223-й і найскандальніший округ: Левченко VS імперія Пилипишина

Шевченківський район столиці – це держава в державі. Це імперія чинного нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16-го січня.

Коли Пилипишин пішов реєструватись на ці вибори до ЦВК, до слова в останній день і коли вже було темно, на нього чекав виклик люстративного флешмобу Trash Bucket Challenge.

Але попри народний гнів політик таки зареєструвався, бо йому є що втрачати.

Проти екс-голови Шевченківської РДА відкрите кримінальне провадження. Пилипишину вже кілька років інкримінують "розбазарювання" нашого, комунального, майна і пост-майданівська Феміда має всі шанси довести цю справу до вироку. Але є одне "але"…

Мандат нардепа – це недоторканість, а значить можливість уникнути правосуддя.

Саме тому на виборах 2012-го року ставки були такі високі, що результати виборів ЦВК в 223-му окрузі не змогла встановити.

На дільницях тривали запеклі бої за кожен голос, і ЗМІ, і спостерігачі заявляли про масові фальсифікації.

У 2013-му році на 223-му окрузі боротьба була такою ж запеклою. Але Пилипишин урвав собі мандат з незначною перевагою і отримав свою омріяну недоторканість.

У раді Пилипишин не перепрацьовував. Написав якийсь один запит та й законотворча діяльність не була особливо бурхливою.

Чим насправді займався Пилипишин поки був нардепом, так це укріпленням своїх позицій на своїй вотчині - Шевченківському районі, яку розбудував тут, у центрі столиці, до рівня держави в державі.

Так на виборах до Київради після майдану протягнув у Шевченківскьому районі двох своїх депутатів.

Так до органу місцевого самоврядування потрапив зять Пилипишина Костянтин Яловий (син заступника голови Апарату ВРУ, який отримав в Бучі ділянку лісу і досі спокійно працює в парламенті).

Другий депутат від Пилипишина - Олександр Бродський, який опікується торгівлею в переходах і МАФ-ами.

Але двох депутатів в раді - цього замало. Хтось з тих, кому довіряє Пилипишин, мав очолити і Шевченківську РДА.

Так новопризначений Олег Гаряга влітку посів це місце. Він був депутатом в Шевченківській РДА і створив ситуативний союз з Народною партією Віктора Пилипишина, який тоді очолював Шевченківську РДА, далі став заступником чинного кандидата в нардепи (2009-2010 рр.)

А заступником Гаряга собі обрав не абикого, а дерибанника Біличанського лісу - Юрія Миколаєнка, якого блок Петра Порошенка ледь не виставив офіційно кандидатом на цьому окрузі. Миколаєнко навіть встиг потрапити в огляд округу на кількох сайтах.

От така команда!

Головним опонентом для Пилипишина в цьому окрузі незмінним є "свободівець" Юрій Левченко, який у травні потрапив до Київради й справедливо після майдану хоче реваншу в Пилипишина на виборах до ВРУ.

З самого початку майдану Левченко став комендантом "Українського дому".

Зараз у статусі столичного депутата відзначився тим, що протидіє дерибану Біличанського лісу та став третьою стороною у справі, де суд має визначити законність землевиділення військової частини під Біонік Хілл.

Якщо більшість депутатів і кандидатів в депутати нові обличчя в політиці, то Левченко - кандровий депутат місцевого самоврядування.

Він до цього був депутатом Вишгородської райради, де воював із дерибаном землі й подавав відповідні позови до суду. Так депутат райради відстоював ділянки в Дніпровсько-Тетерівському лісомисливському господарстві (понад 40 га), яке де-факто переходило у власність Януковича та його родини. Прості українці на ці території потрапити не могли.

Свободівцем Левченко став у 2008 році, коли вже отримав вищу освіту на економічному факультеті Лондонської школи економіки та політичних наук (Британія). Кваліфікацію магістра здобув у 2007 році в Магдебурському університеті імені Отто фон Геріке (Німеччина). Англійською мовою володіє вільно.

Після навчання повернувся в Україну й переїхав до Києва. Тут вступив до політичної партії і 2010-му році очолив осередок “Свободи” в Шевченківскьому районі. Крім цього, очолив аналітичну службу партії та став радником з економічних питань головного “Свободівця” Олега Тягнибока.

Але після майдану перемога Левченку й його виборцям буде коштувати надзусиль, бо для Пилипишина перемога "свободівця" може вартувати власної свободи.

Для історичної перемоги Левченка над Пилипишиним попри низький загальнодержавний рейтинг "Свободи" в центральному окрузі країни немає ані кандидата від блоку Петра Порошенка, ані пердставника Народного фронту, ані офіційного претендента від Батьківщини.

Щоправда "Батьківщина" спершу висунула екс-нардепа Валерія Лебедівського, який у 2002 році був обраний у сусідньому 221-му окрузі від Нашої України, а до того був депутатом Шевченківської райради. Але потім він знявся.

Знявся і ще один кандидат - "демальянсівець" Олексій Омельчук - керівник прес-служби партії Демальянс.

Навіщо висувати кандидатів у скандальний округ, щоб потім їх знімати? А таким чином це дає привід партіям зробити чергову піарну заяву, яка може додати якийсь відсоток прихильників, або поторгуватись за зняття кандидатури на інших округах.

Проте залишився в окрузі самовисуванець і член Батьківщини пенсіонер Павло Аніськович.

У 2006-му році Аніськович був обраний до Шевченківської райради. Саме в той час там головував Віктор Пилипишин.

Керівник Батьківщини в Києві Володимир Бондаренко на своєму окрузі має схожу проблему. Але він запевнив і Левченка, і журналістів, що таких "батьківщинівців" уже виключили з партії й відповідні документи подали до ЦВК. Тобто в бюлетені інформація про членство в партії має змінитись на безпартійний.

Але про єдність електорального поля, вочевидь, міг подбати і опонент Левченка - Пилипишин. Так знялась кандидатка від "Опозиційного блоку" безробітна киянка Світлана Заточна.

Проте для Левченка єдність електорального поля не стане вирішальною перевагою. Штаб опонента побав про політтехнології.

Своїм студентам-"могилянцям" я ставлю 223 округ як найкраще поле для вивчення технологій на виборах.

Перш за все, на цьому окрузі є клони. Штаб опонента Левченка провів ювелірну роботу. Клони, щоправда, вперше з'явились у 2013-му році. Це був другий раунд бою Левченко VS Пилипишина і чинний нардеп не збирався програвати.

У 2012-му році ціна питання на цьому окрузі була кілька сотень голосів. Технологія клонів діє. Доведений факт.

Для забезпезпечення перемоги на виборах 2013-го року на округ Левченку дають ще двох Левченків. І якщо ще рік тому відрив складав кілька сотень голосів, то клони його успішно доводять до кількох тисяч.

Клони набрали майже 2 тисячі голосів і у бюлетені за алфавітним принципом стояли вище за Юрія Левченка. Але штаб опонента мав час на те, щоб створити нового клона. Ідеального. Повного тезку. на окрузі два Левченка Юрія Володимировича. Навіть роки народження 1983 та 1984.

Оскільки з'явились масово Дарти Вейдери - люди, які перейменувались задля політтехнологій, то вже нікого не здивує, якщо знайдуть на наступні вибори людину, як, як і справжній Левченко, народилася 1 жовтня 1984-го року і змінять їй прізвище ім'я та по батькові.

На додачу один з клонів броварчанин Андрій член ГО "Об'єднання свобода". Левченко своїх клонів так і не знайшов.

Та клони - не єдиний бар'єр між виборцем і Левченком.

Блок Петра Порошенка - є рейтинговим "брендом" і в Шевченківському районі до Київради провів нікому невідому Юлію Лимар на злитому окрузі. Це при тому, що Лимар не вела взагалі агітації і в Інтернеті не можна було знайти її жодного фото.

Оскільки реального кандидата від блоку Петра Порошенка, який би відтягнув у Левченка голоси немає, то його треба терміново створити в уяві виборця.

Так з'являються борди Олександра Ольшанського - безпартійного киянина, який має свою консалтингову фірму "Ольшанський і партнери". Вони у кольорах і стилістиці блоку Петра Порошенка.

Ці борди Ольшанського маркують листками формату А-4. Невідомі викладають на бордах "Пилипишин брехун", тим самим натякаючи виборцю, що це не кандидатура від блоку Петра Порошенка, а технік Левченка.

Ольшанського добре відомий ІТ-ішникам як Інтернет-підприємець.

Борди Левченка на окрузі теж страждають від невідомих осіб. Штаб конкурента, вочевидь, вночі робить вилазки й пише чорним маркером на борді Левченка "брехун" та заретушовує символіку трьох партій, які підтримують Левченка як єдиного кандидата.

Ще штаби конкурента відзначились тим, що беруть листівки з зображенням Левченка і дружно клеять їх на клей до дверей. З власного досвіду кажу людей ПВА на своїх дверях бісить. Те, що це робить не сам кандидат свідчить кількість таких листівок на дверях.

А поряд суто "випадково" опиняється культурно поклеєна єдина листівка Пилипишина.

Але крім клонів, технічного кандидата та двох головних претендентів на статус нардепа, на дільниці зареєстровані майже три десятки кандидатів. На виборах випадкових людей не буває.

Є група партійних висуванців.

З-поміж таких телеведучий Ігор Моляр, який представляє Радикальну партію дерибанника Олега Ляшка.

Кандидат очолює компанію "Хуліганз продакшн" і його програма "Парк автомобільного періоду" кочувала з 1+1 через ICTV на Інтер.

У ЗМІ зазначали, що Моляр перед 1+1 має мільйонні борги й екс-працівник 1+1 не заперечував, що не виконав у повній мірі свої зобов'язання перед каналом, але наголошував, що і канал 1+1 йому завинив.

До цих виборів Моляр на сайті ЦВК не значиться жодного разу з-поміж кандидатів.

Знаково, що в останній тиждень перед виборами в окрузі почали поширювати листівки, де йдеться про те, що нібито Свобода знімає свого кандидата Левченка на користь ведучого Моляра.

Для себе вирішили з'ясувати, чи підтримав автолюбитель Моляр рух Автомайдану під час буремних подій у державі. Перепитали про це у Олексія Гриценка, одного з очільників автомайдану, якого викрадали в Криму й який зараз поїхав у зону АТО.

Гриценко повідомив, що такого автомайданівця з-поміж них немає.

Ще один кандидат, який буде відтягувати голоси з електорального поля Юрія Левченка - Дмитро Павліченко. Саме його разом із сином з 2011-го року звинувачували у вбивстві судді Шевченківського суду - Зубкова, який виніс рішення про виселення Павличенків з квартири та надав забудовникам право зносити їхнє житло.

Так от тепер Павліченко - кандидат і конкурент саме на окрузі Левченка. Ось як Левченко виступав за звільнення свого майбутнього опонента.

Левченко особисто очолював колони на мітингах за Павличенків.

Парадокс, який на руку лише чинному нардепу Пилипишину, якому так не хочеться, аби його кримінальному провадженню дали хід.

Абсолютним сюрпризом на скандальному окрузі є кандидатура шанованого екс-міністра закордонних справ Володимира Огризка. Він висувається від політичної партії "Ми українці", яку зареєстрували лише кілька місяців тому.

Окрім Огризка ця партія по всій Україні зареєструвала менше 10-ти мажоритарників.

18 лютого кадровий дипломат звернувся до Заходу і звинуватив їхні уряди у бездіяльності. Знаково, що перед інаугурацією Януковича у 2010-му році Огризко подав у відставку.

На посаді міністра підтримував Грузію під час нападу ворожої Росії.

А ще раніше, коли ж Янукович був прем'єром й Огризко мав статус лише в.о. міністра закордонних справ, то дипломат уславився тим, що з російською делегацією говорив через перекладача й послуговувався державною мовою.

Ось фото з доньками під час Євро-2012.

Огризко, який давно відійшов від практичної дипломатії, у 2012-му році вже робив спробу потрапити до ВРУ. Йшов № 3 у списку партії Собор. Але тоді вони знялись із виборів.

Свою програму для цих виборів створив на своєму власному комп'ютері, що видно з властивостей файлу програми. Це велика рідкість для кандидата.

Політик з досвідом Огризка не може не усвідомлювати, що на цьому окрузі кожен кандидат з цього електорального поля відтягує голоси в опонента Пилипишина - Юрія Левченка.

Тут, як і на інших округах, є частина кандидатів, які мріють про Київраду й ці вибори використовують суто задля піару перед наступними виборами.

Але залишився і сегмент кандидатів, які частково претендують на електорат Пилипишина.

Андрій Кучер - представник "Сильної України" Сергія Тігіпка. Працює менеджером із збуту ТОВ "Завод Ізоляційного обладнання". Має свою сторінку в соцмережі Фейсбук, де пише про зустрічі з виборцями та агітацію.

На сторінці зазначає, що не місце у владі тим, хто вже там не раз був… А що ж говорити про "нове"-старе обличчя очільника партії Тігіпка?

Кандидат Кучер доволі несхвально відгукується про те, що кандидат від Демальянсу знявся на користь Левченка.

Варто зазначити, що в лютому прихильник Тігіпка вимагав толерантного ставлення до беркутівців і при цьому людей на майдані, зокрема загиблих, називав… майдаунами.

З постів видно, що Кучер перебував у ворожому для майданівців таборі. До майдану сторінка кандидата у соцмережі виглядає більше не як сторінка політика: фото з відпочинку, анекдоти.

Побудувати комунізм в центрі столиці мріє Ігор Пліцин. Він уже балотувався у травні на виборах до Київради в одному з округів Шевченківського району.

Рік тому, коли Пилипишин виривав у левченка перемогу Пліцин був членом ОВК й за даними Свободи видалив із зали журналіста, який нібито йому погрожував.

За кілька тижнів до виборів, які відбулися наприкінці жовтня, Левченко організовував зустрічі з виборцями, на які пришов Ігор Пліцин разом із своїми побратимами-комуністами. Далі нібито помічники Левченка застосували газовий балончик, що дало підстави комуністам викликати міліцію. Таку версію подій вони виклали на своєму сайті.

Але Пліцин на цьому окрузі не єдиний прихильник комунізму, що означає, що кандидати комусь потрібні для вирішення дуже серйозних технічних питань.

Партію "Контроль. Порядок. Справедливість" (новий проект Компартії) представляє на окрузі Денис Нечепорук, який у 2013-му році балотувався як самовисуванець та очолював ГО "Союз дружби та співробітництва "Україна-Росія".

Висування Нечепорука не залишилось непоміченим у ЗМІ. Журналісти знайшли його у соцмережі "Вконтакті" і з'ясували: чоловік шукає не лише недоторканості, а й… сексу.

Ось його переписка у групі: "Я люблю Жесткий Секс Киев. Знакомства для Секса".

Тоді самовисуванець виставив у соцмережу фото на тлі комуністичного стягу.

Це вже схоже на сезонне щорічне загострення. Але у рольових іграх тло комунізму змінила партія-проект комуністів "Контроль. Порядок. Справедливість". Нова партія, очевидно, контролює порядок і вносить справедливість у Жесткий Секс в Киеве, бо при комунізмі сексу нема.

Зараз на сторінці кандидата в нардепі є інформація про тренінги, де охочих навчать писати законопроекти й того, що необхідно знати помічникам нардепів.

Влітку в перервах у міжсезонних загостреннях Нечепорук розмірковував про рішення Арбітражного суду Гааги…

І ще у того, хто веде боротьбу за мандат є своє розуміння того, що відбувається в країні й на що заслуговують журналісти-патріоти. Цей пост написаний під час окупації військами Російської Федерації півострова Крим, де зараз зникли безвісти десятки кримських татарів.

У постах кандидата дістається не лише журналістам, а й олімпійцям, які виступили проти насилля у власній країні.

Таких постів у кандидата-любителя Жесткого Секса - надзвичайно багато. І зараз у нього статус "в активному пошуку".

На чиєму полі грає цей по суті техкандидат більш-менш зрозуміло. Але я як громадянин України вважаю, що наші спецслужби мають знаходити любителів Жетского Секса і задовольняти їх чимшвидше природним і законним шляхом.

Юрій Дячук - киянин, який очолює ТОВ "ІНТЕЛЄВРАЗ", яке по суті займається будівельним бізнесом та займається нерухомістю, і йде від Ліберальної партії України.

До слова, Ліберальну партію очолює чинний нардеп Михайло Опанащенко, який голосував за диктаторські закони і тепер партія висунула 40 кандидатів-мажоритарників. Сам Опанасенко штурмує Верховну Раду у Херсонській області.

Партія "Солідарність жінок України" висунула в депутати Мар'яну Орлів. Ця партія, до слова, на виборах 2004-го року підтримувала Віктора Януковича.

Кандидатка Орлів працює в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Нацакадемії держуправління при Президентові України.

18-го лютого 2014 року перед масовими розстрілами людей Янукович підписав розпорядження про зарахування осіб до президентського кадрового резерву "Нова еліта нації" у 2013-му році. Кандидатка економічних наук Орлів, яка народилася і первний час працювала на Івано-Франківщині потрапила у цей список кадрового резерву.

До слова інший кандидат на цьому окрузі Костянтин Захаренко 2012-го року Януковичем був зачислений до комісії з питань Президентського кадрового резерву "Нова еліта Нації", який й відбирала претендентів.

Зараз Захаренко - заступник гендиректора концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Спершу він навіть як слід не оформив документи до ЦВК і йому відмовили у реєстрації.

Чинна депутатка Києво-Святошинської райради подалася до столичного округу. Катерина Сідіропуло (з грецької нащадок залізних) - екс-"регіоналка".

Після майдану перейшла до новоствореної депутатської групи Наш район. Перед виборами створила сторінку у ФБ. На ній кандидатка пише, що до влади від Києва мають іти кияни. Чого ж тоді киянка пішла в райраду області?

На сайті райради є доволі куций звіт за три роки роботи, але загалом підзвітність депутатів місцевих рівнів - це рідкість.

Окрім людей, які прямо чи опосередковано пов'язані з Партією регіонів, є й ті, хто починали з СДПУ (о) Віктора Медведчука. Принаймні про це пише Цензор.НЕТ. Мова йде про вічного кандидата Вадима Гладчука - головного редактора газети "Молодіжні хроніки" та Інтернет-видання "Спротив". Зараз представляє партію "Партія народний порядок".

Він безрезультатно 4-ри рази йшов на вибори міського голови Києва.

Згідно з інформацією ЗМІ, Гладчук починав як орагнізатор проплачених пікетів та акцій. Цензор.НЕТ зазначає, що його навіть арештували за пограбування гаражів. Гладчук, як зазначають в медіа, має низку сайтів для проплаченого "тролінгу".

Відверто агітує проти Левченка й для цього має свій аргумент.

Пилипишина Гладчук у соцмережі теж критикує.

Хтось до Гладчука має серйозні питання: йому створили антиіменний сайт і навіть замовили рекламу цього сайту в Google.

На цьому окрузі Гайдук прописався 2012-го року. Набрав за результатами менше 300 голосів. Рівно через рік заледве більше півсотні.

З промайданівських постів у соцмережі можна судити, що голоси забиратиме на електоральному полі Левченка.

Ще один кандидат, який балотується – пенсіонерка Алла Ніколенко. Її висуває політична партія "Сіріус", яка взагалі на всіх округах України має лише 3-х кандидатів (політичний limited edition).

Двоє інших – Ігор Ніколенко та Ігор Беляк, які балотуються в Солом'янському та Святошинському районах.

Назва партії походить швидше за все від назви одноіменного підприємства "СІРІУС", до керівництва якого в Солом'янському районі входить Ігор Ніколенко. "СІРІУС" займається питаннями охорони та безпеки.

Голова партії Ніколенко наголошує, що вони проти будь-яких союзів й не підтримують підписання асоціації з ЄС, але виступають за членство в Євросоюзі.

Громадська мережа "Опора" вже звинуватила голову новоствореної партії Ніколенка у порушенні українського законодавства. Його штаб поширює друковану агітацію без вихідних даних.

Під час цієї кампанії партія та її члени активно вірусують соцмережі, наповнюють "Вікіпедію" статтями про себе. Адміни "Вікі" вже навіть сформували список їхніх статей на вилучення.

Крім партійних в 223-му окрузі повно самовисуванців.

Мільйонер Віктор Видренко теж агітує за себе з порушеннями, які фіксує "Опора". На агітації немає інформації про те. що вона проплачена з передвиборчого фонду кандидата.

Кандидат Видренко у рейтингу "Фокус" потрапив до списку найбагатших. Забудовник й очільник будівельно-комерційної фірми "Граніт", згідно з моніторингами у різні роки потрапляє то до першої, то до другої сотні багатіїв країни.

Якщо кандидат порушує правила агітації й норми закону, то як будуть тоді дотримуватись нормативи і закон під час будівництва?

Видренко не єдиний забудовник на окрузі. Йому компанію складає Петро Сусленський, який очолює ТОВ "Сан Девелопмент".

Під час передвиборчої кампанії у Сусленського з громадою Шевченківського району виник конфлікт, коли він без проекту й погоджень почав замінювати сходи на Пейзажці.

Сусленський на своїй сторінці в соцмережі ФБ опублікував доволі пристойну інфографіку про кандидатів округу.

Кандидат-забудовник завдяки передвиборчій квоті вперше потрапив на телебачення. У Сусленського є свій благодійний фонд і зараз він, якщо вірити ФБ, сконцентрував благодійність на зоні АТО.

Сторінка у ФБ з'явилась тоді, коли забудовник Сусленськй став кандидатом.

У самовисуванці пішов спортсмен Ігор Шмигін. Ще кілька місяців тому він програв Левченку на виборах до Київради і тепер хоче одразу взяти реванш на парламентських виборах.

Але якщо до Київради йшов під брендом Ляшка, то тепер пішов самовисуванцем.Шмигін очолює асоціацію "Айкідо Айкікай України".

57-річний кандидат має сторінку в Facebook, де з-поміж друзів два депутати Київради від Пилипишина - зять Яловий та депутат Бродський.

У соцмережі видно, що кандидат-спортсмен веде агітацію, зустірчається з виборцями.

У Крим до друзів поїхав восени у вишиванці.

Під час майдану постів не було.

На цьому ж окрузі балотується друг Шмигіна - Олександр Літус. За фахом лікар- дерматовенеролог, який не веде жодної агітації у себе в соцмережі й з високою ймовірністю просто вирішив допомогти другу Шмигіну, який штурмує вдруге округ.

До слова Літус теж балотувався в одному окрузі з другом до Київради навесні.

Літуса запрошують як експерта на телеканали. На цій передачі говорили про целюліт (на фото в червоному).

Після цих виборів можна буде запрошувати не лише як медика, а й як політика, який балотувався на найскандальнішому 223-ому окрузі.

Наступнка самовисуванка - Марія Яковлева. Теж агітує і навіть створила свій сайт і проводить зустірчі з виборцями.

Працює гендиректором ТОВ "Укрнафтогазенерго".

У агітпродукції розповідає про енергоефективність й пояснює, як заощаджувати енрегоресурси.

Колись від ТОВ "Укрнафтогазенерго" у 2006-му році до облради Київщини вже йшов представник від Конгресу українських націоналісітів. Тоді 5-ку очолив Олексій Івченко, якого за 10 років всі знають як мільйонера, що очолював НАК "Нафтогаз Україна".

Для Яковлєвої ці вибори до ВРУ - це, швидше за все, заявка перед виборами до Київради.

З-поміж кандидатів є самовисуванець, який нещодавно зареєструвався в соцмережах і активно лобіює Правий сектор. Це Олександр Бабишен.

Бабишен працює заступником директора ДП "Спецсервіс", яке підпорядковане МВС.

На своїй приватній сторінці у ФБ Бабишен поставив на заставку Правий сектор у квітні цього року. Постів на сторінці дуже мало. Зокрема жодного посту під час майдану.

Також є представник Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України - Віктор Шидлюх.

Протягом майдану у нього на сторінці ФБ патріотичні пости.

Маловідомий Максим Гирик хоче стати столичним нардепом попри те, що живе у Вишневому. Працює в ТОВ "Нотаріус". У інтернеті є відомовті, що Гирик є автором книги "Вірус нації".

Навчався в академії Внутрішніх військ і три роки пропрацював у системі МВС. 5 років був депутатом Білоцерківської ради.

Безробітні кияни чи мешанці інших населених пунктів мають, як правило, технічну природу. З-поміж бехробітних киян, які шукають роботу в парламенті числяться Інна Дяченко, Ганна Кушнір, Артем Омельяненко.

Окрім багатьох інших кандидатів, технічну природу має безробітний киянин Дарт Вейдер (Володимирович) – він, на відміну від свого тезки з 219-го округу, не знявся з виборів.

Це означає, що йому не повернуть суму застави, але члени комісії від Дарта Вейдера уже могли взяти участь у жеребкуванні й залишитись на своїх позиціях у ДВК.

Програми Дартів Вейдерів, які йдуть по різних округах, зроблені на Південно-Західній залізниці (ПЗЗ).

(Колись на ПЗЗ створювали передвиборчу программу Ляшкові. Керівником ПЗЗ є Олексій Кривопишин, якого призначили ще за часів Януковича).

Проект Дарт Вейдер та Інтернет партія України – це такий собі одеський гумор. Вперше Дарт Вейдр, за основною версією, з’явився в Одесі і задумувався як суто регіональний проект місцевого політика Олексія Гончаренка – сина "регіонала" Олексія Костусєва.

Костусєв кинув мати Гончаренка тоді, коли сину було лише кілька років. Конфлікт між батьком та сином загострився у 2010-му році, коли на посаду міського голову Одеси претендували син Гончаренко і тато Костусєв. Останнього підтримувала Партія регіонів й Гончаренко на вибори не пішов.

Через короткий проміжок часу (2011-й рік) до міської ради, де мерство здобув "регіонал" Костусєв вперше завітав Дарт Вейдер, який звинуватив місцеву владу в дерибані.

Тобто проект Дарта Вейдера може виконувати своєрідну функцію "тролінга" конкурента й вже давно виріс далеко за межі Одеси.

Проект Дарт Вейдер пішов на президентські вибори навесні цього року, а тут для реєстрації треба б було вже кілька мільйонів гривень. ЦВК йому, щоправда, відмовила.

Тепер на парламентських виборах пішла хвиля реєстрацій кандидатів в нардепи у різних округах столиці. Це значить, що низка людей погодилась змінити своє ім’я та прізвище.

Для кандидата в нардепи сума, яку треба сплатити, складає дещо більше 10 тис гривень, але, щоб зареєструвати низку технічних кандидатів в країні, сума треба чимала.

Ці кандидати заводять своїх членів в комісії та додатково виконується функція "тролінгу".

Якщо у когось є додаткова суспільноважлива інформація про кандидатів - надсилайте редакції "Громаді Шевченка".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.