Якщо ти вдома
Піклувальна функція, котра вважається "жіночою" фактично в усіх суспільствах, в умовах пандемії та карантинних обмежень, є життєзабезпечувальною. Частіше за все вона залишається непомітною і не цінується.
Але якраз критичні умови увиразнюють її. Піклувальну роботу цілком заслужено вважати і безпековою і лідерською, бо від її реалізації залежить життя багатьох людей.
Ми – жінки, в силу нашого досвіду, більше займаємся побутом, краще знаємо сусідів, їхні звички та норми життя, частіше гуляємо з дітьми у дворі, краще обізнані з дітними людьми, соціальними послугами, інфраструктурою району. Нам легше ідентифікувати людину, її потреби та проблеми.
Ми можемо помітити, кому необхідна допомога: від фінансової до моральної, від дистанційної до фізичної.
В сільській місцевості та невеличких громадах взагалі всі про всіх знають, тому можна самостійно визначитися з допомогою людям. Але і у великих містах цілком можна бути соціально-корисними.
В багатьох житлових комплексах або багатоквартирниках є групи у вайбері – або будинка або ОСББ.
Уявіть собі, що замість тисячі привітань з крашенками, вербовими гілками та пасками, що, ймовірно, також важливо, замість питань: яке чмо ставить машину на газон? чому у вас така гидка сигналізація? хто постійно забиває сміттєпровід? – можна змінити зміст не лише спілкування, а і функціонування тих, хто живе з вами поряд.
Від дуже простих речей: активізувати групу з закупівель масок та антисептиків. До складних – запобігати домашньому насильству.
Звичайно, люди на карантині перебувають в різних умовах. Вчителька, що має класне керівництво, і викладає предмет для кількох паралелей, ще й є мамою п'ятирічки, завантажена надзвичайно. Більше ніж в докарантинному житті.
Але є люди, для котрих дистанційна робота абсолютно звична справа, є ті, що не можуть без роботи опанувати себе, є ті, хто не знає, куди подіти енергію.
Реально, все це може змінити налагоджена комунікація та співпраця на рівні дома.
Ви можете написати: привіт, я – Іра, психологиня, можу в 12:00 двічі на тиждень давати консультації, як вберегти психічне здоров'я.
А ще хтось може давати уроки йоги. А хтось влаштувати онлайн читання з дітьми. Якщо в будинку живуть відповідальні медійниці чи медійники – можна готувати дайджест важливих новин, зупиняти поширення фейків та паніки.
Правники можуть бодай раз на тиждень коментувати заяви та дії уряду з практичної, досвідної площини.
Якщо ви знаєте, що в вашому будинку живуть візочники, запитайте, чим можете допомоги. Якщо ви знаєте, що є родини, де опікуються лежачими або важкими хворими, запитайте, як можете допомогти.
Літнім людям можна допомогти з доставкою продуктів і ліків або навчити користуватися інтернетом, якщо вони не вміють.
Можна складати графіки доставки продуктів та походів у магазини.
Можна пропонувати побути водієм чи водійкою в разі потреби.
Якщо ви знаєте, що є родини, де і до карантину траплялися випадки домашнього насильства, створіть групу реагування на крики, перевірочні дзвінки та повідомлення, навіть до поліції простіше і морально, і фізично, звернутися вам, а не людині, в котрої забрали телефон, а разом з ним і гідність.
Як не парадоксально, але часи ізоляції можуть сприяти зближенню, налагодженню соціальних контактів, сформуванню відчуття своєї корисності, а також, безпеки.
#UNDP #ПРООН #RespectUA #МЦПД
