Як отець-депутат на біженцях спекулює

Є в селищі Коцюбинське під Києвом отець Микола (він же депутат селищної ради Микола Ільницький).

Про цього отця зняли прекрасні сюжети майже всі мої колеги з загальнонаціональних телеканалів, бо в приміщенні колишнього дитсадка він прихистив вимушених переселенців зі Сходу.

Після "ура-сюжетів" на рахунок релігійної громади надходять немалі кошти. Зокрема екс-міністр-утікач Олександр Клименко перерахував мільйон гривень після сюжету на 1+1.

Навіть після цього з екранів телевізорів Микола Ільницькій бідкався, що коштів немає.

Як журналіст та місцевий депутат мушу розповісти на загал про те, куди витрачають кошти під час АТО, коли вони так потрібні на фронті, й як отець-депутат Микола Ільницький, якому жертвують кошти не лише політики-втікачі, порушує закон України.

Близько 10 років тому частину приміщення колишнього дитсадка віддали в оренду релігійній громаді УПЦ КП для того, аби тут зробили реабілітаційний центр. Строк оренди – 49 років.



Наприкінці 2013 року депутат Ільницький переконав більшість депутатів у тому, що дитсадка там уже ніколи не буде й тому він просить приватизувати 1250 кв. метрів. Депутати критичною кількістю голосів (16 голосів з 31-го) проголосували за це рішення.

Бюджет селища за 1250 кв. метрів отримав аж 1 млн. 700 тис грн. (1360 грн!!! за 1 кв. метр).

Залишилось 250 кв. метрів, на які Ільницький пообіцяв не зазіхати.

Коли ж приїхали вимушені переселенці зі Сходу він попросив в оренду додатково до приватизованих 1250 метрів ще 250 метрів, запросив телеканали і переселенців, які живуть в приміщенні колишнього дитсадка.

І хоча депутати пропонували альтернативний варіанти: дати ці приміщення для розміщення вимушених переселенців на час АТО, депутат Ільницький пролобіював оренду аж на 5 років й у рішенні про АТО чи вимушених переселенців ані слова.

Громаду, в якої вже вкрали 2 з 4-х дитсадків, таке рішення обурило. Згодом коцюбинчани з'ясували, що до прихистку біженців отець-депутат, який обіцяв реабілітаційний центр, промишляв готельним бізнесом.



Тут здавались в оренду конференц-зали, сінгли й дабли, навіть сауна з басейном! Отець прекрасно опанував новітні технології для ведення бізнесу. Люди навіть залишали відгуки.



В Інтернеті про це була низка оголошень, яку після скандальної публікації й викриття громадою видалили. Але є ще переконливий слід у Google-кеші.

Більше того, у раді працівники мед закладу, який розташований у сусідньому крилі стверджують, що неодноразово бачили, як приїздили люди й запитували, де в селищі тут є готель. Реабілітаційного центру, з слів літньої медпрацівниці, ніхто не дочекався.



Частина депутатського корпусу передчуває, що далі ці 250 метрів депутат Ільницький попросить приватизувати, а потім справа дійде й до землі, яку Ільницький вже обгороджує без жодних документів капітальним парканом з бетонною основою, чим порушує законодавство держави Україна.



Гроші давав не лише Клименко.

"Біженці поїдуть, а він собі добудує готель. Такий мурований паркан, коли йде війна й треба підтримка фронту, – це занадто," – переконані молоді мами, чиїм дітям немає місця в дитсадках селища.

На будівництво отець кошти не жаліє. А от ліки переселенці просять у місцевих.

"Мені неодноразово телефонували і просили дорогі ліки для переселенців. Ми ніколи не відмовляли. Я знала, що на рахунку в центру є чималі кошти, бо після сюжетів на ТБ довірливі благодійники допомагають. Вже ж впевнені, що журналісти вже все перевірили," – розповідає журналістка Олена Жежера, що мешкає в Приірпінні.

"Обурило, коли сказали, що відсутній навіть пластир для дітей. Питаю: чому ви не кажете про це отцю Миколі, адже люди жертвують кошти. Мені сказали, що все йде на ремонт. Так ми шукали терміново інсулін для однієї жінки, яка, з слів біженців, могла за його відсутності впасти в кому.

"Згодом я особисто домовлялась, щоб її розмістили на вихідні в лікарні Бучі," – додає Жежера.

Після прямих доказів про ведення готельного бізнесу будівництво паркану без документів обурило громаду.

"Викопали за наказом депутата Ільницького рів поблизу нашого дитмайданчика. Не огородили. Ви уявляєте, яка це небезпека для дітей?" – запитує молода мама Ірина.



Цей рів без жодних фахівців й документів рили просто поблизу газорозподільної станції. І це ще добре, що все обійшлось без вибуху газу.

Мешканці, обурені свавіллям, заривали цей неогороджений рів хто чим міг: відерцями, дитячими лопатками, лопатками для розчищення снігу...



Депутат Ільницький, зрозумівши, що громада проти такої незаконної діяльності, вирішив прикритись біженцями й вирив знову рів, який почав заливати бетоном.

У той день люди з міліцією прочекали документів на паркан цілісінький день. Але ані селищна рада, ані депутат Ільницький нічого не надали ані тоді, ані тепер, коли йде третій тиждень очікувань.

Задля того, щоб з'явився хоч якийсь документ, якщо не на паркан, то на межу, за свої кошти ми зробили винесення меж в натуру й викликали геодезистів.

До початку зведення паркану це мав зробити той, хто дав команду підривати дерева поблизу Нацпарку.

Геодезія ділянки, яку в кадастрі правоохоронцям показав особисто сам депутат Ільницький, показала, що межа ділянки порушена.



Для порівняння ось точка ділянки, яку сам визначив перед міліціонерами депутат Ільницбький, а паркан мурують за госпбудинком, до якого понад 15 метрів.



Це видно навіть неозброєним оком. Але справа не лише в межі, а у відсутності документів на паркан.

У цій незаконній справі надійним союзником депутата Ільницького став селищний голова екс-регіонал Вадим Садовський.

Така співпраця отця-депутата з УПЦ КП та екс-регіонала дивувати може лише тих, хто не знається на місцевій політиці.

Депутат Ільницькій в рясі під час передвиборчої кампанії стояв разом з одіозним Петром Мельником. Ряса під час передвиборчих кампаній, як відомо, благотворно впливає на уми прихожан.



Мельник разом з іншими місцевими урядниками-"регіоналами" запевняв дітей селища, що озеро придатне для купання. Насправді у нас на руках був висновок СЕС, де чітко фахівці написали про непридатність водойми для купання. МНС визнала, що пляжного паспорту на водойму не було і нема.

Свій вердикт у цій справі дала і прокуратура.

Депутат Ільницький навіть не захотів ознайомлюватись із документом від СЕС, щоб запобігти шкоді, яка могла б бути завдана здоров'дітей. Ну, хто ж захоче сперичатись із чинною владою, якщо попереду приватизація 1250 метрів по смішній ціні?

І отримав "алаверди" у вигляді приватизації за безцін приміщення дитсадка. Знаєте, чия рука була в цьому рішенні вирішальною, бо лічильна комісія нарахувала 15 голосів? Селищного голови Садовського.

До нього звернулися сотні коцюбинчан, вимагаючи ветувати скандальне рішення.



Але Садовський не ветував його, а згодом проголосував й припрошував депутатів проголосувати за виділення ще 250 кв. метрів отцю.

А потім, коли на землі, яку продав селищний голова, почали будували за погодженням з Садовським і в порушення закону без зміни цільового призначення висотки, жоден депутат не проголосував проти, аби дотиснути будівництво нового дитсадка чи бодай якусь конкретну пайову участь.

Ільницький, який забрав дитсадок у громади, навіть голосу не підняв.

Тепер у нас через взаємні алаверди 2 дитсадки й перспектива 20-тисячного населеного пункту.

У справі з парканом Ільницький, як і в історії з піарним відкриттям озера для купання, теж не захотів ознайомлюватись із документами.

І сам не захотів надати документи. Розвернувся і пішов, хоча мав би зробити все, щоб не загострювати конфлікт.



Далі почались дзвінки на канали й в усі можливі інстанції. Отець проблему подавав таким чином: є місцеве населення й вони проти біженців, яких прихистив центр релігійної громади. Приїздіть!

Про паркан без документів ані слова.

Ільницький телефонував всюди, куди міг і запросив навіть Ольгу Ступину, яка очолює ГО "Воля. Громада. Козацтво".

Про паркан, який будується з порушенням норм, вона теж довідалась тільки від коцюбинчан. Про це депутат в рясі "забув" сказати.

Пані Ступина не розуміла, чому не зупинити будівництво, яке викликає конфлікт і дочекатися документів. Вона про це просила отця Миколу.

Але паркан продовжують мурувати.

Вчора мене викликали в міліцію, оскільки настоятель релігійної громади отець Микола написав заяву на мене, як на депутата.

Це абсолютно нормально й правильно за формою, але не за контекстом.

У заяві настоятеля йдеться, що я "підбурюю радикально налаштованих мешканців селища" та ініціюю руйнування паркану.

Я просто на вимогу виборців свого округу, який межує з колишім дитсадком, хочу ознайомитись із документами, який вже як місяць ми не бачимо, а роботи ведуться.

Думала, бодай додатком до заяви в міліцію стануть документи, які засвідчують правомірність дій депутата Ільницького, що замість реабілітаційного центру влаштував в приміщенні дитсадка готель й обгороджує його парканом, аж ні. Там нічого такого не було.

Зате я з'ясувала, що за майже 4-ри роки депутатства, депутат Ільницький, який не проживає в селищі, але має в ньому свій інтерес, не знає вулиць маленького населеного пункту.

Правоохоронцям він повідомив, що я мешкаю на вулиці Лісовій 11-б (насправді, Меблева).

Але чергове надання правоохоронцям інформації, що не відповідає дійсності – це дрібниці.

Копію звернення відправили на МВС, СБУ, РНБО, АПУ, Організацію безпеки та співробітництва в Європі та... ООН.

До речі назву ООН він написав так: Організація об'єднаних націй. (Але, оскільки в заяві є й "на протязі", то це 101 річ, як пишеться ООН в офіційному листі до ООН).

Можливо, Генсеку ООН Пану Гі Муну вдасться ознайомитись із документами на паркан й тоді Генеральна Асамблея ООН видасть резолюцію й ми всі зрозуміємо, що будівництво паркану в смт Коцюбинське узгоджено на рівні ООН.

Висоцький – це класика:

"Мы про взрывы, про пожары сочиняли ноту ТАСС,

Тут примчались санитары и зафиксировали нас".



Звернення до ООН – це вже нова хвиля для обговорень в селищі.

"Якби легалізацією дерибану Біличанського лісу займався не селищний голова Садовський та депутати облради, а отець Микола, питання б давно б уже було вирішене," – сміється один з мешканців селища, коли зачув, що отець жаліється в ООН.

До речі, за звернення від ради до облради та облдержадмінстрації, які просять сприяти дерибану лісу й затвердити межі, отець голосує справно з екс-"регіоналами" й не виступає проти.

Але отець-депутат не допрацьовує. Треба було ще вимагати, аби за розгляд справи взялись країни G7. І ще одразу просити ввести третій рівень санкцій проти тих, хто виступає за дотримання законодавства на території України й будує і для депутатів, і для людей в рясі правову країну.

Велике прохання до всіх, хто робить не адресні, а фінансові пожертви, або показує на всю країну подібних "благодійників", що в часи АТО добудовують собі на перспективу готель, у таких випадках принаймні вивчати ситуацію не поверхово.