11 липня 2019, 16:11

"Біла людина в небезпеці"

В Україні часто в жалобній манері обговорюють тему кризи родини та демографічної кризи, хоча кількість людей на нашій планеті невпинно зростає і згідно з останніми оцінками ООН до кінця нинішнього століття, населення Землі цілком в змозі досягти позначки в 17 мільярдів.

Під час сесії Комісії з народонаселення і розвитку ООН, яка стартувала в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, було проголошено, що чисельність населення Землі в 2019 році склала 7,7 млрд осіб, а до кінця 2050 року досягне 9,7 млрд. Бути відповідальними за свою родину, країну, планету – просить нас 11 липня – День Народонаселення.

Але традиційно ми не думаємо, що там відбувається із цілою планетою, бо в нас картоплю дощем змило, а жінки відмовляються народжувати та провокують розлучення, не влаштовує, бач, модель поведінки чоловіка, три покоління жінок влаштовувало, а цю зманіжену й нарвану – ні.

Але глобальні явища нас також хвилюють, наприклад, є рухи, що непокоються через зникнення "білих" людей, особливо "білих дітей та чоловіків", неодноразово чула, як виникає ця полеміка серед різних кіл та спільнот.

Хтось жаліється, що не може гуляти по Парижу, бо "важко зустріти нормальне біле лице, всюди жовті та чорні". Хтось каже, що жінки через клятий фемінізм припинили народжувати, і слов'янські нації зникають. Хтось каже, що йде небезпечний наступ на християнство, особливо на православ'я, а це "фортеця білої/слов'янської людини". Хтось готується бомбардувати презервативами начиненими фекаліями марш рівності, бо саме ЛГБТ спільнота винна в руйнації "справжньої і єдино можливої традиційної української родини".

Справа в тому, що мало поважати традиції, бо можна поважати традиції, але опиратися розвитку, не дотримуватися правил та порушувати права людини і свободи. А це – хибний шлях. Людство має розвиватися і усвідомлювати, що світ змінюється, правил варто дотримуватися, як і законів, якщо вони справедливі, якщо несправедливі – протестувати та оскаржувати несправедливі норми або ж дії в судах.

Суспільство може розвиватися тільки тоді, коли цінується та помічається внесок кожної та кожного. І насамперед мова йде про жінок та молодь.

Ви знаєте, коли мандруєш літаками Турецьких авіаліній, капітан літака каже: Шановні пані та панове, шановні діти! Вітаємо вас на борту нашого літака"! Ніби проста фраза, але що це означає? Тим самим турецька цивільна авіація вписує в простір літака не лише дорослих, а і дітей, наголошує на тому, що з дітьми рахуються, дітей помітили, впровадили спеціальні програми із врахуванням їхніх потреб, бо діти також є частиною цього простору.

Усвідомлення цінності внеску та думки, професійної придатності та потреб кожної та кожного якраз і є забезпеченням гармонійного розвитку суспільства.

Політичні рішення та закони мають обговорюватися та схвалюватися всіма членами і членкинями суспільства, тому важливо щоб в органах представницької влади загальнонаціонального рівня та місцевого обов'язково були представлені жінки, представники та представниці меншин.

Саме тому в українських реаліях важливим є введення квот та відповідального ставлення партій до гендерного балансу. Дискримінація, неважливо в якій формі вона б не виявлялася, суттєво гальмує розвиток певних груп індивідуумів, і як наслідок зупиняє розвиток громади, країни.

Важливим є відповідальне ставлення та планування родини, тому суттєвими є не лише етичні або ж релігійні норми, а і сексуальна освіта. Усвідомлення відповідальності хлопцями та дівчатами, знання про свої репродуктивні функції, знання, що таке сексуальне насильство, впевненість у своїх правах, а не стереотипах.

Взагалі чітке знання щодо того, скільки дітей, коли ти хочеш мати, які ресурси тобі для цього потрібні, як може допомогти держава, що тобі треба знати, відчуття поваги до своєї волі та прав на створення сім'ї, усвідомлене татівство та материнство, доступ до медицини, професійне медичне обслуговування, профілактика тощо – допомагають людям зробити вірний вибір, не почуватися виснаженими та бути більш відповідальними за виховання та розвиток дитини і себе як батьків.

Україну досі часто називають аграрною країною, хоча урбанізація невпинно розвивається, в селах – менше можливостей для навчання і роботи, можливості жінок та молоді в рази зменшуються у порівнянні з містами.

Тому для повноцінного розвитку необхідно приділяти увагу розвитку всіх міст, а не лише обласних центрів, але не випускати з поля зору села та хутори, впроваджувати програми привабливого екологічного проживання в селах, де налагоджена соціальна, освітня, транспортна, медична інфраструктура.

Людина не повинна вмирати в селі, якщо ми хочемо, щоб село жило. Людина має бути впевнена в тому, що дітям буде де вчитися, що в дитини будуть рівні можливості, що охорона здоров'я буде поширюватися і на її родину, як і ветеринарна медицина буде забезпечена для свійських тварин, проживання буде безпечним, доступ до всіх благ цивілізації системним та безперешкодним.

Освіта, критичне мислення, медіа та правова грамотність, сексуальна та правова просвіта, програми подолання бідності, програми протидії дискримінації, корупції та домашньому насильству, програми, що враховують потреби вразливих людей, програми, що скеровані на розвиток та підсилення молоді, програми, що формують екологічно-відповідальну поведінку (бо людині варто замислитися про власну відповідальність за природні ресурси, споживацтво і виробництво без еко-культури нищать природу, а це, в свою чергу, погіршує здоров'я людини), позначаються на якості людини, впевненості людини, відповідальності людини, родини, спільноти. А це, в свою чергу, зробить всіх нас трохи щасливішими та відкритими до себе і до світу.

#UNDP #RespectUA #МЦПД

powered by lun.ua

Якщо ти вдома

Піклувальна функція, котра вважається "жіночою" фактично в усіх суспільствах, в умовах пандемії та карантинних обмежень, є життєзабезпечувальною...

Феномен української бідності

Моя подруга розповіла, що їхала з таксистом, котрий схвально поставився до київського району Русанівка та планував, зрештою, зняти там квартиру...

Право, а не примус

Як можна в 24 роки лише замислюватися над тим, що ти хочеш отримати вищу освіту? – пам'ятаю, що саме це було моєю першою думкою на одному родинному італійському святкуванні, куди мене запросили...

"Біла людина в небезпеці"

В Україні часто в жалобній манері обговорюють тему кризи родини та демографічної кризи, хоча кількість людей на нашій планеті невпинно зростає і згідно з останніми оцінками ООН до кінця нинішнього століття, населення Землі цілком в змозі досягти позначки в 17 мільярдів...

Те, що цілить у гідність

Перебування в полоні, коли ти навіть не знаєш, чи існує в цих катівнях бодай якась правова система, травмує безперечно. Це тяжче за позбавлення волі, котре також переноситься важко, але корелюється в залежності від бодай наявності існуючих правил, поваги до прав людини в таких умовах, зрештою, відчутності провини...

Радянські дорівнюються російським

"Так. Туди можна пару українців та одного білоруса, когось повеселіше з Кишиніва, когось з кавказьких, когось з прибалтів, і з Азії когось мовчазного, щоб тихо ходило, слухало і не заважало", – таке колись я почула з вуст активного комсомольско-партійного діяча...