27 березня 2019, 08:08

Тест на екосвідомість кандидата Гриценка

Нещодавно коаліція 20 неурядових громадських організацій виступила з ініціативою "Екологічного порядку денного для кандидатів у Президенти". Вона звернулась до кандидатів з проханням розкрити їхні шляхи вирішення 10 головних екологічних питань в Україні.

Вважаю – дуже класна, вчасна ініціатива. Вона змушує політиків говорити конкретно, без порожнього популізму. До того ж – у стандартній програмі кандидатів у президенти неможливо детально розкрити вирішення всіх екологічних проблем через їхню об'ємність.

І хоча президент напряму не відповідає за екологію, але все ж володіє повноваженнями, що її стосуються, тож зобов'язаний мати фахову команду, компетентну у екологічних питаннях.

В команді кандидата у президенти Анатолія Гриценко за екологічний напрям відповідаю я. Тож спробую сформулювати бачення нашої команди вирішення екологічних проблем. Далі – максимально стисло, у форматі "питання-відповідь".

Зриви строків імплементації європейськогоекологічного законодавства.

Як ви плануєте прискорити темпи апроксимації українського законодавства до європейських стандартів та виконання заходів з реалізації Угоди про асоціацію України та ЄС?

Ця проблема дуже давня і глибинна. Взагалі, враховуючи, що екологічна політика в Європейському Союзі є за своєю сутністю горизонтальною та всеохоплюючою в усіх галузях, то до вирішення означеної проблеми варто підійти комплексно:

1.Збільшити штат структур, які відповідають за імплементацію положень Угоди про Асоціацію у всіх центральних органах виконавчої влади та державних установах.

2.Підвищити професійний рівень державних службовців, які працюють у структурних підрозділах, що відповідають за імплементацію положень Угоди про Асоціацію.

3.Держава сприятиме відкриттю у Брюсселі представництв українських громадських екологічних організацій. Це сприятиме налагодженню ефективних мереж ділових контактів екологів з їхніми європейськими колегами. Також вони матимуть безпосередній доступ до інформації про європейське екологічне законодавство та новації у цій сфері. Відтак, набагато швидше поширюватимуть інформацію про це в Україні, напрацьовуватимуть пропозиції щодо внесення змін та доопрацювання державної політики та законодавства, практичної реалізації екологічних ініціатив у нашій країні.

4.Буде забезпечено потужну державну інформаційну політику щодо цієї проблеми. Тоді кожен громадянин усвідомить: як європейські стандарти впливатимуть на його життя і здоров'я.

Таким чином поступово буде сформовано соціальний запит на якісні зміни, що продовжаться за будь-якого президента.

Перетворення природних ресурсів на головне джерело збагачення.

Яким чином ви бачите захист природних багатств (ліси, надра, земля, вода та інші) України від монополізації?

1.Парламент має прийняти новий кодекс надрокористування, поєднавши більшість нормативно-правових актів в один кодифікований документ.

2.Потрібна невідкладна реформа і оновлення Державної служби геології та надр України.

3.Необхідно запровадити прозорий on-line механізм надання ліцензій (дозволів) на надрокористування за відкритими аукціонами.

4.Потрібно офіційно дозволити купівлю та продаж спеціальних ліцензій на видобуток надр, що унеможливить корупційну складову, коли спеціальні ліцензії видаються "своїм" фірмам.

5.Має бути проведено аудит вже виданих ліцензій на предмет дотримання процедур видачі та наявності можливих ознак корупції.

6.Потрібно розсекретити та оцифрувати більшість карт (за винятком тих, що становлять національний інтерес: уран і т.п), щоб всі надрокористувачі мали рівний он-лайн доступ до інформації.

7.Потрібне однозначне втілення принципу "безповоротності понесення покарання".

Нинішнє законодавство уже забороняє обмежувати доступ громадян до води, лісів парків та зон відпочинку. Однак ці норми не виконуються, а відповідальні за ці порушення посадові особи не несуть покарання.

Контроль та лобіювання інтересів представників великого бізнесу у екологічній сфері.

Запитання: Як ви допоможете забезпечити незалежність екологічної політики від політичних та економічних інтересів великих фінансово-промислових груп?

Перш за все необхідно відстоювати державницькі інтереси відображені, наприклад, у Стратегії Сталого розвитку до 2030 року, Енергетичній стратегії України до 2035 року, Національній транспортній стратегії до 2030 року, Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, у Планові заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, Національній стратегії управління відходами до 2030 року, Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року (вона є своєрідним економічним інструментом до заохочення підприємств до оновлення потужностей, переходу виробництва на оновлені еко-стандарти).

Саме державницький підхід у дотриманні зобов'язань взятих Україною, зокрема в частині положень Паризької Угоди, допоможе усім зацікавленим сторонам забезпечити виконання Угоди. Вона ж, в контексті сталого розвитку та викорінення бідності, передбачає підхід "знизу-вгору" до формування ролі кожної країни у реалізації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та досягнення її мети – зменшення впливу парникових газів на атмосферу Землі.

Неефективна дозвільна система.

Якою ви бачите реформу системи дозволів на забруднення (повітря, водних ресурсів, ґрунтів, поводження із відходами)?

1.Необхідне впровадження та забезпечення дієвої системи екологічного моніторингу і контролю з подальшим отриманням актуальних та доступних для розуміння екологічних даних. Відповідно, маючи актуальну інформацію про екологічну ситуацію в регіоні можна буде ухвалювати вивірені управлінські рішення щодо надання ліцензій на певний об'єм викидів у повітря. А також – прогнозувати ймовірне антропогенне навантаження на регіон та пропонувати відповідний проект із поводження відходами, що своєю чергою повинен утворювати єдину всеукраїнську систему та містити різноманітні інноваційні технічні рішення з цього питання.

2.Розширення застосування принципу попередження забруднення. Державницька політика у галузі екологічного законодавства має базуватися саме на ньому. Оскільки у середньостроковій та далекій перспективі набагато ефективнішим є оновлення обладнання та технологій підприємств, аніж збільшення квот на викиди, штрафів та подолання наслідків забруднення довкілля: отруєння середовища та величезна шкода здоров'ю і життю людей.

3.Ми категорично наполягаємо на розвиткові та виконанні законодавчої бази щодо дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин; засад моніторингу, звітності та верифікації видів парникових газів; регулювання використання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, та ін.

Перетворення країни на полігон відходів.

Як саме ви бачите стратегію зменшення полігонів побутових та промислових відходів? Чи маєте ви позицію щодо проблеми переробки українських відходів в державі та за її межами, і, якщо так, то яку саме?

Перш за все, треба визначити повноваження єдиного органу виконавчої влади, який відповідає за вирішення проблеми з відходами.

Бачення вирішення проблеми має формуватися з врахуванням застосуванням рамкового закону "Про управління відходами" та подальшого розвитку його положень у галузевих напрямках, конкретних нормативно урегульованих питаннях.

Саме конкретика дій у вирішенні даного питання є must have.

Очевидно, що будівництва кількох сміттєперероблюючих заводів в Україні уже не достатньо.

Кричущим є той факт, коли у деяких областях взагалі відсутні ліцензовані підприємства зі збирання, зберігання та утилізації небезпечних відходів.

Відсутня також ґрунтовна державницька політика з цього питання.

Пропозиція нашої команди включає у себе практичні кроки: створення розгалуженої системи переробних заводів орієнтованих на різні види відходів; та, застосування інноваційних технологій у сортуванні, переробці, утилізації.

Такими прикладом успіху може бути Польща, Німеччина, Швеція.

Проблема неконтрольованого промислового забруднення.

Яким чином ви бачите баланс між економічною та екологічною складовими виробництва на застарілих потужностях більшості промислових підприємств України?

Виконання положень Паризької Угоди, Стратегії низьковуглецевого розвитку є правовою основою для розробки та втілення дієвих економіко-соціальних механізмів процесу оновлення потужностей виробництва.

Варто відзначити, що якісний підхід до означеного завдання не відбудеться без методологічних підходів та модельного інструментарію для сценарної оцінки динаміки викидів парникових газів в Україні. Відповідні підходи та інструментарій можуть застосовуватись повсюдно, в будь-які галузевій політиці, що підвищить рівень формування та реалізації політики.

Наприклад, за сприяння іноземних партнерів в екологічній політиці планується розробити методологічні підходи та модельний інструментарій при підготовці другого Національного визначеного внеску України до Паризької Угоди. Таке моделювання є сьогодні необхідним у формуванні та реалізації державної еко-політики, адже нові цілі Кліматичної Угоди матимуть вплив не лише на економіку в цілому, а й на кожного економічного агента в Україні.

Звичайно, для гармонізації економічної та екологічної складових виробництва потрібні реальні та зрозумілі дані, на підставі яких буде здійснюватися моделювання та ухвалення відповідних управлінських рішень.

Отримані результати моделювання дадуть чітку інформацію фінансових витрат, економічних механізмів для постійного процесу оновлення потужностей із використання найкращих серед доступних нині технологій.

Перетворення екологічної інспекції виключно на інструмент тиску на бізнес.

Яким чином ви бачите перезавантаження природоохоронного органу, забезпечивши відсутність корупційної складової у ході реалізації контрольних повноважень?

У парламенті вже зареєстровано Законопроект N9336 "Про державну природоохоронну службу". Однак, на нашу думку, не усі запропоновані ним пропозиції є правильними. За нашою інформацію, навіть представництво ЄС занесло цей законопроект у список таких, що містять корупційні ризики.

На наш погляд, щоб сформувати ефективний природоохоронний орган, ми маємо забезпечити якісне його перезавантаження на прикладі Національної поліції. Тобто, на основі конкурсів призначити на посади нових, молодих і мотивованих фахівців. Їхній ентузіазм має підкріплюватись достойною заробітною платнею.

Одночасно потрібно прискорити реагування та посилити покарання порушення екологічного законодавства. У протилежному випадку орган знову будуть використовувати для здирництва та поборів, а не для захисту довкілля.

Використання екологічного податку на забезпечення потреб загального державного бюджету.

Як ви бачите убезпечення від непрофільних (не природоохоронних) посягань на фіскальні надходження, які сплачуються за забруднення довкілля? Чи підтримуєте ви гармонізацію рівнів екологічних податків із європейськими та світовими?

В рамках імплементації Угоди про Асоціацію логічним є гармонізація рівнів екологічних податків із європейськими, однак у будь-якому разі варто брати до уваги особливості економічної системи України.

В рамках вирішення даного питання важливим є і той аспект, що нерівномірність розміщення промислових об'єктів призводить до значних диспропорцій в розмірах екологічних фондів у різних регіонах України.

Зокрема ми пропонуємо затвердити деталізований перелік заходів, які можна фінансувати коштом екологічних фондів.

Підвищена загроза біологічному різноманіттю.

Як ви бачите вирішення проблеми зменшення природно-заповідного фонду України та збільшення зникаючих видів флори та фауни?

1.Боротьба з браконьєрством (що, зокрема, взаємопов'язано із принципом "невідворотності покарання", ефективністю роботи державної природоохоронної служби, реформою Держлісагенства у частині розмежування відповідальності та ін.)

2.Розширення територій об'єктів природно-заповідного фонду та забезпечення правової та економічної основи для їх подальшого об'єднання з європейською еко-мережею.

3.Враховуючи, що окремі види тварин можуть мігрувати через кліматичні зміни та кордони, то в глобальному розумінні державна екологічна політика має бути спрямована і на досягнення цілей сталого розвитку, реалізацію Кліматичної Угоди.

4.У буквальному розумінні прямо зараз можна підписати документи про створення та розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Повністю готові до підписання вони вже не один рік чекають на візування Президента.

Буду вдячний усім неурядовим організаціям, науковцям у галузі екології, громадським активістам за доповнення, зауваження, пропозиції та конструктивну критику. Нам важлива Ваша думка, бо лише об'єднання інтелектуальних зусиль реально посилить політику у галузі охорони природи.

powered by lun.ua

Питна вода для України: початок важливої реформи

Україна нарешті може почати масштабну модернізацію водного господарства. Якщо парламент підтримає ініціативу міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова – законопроєкт N5723...

Хто хоче знищити Озеро Вирлиця? Список зрадників.

Цей блог я пишу, щоб усі кияни знали, хто з обраних ними депутатів Київської міської ради хоче знищити зелені зони Києва, зокрема, Озеро Вирлиця, – закатати його у бетон і побудувати там черговий торгівельний центр, яких і так в Києві десятки...

Комунізм для Калєтніка: суд повернув Бучанське Межигір'я

Калєтнік повернув собі "Бучанське Межигір'я", 14 гектарів лісу знов огороджені 10-ти метровим парканом. Давайте згадаємо цю історію детальніше...

Сором Кличка. Київ перетворюють на смітник.

На тему київського сміття я написав багато текстів, провів купу акцій, командою виходили на прибирання, але ситуація у столиці не змінюється...

Екологічна відповідальність: курс на підвищення

Нещодавно я робив огляд Указу Президента "Про виклики та загрози національній безпеці України в екологічній сфері", там дуже багато надважливих ініціатив, які можуть радикально змінити екологічну політику країни...

Справи Кононенка-Гладковського-Грановського: освіжаємо пам'ять правоохоронцям

Президент Володимир Зеленський через рішення Ради національної безпеки та оборони задав правильний темп і вектор роботи правоохоронних органів та інших органів влади...