НАЗК і Мін'юст саботують перевірку е-декларацій
Пройшов місяць з подачі декларацій. Але в НАЗК досі офіційно не зробили повну перевірку жодної декларації – бо немає належно підготованого і зареєстрованого порядку проведення повної перевірки.
Це – результат безвідповідальності та саботажу НАЗК, керівництво якого зайнялось підготовкою документу лише після завершення "першої хвилі". НАЗК рік готувались до запуску системи е-декларування, але навіть не підготували порядку перевірки декларації. Очевидно, в НАЗК не вірили, що декларації таки будуть подані і що їх треба буде перевіряти. Відповідальність також лежить на Мін'юсті, деякі з вимог якого є необгрунтованими і призведуть до штучного затягування процесу реєстрації документів.
Важливість Порядку в тому, що він визначає механізм, за яким НАЗК проводить перевірку декларацій. Тобто яким чином, на яких підставах, за яких умов розпочинається і відбувається перевірка відомостей з декларації. Закон "Про запобігання корупції" не визначає детально цієї процедури, натомість вказує, що це має визначити Агентство (частина 3 ст. 48).
Лише 11 листопада в НАЗК затвердили документ. 23-го Мін'юст повернув його "на доопрацювання" із зауваженнями на 15 сторінках.
Серед тих зауважень є слушні: уточнення формулювань, узгодження з іншими ухваленими НАЗК документами, технічні правки. Там також пропонується встановити строки перевірки.
В самому Законі строків немає ніяких, що було обгрунтовано бажанням не обмежувати НАЗК. Але така свобода може спрацювати лише за умови, що в НАЗК сильне, незалежне і відповідальне керівництво, яке буде зацікавлене в проведенні перевірок. На жаль, в цього складу керівництва НАЗК такого зацікавлення немає.
Тому під час обговорення зауважень Мін'юсту 29 листопада я запропонувала встановити хоча би проміжні строки, які би дисциплінували працівників НАЗК, які перевірятимуть декларації. Наприклад, встановити конкретні строки для надсилання запитів до державних органів/звіряння з реєстрами для перевірки відомостей в декларації. Це важливо, наприклад, якщо НАЗК починає перевірку за заявою, які ми вже почали їм відправляти. Також доцільно встановити строки для вчинення певних дій за результатами отримнаної інформації (підготувати висновок, надіслати повторний запит тощо).
Без встановлення таких строків перевірки можуть тривати безкінечно довго, а в нас не буде жодної можливості проконтролювати, як це відбувається і чи відбувається взагалі.
Відсутність будь-яких строків також може призвести до неможливості притягнути корупціонера до відповідальності. Кримінальні правопорушення, передбачені двома статтями чинного Кримінального кодексу України – ст.366-1 (декларування недостовірної інформації) та ч.1 ст.368-2 (незаконне збагачення) – є злочинами невеликої тяжкості, строк давності притягнення особи до відповідальності за які складає 3 роки. Перевірка не може тривати довше половини цього строку, оскільки ще необхідний час для притягнення до відповідальності.
Також в Порядку важливо:
- визначити черговість перевірки е-декларацій. Через відсутність у НАЗК технічної можливості проведення автоматичного логічного та арифметичного контролю засобами програмного забезпечення Реєстру, це можна зробити на основі примітки до ст.50 Закону "Про запобігання корупції", в якому зазначений перелік осіб, які займають відповідальне становище;
- врегулювати положення частин 6 і 7 Порядку, в яких виглядає обов'язковим автоматичне визначення рейтингів ризиків поданої декларації засобами програмного забезпечення Реєстру. Така система наразі не створена, а тому її відсутність відповідно до наявного Порядку взагалі заблокує проведення повної перевірки декларацій;
- визначити порядок оприлюднення (публікації) висновків про результати проведених перевірок;
- врегулювати питання про затвердження висновків про перевірку декларацій, як останнього етапу проведення повної перевірки декларацій;
При цьому деякі зауваження Мін'юсту видаються такими, що спрямовані на штучне затягування процесу підготовки і реєстрації Порядку повної перевірки декларації. Наприклад, необхідність узгодити Порядок із 16 державними органами – держателями реєстрів, доступ до яких необхідний НАЗК для перевірки інформації з декларацій. Надмірна бюрократизація може затягнути процес погодження Порядку на роки, в той час як НАЗК може отримати доступ до реєстрів шляхом підписання Меморандумів, як це недавно робили в НАБУ.
Щонайменше дивними видаються зауваження Мін'юсту стосовно проведення перевірок декларацій саме членами НАЗК (їх зараз 4), а не уповноваженими особами Агенства, на яких Закон "Про запобігання корупції" покладає реалізацію повноваження НАЗК щодо контролю та перевірки електронних декларацій.
Порядок повинен визначати чіткий і зрозумілий механізм проведення повної перевірки для того, щоб не перетворити це на фарс. Водночас, будь-які спроби затягувати і бюрократизувати реєстрацію документів є спробами заблокувати перевірку декларацій. Закликаємо НАЗК і Мін'юст узгодити всі супереченості вже на цьому тижні і забезпечити якнайшвидшу реєстрацію документів.
