ПРЕЗИДЕНТ НАЗОВНІ І ВСЕРЕДИНІ
Назовні:
Те, що Президент не чкурнув в екзіль, запропонований дружніми країнами після бомбувань у перші дні війни, Захід і світ сприйняли як високий героїзм. Ми довірилися світу.
Втім, хіба могло бути інакше для глави держави, обраного з рейтингом найвищої довіри. Це, якщо по максимуму, не боягузтво.
Те, що у численних промовах до парламентів, фестивалів, форумів Президент талановито знайшов свою роль, яку Габермас перебільшено влучно назвав "моральним здирством" – прямою вимогою зброї, зброї, зброї! – Захід оцінив на обкладинках Time як світове політичне лідерство. Ми гордимося цим.
Втім, хіба могло бути інакше на тлі моральної висоти та героїзму наших воїнів. Це, максимально, розум, сміливість і артистичний талант.
Всередині:
Те, що телеканали Еспресо, Прямий та 5-ий відключили від загальнонаціонального цифрового ефіру прямим рішенням РНБО, головою якої є Президент, і не збираються відновлювати, погано сприйняли в Україні. Напевно, не сподобалось це і демократичному Заходу.
Те, що парламентська і державна моновлада "публічно закликають швидше підвищувати податки та жорсткіше перевіряти" той бізнес, який зміг вижити в умовах війни, зовсім погано сприйняло громадянське суспільство, в основі якого малий і середній бізнес.
Не згадуватиме про офіційних телеведучих, скомпрометованих попередньою роботою на ТБ проросійських власників.
Втім, хіба могло бути інакше для Президента, визнаного світом, моно-народовладдю якого в добу війни не потрібна національна демократична опозиція. Це, максимально, зовсім не сміливість. І зовсім не розум. І не політичний талант.
А що це?
Це накопичення напруги між Президентом назовні і Президентом всередині. Тим, хто талановито виконує велику роль світового політика, і демократичною за її суттю, вольнолюбною, підприємницько-волонтерською Україною, які працюють для фронту і тилу. Між владою і громадянським суспільством. Між моновладою і національно-демократичною опозицією.
Для Перемоги нам всім потрібно, щоб Президент назовні і Президент всередині були однакові.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
