Україна – не Сомалі. Долаємо корупцію в українських портах
Продовжуємо разом з моєю командою розкривати корупційні гнійники в Державній екологічній інспекції. Сідайте зручніше, зараз я розповім вам про корупційну схему, яка десятки років наносила величезу економічну та репутаційну шкоду Україні, але при цьому зберігалася і діяла за будь- якої влади – як за часів Януковича, так і за часів Порошенка.
Схема діяла в портах і була цілком банальна. Перед тим як іноземне судно, яке перебувало в українському порту, готувалося відчалити, місцеві еконоінспектори терміново вигадували якусь перевірку або порушення, щоб під цим приводом затримати корабель в порту на кілька днів. Найчастіше вирішували брати на аналіз так звані баластні води, тобто звичайну морську воду, яку судна набирають прямо з моря для збільшення осадки поки стоять в порту, а потім зливають назад, перед тим, як відплисти. Як правило, баластні води набираються у спеціальні ізольовані танки, тому ніякого забруднення їх не відбувається. Але в теорії влаштувати перевірку цих вод можна, тому саме вони і ставали приводом для затримання суден.
Для торгового судна простій коштує дуже дорого – до 100 тисяч доларів на день, в залежності від судна і від вантажу. Тому, зрозуміло, власники суден воліли "вирішувати питання" з екоінспекцією. Щоб не платити за простій 200-300 тисяч доларів, доводилося платити інспекторам 20-50 тисяч з одного судна. Тоді перевірка скасовувалася і судну дозволяли залишити порт.
Знаючи про таку особливість українських портів, судновласники навіть закладали хабарі у свої витрати, коли відправляли судна до України. Як розповів мені один з таких судновласників, українські порти в цьому середовищі розглядалися, як ризики, нарівні з сомалійськими піратами. Так-так, звичайний мирний український порт наносив міжнародним компаніям такої ж шкоди, як і африканські бандити, що плавають по морю на іржавих коритах.
При цьому, треба сказати, що платити хабарі погоджувалися не всі. Деякі займали принципову позицію, проходили всі перевірки, а потім подавали на Україну в суд, вигравали і отримували компенсації своїх збитків. Тобто, від виписаних судами штрафів бюджет не тільки не вигравав, але і програвав! І платили за цю тупість і жадібність продажних чиновників ми з вами. Платив кожен пенсіонер, кожен учитель та ФОП.
Ось для прикладу публікую одне з таких судових рішень. З його тексту стає добре зрозуміло, як відбувався цей рекет, і як потім за нього розплачувалася держава.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85222022
Згідно із законом, регіональні відділення повинні отримувати дозволи на свої перевірки (в тому числі на затримання кораблів) від голови екоінспекції. Але щоб схема працювала швидко і безпечно, ці повноваження керівники віддавали на місця, через довіреність. Таким чином колишні керівники дозволяли екоінспекторам у портах піратствувати на свій розсуд без необхідності постійного погодження з центральним офісом. Звичайно, що така схема або давала прибутки голові екоінспекції, або корупційний потік стрімко біг прямо в міністерство. І всі ці роки усе всіх влаштовувало. Екоінспекція дійсно стала нагадувати сомалійських розбійників.
Цей ганебний конвеєр державного рекету та здирництва тривав без зупинки. Діяв він, як ми бачимо, і після Майдану. Обсяг хабарів був колосальним. А враховуючи, що бралися вони в портах, у іноземних компаній, можна тільки здогадуватися, яка слава розходилася про нашу країну по всьому світу.
І тільки но зайнявши посаду в.о. Голови ДЕІ, я у перший же день почав отримувати скарги на дії інспекторів у портах. Але знаходились і такі "фахівці", які пояснювали мені, що у всьому винні неекологічні судна, натомість дії інспекторів вірні. Оскільки скарг з кожним днем ставало все більше, я вирішив не відкладати цю справу і розібратись. На тому тижні ми провели велику нараду з представниками Одеської ОДА, АМПУ, судновласниками і бізнесом. І все стало на свої місця, на аргументи представників бізнесу, чиновники не мали, що відповісти. Наявність корупційної схеми стала очевидною для всіх.
Незважаючи на очевидність цієї корупційної схеми, про неї не робили журналістських розслідувань, тому громадськості вона до сьогоднішнього дня була не відома. Якби у мене була мета очолити цей схематоз, я б, звичайно, не став нічого про нього писати. Але наша мета – ліквідувати цей заповідник корупції. Тому з сьогоднішнього дня я скасовую всі злочинні доручення і накази попередніх глав екоінспекції, припиняю цю піратську вольницю і зупиняю державний рекет в портах. А також у рамках дисциплінарного провадження відстороняю від виконання обов'язків керівника Кримсько-Чорноморського округу Олександра Ставнійчука. Більше ніяких самовільних дій з боку територіальних органів не буде. Сомалі у портах скінчилося.
13 липня цього року президент Володимир Зеленський під час свого візиту до Одеси визнав, що в портах існує масштабна корупція і навіть запропонував призупинити перевірки судів в морських портах України співробітниками Державної екологічної інспекції, які системно займаються вимаганням хабарів. Із задоволенням виконую це доручення Президента. Хочу подякувати Володимиру Зеленському за надану можливість нарешті навести порядок і законність в українських портах.
Зрозуміло, що перевірки триватимуть і ситуацію з екологією в Чорному морі ми триматимемо під контролем, але колишнього свавілля вже не буде ніколи. Ми дійсно прийшли міняти систему, як би пафосно це не звучало. І робимо це прямо зараз.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
