Як росія порушує права українських військоволонених?
За 6 місяців повномасштабного вторгнення росії в Україну абсолютно очевидно, що росія ігнорує, нехнує або перекручує міжнародне право і робить це свідомо. Фактично, росія робить що хоче, бо вважає, що має на це право, бо може і бо не боїться серйозних наслідків.
Поводження з українськими військовополоненими – яскравий тому приклад. Під військовополоненими розуміють комбатантів (учасників бойових дій), які потрапили до рук ворога під час збройного конфлікту. Поводження з ними регулює III Женевська конвенція, і росія систематично порушує її положення. Буквально: якщо ви відкриєте цей документ і прочитаєте статтю за статтею, навряд чи знайдете ті, які не були порушені.
Полонених утримують у непризначених місцях, у нелюдських умовах. Часто без елементарних санітарних умов – як в Оленівці, де немає діючої системи водопостачання. Їм не дозволяють контактувати з родичами та близькими, не дозволяють отримувати посилки, в тому числі гуманітарну допомогу, вони не мають доступу до медичної допомоги - а це все вимоги Женевської конвенції. Їх піддають психологічному та фізичному насильству, включаючи жахливі приклади відрізання статевих органів канцелярським ножем. Нещодавній вибух в Оленівці взагалі виглядає як російський напад, щоб приховати сліди тортур полонених, деякі з яких могли бути вже закатованими до смерті на момент вибуху.
Зараз в медіапросторі циркулюють фотографії кліток, які нібито встановлюють для страти полонених в окупованому Маріуполі. І поки там встановлюють клітки, в росії оголошують захисників Маріуполя "Азов" терористичною організацією – аби виправдати незаконні суди. Тому що судити полонених за участь у конфлікті заборонено – як на окупованих росією територіях, так і на території росії. І це не просто порушення Женевської конвенції, це воєнні злочини.
Росія не повідомляє кількість або розташування місць утримання, і не надає нікому доступ до них, що знову ж таки є зобов'язанням за Женевською конвенцією. І що ще жахливіше, росія використовує окуповані території, особливо Луганської та Донецької областей, як зону повного беззаконня. Проводячи фейкові референдуми та називаючи власні псевдо-утворення там "незалежними", російське керівництво намагається зняти з себе відповідальність за злочини неймовірних масштабів, що там відбуваються.
Як агресор і окупант, росія несе відповідальність за все, що відбувається з українськими військовополоненими і на окупованих територіях. І кількість злочинів, як і кількість жертв збільшується і буде збільшуватись щодня – як і усі інші злочини, які вчиняє росія, вони будуть продовжуватись, якщо росію не змусити зупинитись. Для цього міжнародний тиск на росію має посилюватись. Однак наразі ми спостерігаємо тенденцію до навпаки – послаблення санкцій та скорочення військової допомоги з боку Європи.
Чи означає це, що економічні інтереси здаються важливішими за безпеку регіону, міжнародне право та людські цінності? Чи це тому, що досі існують ілюзії, що Росія зупиниться на агресії проти України і її агресія не торкнеться інших європейських держав? Україна не була першою, росія раніше вторгалася в Грузію, Молдову, Чечню, Сирію, і завжди їй це сходило з рук. Не кажучи вже про вторгнення економічне, інформаційне, що росія робить давно і системно, шантажуючи захід енергоносіями і поширюючи свою пропаганду. Тому що це те, що роблять імперіалістичні держави – вони вторгаються в інші країни, поки їх не змушують зупинитися.
Але якщо росії дозволити робити що хоче, порушуючи всі норми міжнародного права, це означає, що сила права більше не працює, а ми повертаємось до права сили, і Росія продовжуватиме робити все, що хоче, і вторгатися в країни, коли захоче. Невже хтось на заході бачить можливим таке майбутнє? І якщо вбивства, руйнування, гвалтування – цей геноцид, який чинить росія в Україні, якщо тероризм, включно із шантажем на Запорізькій АЕС – це ще не червона лінія, то де вона?
