Законопроект Кабміну про зміну керівництва НАЗК загрожує незалежності органу - експерти Ради Європи

Три місяці тому, ще за тиждень до внесення урядового законопроекту в парламент, я закликала не форсувати його, бо він не тільки не вирішить проблеми паралізованого НАЗК, як це публічно подає Кабмін, але направлений на те, щоб взяти орган під ручний контроль. Сьогодні таку саму думку висловили експерти Ради Європи.

Європейські експерти проаналізували 2 законопроекти N6335 (урядовий) та N6387 (групи депутатів)  і дійшли висновку, що пропозиції Кабміну загрожують незалежності НАЗК. Про це йдеться в експертній думці, наданій Офісом Ради Європи в Україні у відповідь на звернення Голови Комітету із запобігання корупції Єгора Соболєва.

"Стурбованість відносно законопроекту N6335 викликана впливом виконавчої гілки влади і ризиків для незалежності НАЗК. Це стосується комісії з відбору членів, самого керівництва, прийняття ними рішень, вимоги до реєстрації рішень, тимчасового голови і створення зовнішньої комісії для проведення аудиту" – йдеться у документі.

Документ

Загрози незалежності НАЗК експерти побачили в більшості положень урядового законопроекту, ось деякі з них:

Запропоновані зміни фактично не змінюють колегіального принципу управління НАЗК – членів так само залишається 5, тільки тепер вони називаються "уповноваженими". Водночас змінами передбачається, що з п'яти осіб 1 буде Головою, 2 - його заступниками, 2 – просто "уповноваженими".

В чому загроза: хто з 5 буде Головою - визначатиме Кабмін. При чому в законопроекті не прописано жодних критеріїв, якими Кабмін керуватиметься при виборі Голови. Іншими словами, Головою стане той, хто потрібен/домовиться/зручний для Кабміну. Це одразу робить Голову НАЗК політично залежним.

Голові надається багато повноважень. Зокрема - самостійно призначати собі із 4 інших "уповноважених" двох заступників.

В чому загроза: рішення приймаються колегіально - більшістю з 5 голосів. Проте Голова впливає або навіть контролює 3 з них, оскільки двох заступників він обирає собі сам, а також наділений повноваженнями "координувати та контролювати" їх роботу. Таким чином, "політично залежний" Голова отримує контрольовану від нього більшість голосів, яка гарантує прийняття потрібних рішень.

Змінами також передбачається, що порядок денний засідань затверджується не всіма членами (як зараз), а Головою.

В чому загроза: із формулювання запропонованих змін незрозуміло - чи означає це, що члени НАЗК можуть ставити питання в порядок денний лише якщо Голова це погодить? Якщо так, то Голова може банально не виносити на розгляд окремі питання як завгодно довго.

На період обрання нового керівництва НАЗК передбачається, що Кабмін призначить тимчасового виконуючого обов'язки Голови, а діючі члени будуть одразу звільнені. В проекті передбачено, що така особа виконуватиме ці обов'язки протягом 4 місяців, доки не будуть обрані нові члени.

В чому загроза: досвід із недообранням 5-го члена, якого не можуть обрати більше року, означає, що т.в.о. Голови може "затриматись" на безкінечно довго. Окрім того, така особа буде не обиратись на конкурсі, а призначатись Кабміном, що ставить орган в політичну залежність від Кабміну.

Зміни залишають за керівництвом право самостійно вирішувати питання про нарахування собі премій.



В чому загроза: це не просто конфлікт інтересів, у формулюванні цього законопроекту це – майже відкритий підкуп. В жодному іншому антикорупційному органі світу керівництво не вирішує самостійно, які собі премії виплачувати. До речі, ми пропонували депутатам Комітету із запобігання корупції під час обговорення законопроектів про зміну керівництва НАЗК навпаки – штрафувати керівництво за неналежне виконання своїх обов'язків.

Зміни передбачають проведення щорічного аудиту. Його проводитиме комісія у складі 3 осіб – по одному від Президента, Парламенту і Кабінету Міністрів.

В чому проблема: виконавча влада отримує 2/3 голосів, фактично керівництво може бути звільнено голосами представників Президента і Кабміну, що є інструментом впливу на керівництво НАЗК. Окрім того, це положення в змінах суперечить закріпленому принципу залучення громадського суспільства, а дедлайну для проведення аудиту не встановлено, що може призвести до необгрунтованого затягування аудиту і повної відсутності громадського контролю за тим, що відбувається.

Зміни прямо вказують, що рішення НАЗК мають реєструватися Міністерством юстиції.

В чому загроза: такий обов'язок де-факто дає Мін'юсту право вето. Як це працює ми вже бачили із порядком повної перевірки декларацій – тричі відмовляючись реєструвати порядок, Мін'юст сам розробив для НАЗК такий порядок, за яким перевірки відбуваються неякісно, а вископосадовці отримують можливості уникнути відповідальності. Хоча законодавство справді вимагає реєструвати в Мін'юсті рішення, які впливають на велику кількість людей і повинні бути перевірені на дотримання прав людини, такі повноваження повинні мати гарантії від зловживань.

Експерти відмічають і окремі позитивні зміни, які пропонує цей законопроект, зокрема, врегулювання питання із доступом до всіх реєстрів, необхідних для перевірки декларацій. Проте навіть в цьому положенні експерти звернули увагу на проблему: зміни передбачають "прямий" доступ, але не "автоматизований".

В чому загроза: Хоча автоматизованої системи перевірки зараз немає, таке формулювання в законі може означати неможливість автоматичного доступу до реєстрів, коли вона з'явиться. І першим же про це скаже Міністерство юстиції - так само, як говорять зараз, відмовляючись надати доступ до окремих реєстрів із посиланням на необхідність внесення змін в законодавство.

Експерти також звертають увагу на багато інших "технічних" неточностей. Наприклад, на те, що змінами передбачене створення нової конкурсної комісії через онлайн-голосування, але при цьому повноваження діючої комісії не припиняються.

Європейські експерти побачили в законопроекті урядуті самі загрози, про які ми сказали ще два місяці тому.



Документ

Це означає, що героїчні заяви Уряду про те, що вони зараз всіх врятують від імпотентного НАЗК, не є бажанням створити справді дієвий орган, а лише вистава, мета якої взяти орган в ручне управління. Для того, щоб використати як інструмент для розправи з політичними опонентами на виборах.

З усіх законопроектів найбільше конструктивних пропозицій для вирішення проблеми НАЗК – в законопроекті групи народних депутатів N6387. Тому у своїх висновках, переданих до Комітету із запобігання корупції, ми підтримали його за умови доопрацювання окремих положень. Цей законопроект європейські експерти теж оцінили позитивно з технічними правками.

Проблема з фактичною паралізованістю НАЗК має бути вирішена. Агенство має стати дієвим і потужнім органом по боротьбі з корупцією в Україні. Гасло "закон для всіх" має стати реальністю, а НАЗК, маючи всі повноваження, має очолити боротьбу з корупціонерами всіх рівнів. Але, щоб це стало можливим, НАЗК має стати дійсно незалежним органом, вільним від політичного тиску на нього будь-яких гілок влади.