Криза НАЗК: які проблеми мають бути вирішені парламентом та урядом в першу чергу

Сьогодні о 15:00 Комітет із запобігання корупції розглядатиме одразу три законопроекти про зміну керівництва НАЗК.

Неспроможність НАЗК належним чином виконувати свої функції найяскравіше проявилась в роботі системи електронного декларування та перевірці декларацій. Керівництво НАЗК не забезпечило безперебійного функціонування системи, не змогло запустити систему для якісної перевірки декларацій і за 7 місяців офіційно не завершило перевірок жодної з них. Е-декларування як один із найпотужніших інструментів для запобігання і боротьби з корупцією є найбільшою цінністю в НАЗК, тому вирішення проблем НАЗК має бути в першу чергу спрямоване на забезпечення належної роботи системи та перевірки декларацій.

Проблема з їхньою фактичною паралізованістю має бути вирішена, але кількість спекуляцій і маніпуляцій навколо НАЗК і системи е-декларування зашкалює, тема заговорюється, особливо у зв'язку із перевірками перших декларацій високопосадовців, в той час як вирішеними мають бути дуже конкретні проблеми. Формулюю тут перелік тих питань, які в першу чергу мають бути вирішені.

1. Проблема колегіальності. Відсутність більше року п'ятого члена НАЗК і рівний розподіл голосів між чотирма особами в складі НАЗК призвели до фактичної паралізації органу, коли голоси розподіляються порівну і рішення не приймається. Нещодавня відставка четвертого члена ситуації не змінила – тепер для прийняття рішення за нього мають проголосувати одноголосно троє діючих членів. Вирішення цього питання можливе трьома шляхами: а) надання права вирішального голосу Голові НАЗК при рівному розподілі голосів; б) зміна системи управління в органі через введення посади голови і двох заступників (за принципом НАБУ); в) дообрання членів. При цьому треба розуміти, що комісія, яка обирала нинішній склад, вже себе дискредитувала, а позаконкурсне призначення керівниками, навіть тимчасовими, осіб від будь-яких державних органів (як це пропонує урядовий законопроект) є недопустимим, оскільки це призведе до фактичного ручного керування таким органом НАЗК.

2. Зміна кількісного та якісного складу комісії, яка має обирати нове керівництво. Існуюча комісія вже показала свою неефективність, оскільки за рік так і не обрала 5-го члена НАЗК, її робота супроводжувалась звинуваченнями в порушеннях аж до судових позовів, а незалежність її складу неодноразово ставилась під питання.

3. Введення обо'язкового щорічного незалежного аудиту роботи НАЗК, негативний висновок якого може бути підставою для звільнення керівництва (за принципом НАБУ). При цьому аудиторами мають бути незалежні іноземні експерти, які не будуть залежати від будь-якої політичної сили і не знаходитимуться під впливом української влади.

4. Проведення незалежної експертизи системи е-декларування. Попри те, що НАЗК юридично є власником системи, фактично вона знаходиться під контролем спецслужб у вигляді структур Держспецзв'язку, які безконтрольно втручаються в її роботу і обмежують можливості доступу до неї навіть для представників НАЗК. Така експертиза має проводитись незалежними від української влади чи політичних сил іноземними експертами за прямої участі іноземних партнерів України і відповісти на питання, наскільки вона відповідає першочерговому технічному завданюю і яким чином може бути розвинена у вигляді побудови автоматизованої системи перевірки декларацій.

5. Зміна адміністратора системи. Як володілець системи НАЗК повинно мати повний доступ і контроль над системою та нести повну відповідальність за її безперебійне функціонування.

6. Зміна порядку повної перевірки декларацій. Існуючий порядок, розроблений робочою групою при Кабінеті Мінстрів і затверджений рішенням НАЗК, не дозволяє провести якісну перевірку декларацій. Цей порядок має бути терміново змінений, оскільки він фактично перетворює е-декларації в "нульові" декларації, легалізуючи задеклароване без жодних юридичних наслідків.

7. Забезпечення доступу НАЗК до реєстрів. Хоча законодавством передбачено доступ НАЗК до всіх державних реєстрів, необхідних для перевірки декларацій, такий доступ досі не отримано. Зокрема, Міністерство юстиції відмовляє в доступі до низки своїх реєстрів, аргументуючи це необхідністю зміни в законодавство.

8. Проведення аудиту роботи і рішень керівництва НАЗК протягом останнього року. Такий аудит має надати належну суспільну, політичну та правову оцінку роботі керівництва НАЗК, в тому числі члена НАЗК Руслана Рябошапки, який нещодавньо подав у відставку. Всі четверо членів НАЗК несуть відповідальність не тільки за фактичну паралізацію роботи органу, але й за рішення, які приймались протягом останнього року. Зокрема, незаконне рішення про вилучення декларацій низки прокурорів із публічної частини реєстру, що створює небезпечний прецедент, через який з реєстру можуть зникнути тисячі декларацій. Проведення такого аудиту надасть належну оцінку діям керівництва НАЗК і має скасувати незаконні рішення, які ставлять під загрозу повноціну роботу системи е-декларування та якісну перевірку декларацій.

Вирішення цих питань не вирішить кризу НАЗК (моє глибоке переконання - до перевиборів її повністю неможливо вирішити), проте дозволить зберегти те, що вже зроблено, і не допустити нових руйнівних наслідків.

Із поданих законопроектів найменше на вирішення цих проблем і створення незалежного НАЗК спрямований урядовий законопроект. Фактично він не просто не вирішує проблеми колегіальності, але й легалізує ручне управління НАЗК Кабміном. Найбільше – законопроект від народних депутатів на чолі з Віктором Чумаком, який ми пропонуємо доопрацювати так, щоб запобігти повторенню паралізації і замість премій ввести санкції для керівництва НАЗК за неналежне виконання своєї роботи.

Відповідні пропозиції Громадський люстраційний комітет вже подав до Комітету.

Проте ключове, що треба розуміти про цей парламент – в ньому є більшість, яку щонайменше влаштовує паралізоване НАЗК, але яка із задоволенням скористається можливістю так "поправити" законопроект під час голосування в паралменті, щоб отримати ще й ручний контроль над цим надпотужним за своїми повноваженнями органом. Для однієї мети - щоб використати його як інструмент для розправи над політичними опонентами перед виборами. А це значить, що під час голосування будь-який, навіть найкращий законопроект може перетворитись в повне лайно. Вже проходили з законом Денисенка і так званим законом про декларування ГО.