Шлях проросійської пропаганди: Україна – Японія – Росія – Україна
Українські інтернет-видання масово розпіарили переклад статті японського видання Modern Tokyo Times про необхідність надання російській мові статусу другої державної в Україні. Що японцям до цього? І чи це справді японці?
На цю тему нас навів читач на ім'я Роман Швед, що надіслав у редакцію лист із досить ґрунтовним розбором ситуації. Дякуємо.
2 квітня деякі українські інтернет-видання, серед яких і дуже популярний "Кореспондент.нет", опублікували передрук із російського сайту Иносми – "Modern Tokyo Times: Русский как второй государственный язык в Украине". Першоджерелом тексту був сайт http://moderntokyotimes.com, начебто японський.
"Иносми" – підтримуваний державою просвітницько-пропагандистський (дивне поєднання, але) російський проект, що вибірково перекладає для російськомовної аудиторії ті матеріали зарубіжних ЗМІ, які їй треба (на чию думку – здогадайтесь самі) прочитати. В цьому випадку зернятко, кинуте росіянами, впало у благодатний ґрунт. На тому ж "Кореспонденті" стаття вирвалась у топ, на цей момент має понад 400 коментарів і 45 лайків у фейсбуку.
Якщо запустити в Google назву Modern Tokyo Times, найбільше сторінок серед знайдених результатів стосуватиметься саме цієї статті з розділу Europe: Russian As Ukraine's Second Official Language: President Yanukovich Should Keep His Promise ("Російська як друга офіційна мова в Україні: Президент Янукович повинен виконати свою обіцянку").
Україні та Росії в цьому розділі приділяють підозріло багато уваги. Ми можемо побачити тут матеріал Ukraine must not side with NATO on Missile Defense і A Kind of "Freedom" Ukraine Doesn't Need, а також чимало так само явно пропагандистських матеріалів із проросійським ухилом про ситуацію в Косово.
Матеріал про мову, абсолютно пропагандистський за формою і змістом, підписаний заступником директора Американського інституту в Україні Джеймсом Джорджем Джетресом. Одного погляду на сайт цієї організації достатньо буде, щоб побачити, звідки дме вітер. Саме публікації цієї неприбуткової організації з незрозумілим бекґраундом і передруковує Modern Tokyo Times.
Що таке Modern Tokyo Times? Як видно з анотації на сайті, це контора, що поєднує функції інформаційного видання з піаром і консалтингом. Цитую: "Надаємо консультаційні послуги тим, хто потребує прямої допомоги у використанні інформації для просування своєї місії та візії у царині міжнародного співробітництва, миротворчих акцій, бізнесу, інвестиційного аналізу, прав людини, розвитку зеленої енергетики, безпеки або в інших сферах". Ми не можемо стверджувати, але припускаємо, що Modern Tokyo Times – маловідомий сайт, що спеціалізується на розміщенні замовних матеріалів. Що характерно, понад півдесятка публікацій цього загалом маловідомого сайту переклало "Иносми".
Отже, проросійська пропаганда, створена американськими друзями Росії в Україні, через Японію і Росію потрапила до українських ЗМІ – і була вдячно розтиражована та сприйнята глядачами як ознака того, що поважна закордонна преса думає саме так.
Це далеко не перший випадок, коли пропагандистські меседжі, покликані вплинути на громадську думку українців, приходять до нас через іноземні ЗМІ, підкріплені, відтак, видимістю авторитетності останніх. У січні схожий трафунок був із прес-службою Юлії Тимошенко, яка посилалась на публікацію в італійській газеті, джерелом якої було... повідомлення прес-служби Юлії Тимошенко.
Будьте пильні, колеги. Дивіться першоджерела. Ось деякі рекомендації від справжнього, а не вигаданого, західного експерта – як оцінити достовірність інформації в інтернеті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
