюючи іноземців, що я, президент, все розумію і знаю невідомі іншим деталі.

Це треба вирішувати, насамперед, практично.

Через кроки, спрямовані на єднання всіх проукраїнських політичних сил для визначення спільних дій всередині та наззовні перед обличчям постійної загрози. Через набагато кращу мобілізацію громадян на основі такої солідарності і чітких спільних планів всіх частин держави по захисту. Через сприяння силі внутрішньої єдності суспільства перед обличчям можливої навали. Адже паніка тоді, коли ти не віриш у допомогу плеча співвітчизника.

Через, нарешті, ясне передчуття путинською ордою загрози від такої єдності та неминучості українського загально-національного опору.

І тоді не було би потреби прохати західних партнерів про "тиху дипломатію." Це має бути голосною відповіддю на застереження Заходу: Так, бачимо загрозу і знаємо свою силу.

ЗА ВІДСУТНОСТІ АБСОЛЮТНОГО ДОКАЗУ

Чому так поспішає СБУ/влада під час війни, щоб оприлюднити свідчення чесного зрадника Медведчука без жодного сумніву чи офіційної застороги щодо цих свідчень? Що за нетерплячка у звинуваченні Порошенка самим, нарешті "щирим", Медведчуком у фактичному примусі останнього й ще залучення інших керівників державних інституцій до злочину зради...

ПРЕЗИДЕНТ НАЗОВНІ І ВСЕРЕДИНІ

Назовні: Те, що Президент не чкурнув в екзіль, запропонований дружніми країнами після бомбувань у перші дні війни, Захід і світ сприйняли як високий героїзм...

ІСТИНА АПОКАЛІПСИСУ ВІД СЛАВОЯ ЖІЖЕКА

Філософська сова Мінерви вилітає, як завжди, трохи з часовим лагом. У подальшому осмисленні війни Росії проти України після відомого кантіанця Отфріда Гьоффе та авторитетного Юргена Габермаса власну спробу в інтернаціональному Project Syndicate сьогодні здійснив словенський філософ зі світовим ім'ям Славой Жіжек...

ЗВИЧНИЙ ГАБЕРМАС

28 квітня газета Süddeutsche Zeitung надрукувала op-ed (думку експерта, яка може не збігатися з редакційною політикою) Юргена Габермаса, одного з найвидатніших, якщо не найбільш авторитетного, філософів сучасності, під назвою "ВІЙНА І ОБУРЕННЯ"...

ВИ МАЄТЕ РОЗВ'ЯЗАТИ ПОЛІТИЧНІ СУПЕРЕЧКИ!

Вельмишановні колеги і друзі воєнного часу! Колишній міністр оборони, діючий позаштатний радник в ОП, видатна журналістка, відома народна депутатка та хто там ще на черзі посперечатися з відомих голосів суспільства! Припиніть те, що нестерпно лагідно назову внутрішніми політичними суперечками...

НАЦІОНАЛЬНА ВІЙНА НЕПЕРЕМОЖНА

Наша війна – це не "вітчизняна війна". Хоча так її пропонують назвати. Ця радянська назва скомпрометована імперським побєдобєсієм Путіна та фашистським нападом на нас...