Держекоінспекція: небезпечні об'єкти на контролі
Зазвичай, екологічна ситуація у Кривому Розі асоціюється із заводом АрселорМіттал. І хоча його вплив на довкілля значний, не варто недооцінювати ступінь загрози інших підприємств міста. Так, Кривий Ріг лідер області і один з лідерів України за реалізацією промислової продукції, це одне з найбільших у світі родовищ залізної руди. І у промисловості є зворотня сторона – забруднення довкілля.
При видобутку і обробці залізної руди завжди використовується велика кількість води. Задля безпечної роботи у шахтах і кар'єрах – їх води відкачують, зберігають у штучних водоймах, а потім скидають у річку Інгулець, звідки потрапляє до Дніпра. Якщо ви хоча б раз шукали в Гугл інформацію про Кривий Ріг – скоріше за все, пошукова система пропонувала "Червоне озеро", якщо ні, то не лінуйтесь і почитайте, вам буде цікаво.
"Червоне озеро" (ставок-накопичувач) – це техногенна водойма, створена у 60х роках минулого століття. Наразі – один з туристичних маршрутів, я не жартую, одна з позицій у різних рейтингах "що відвідати у Кривому Розі?". Озеро наповнюється з шахтних вод, які відкачують з двох шахт підприємства "Кривбасшахтозакриття", з глибини більше кілометра. Вода має характерний червоний колір і містить велику кількість брому, йоду, натрію, калію і магнію. Цілий рік озеро зберігає свій унікальний колір.
Основним видом господарської діяльності Кривбасшахтозакриття є виконання послуг з відведення, акумуляції та скиду шахтної води гірничорудних підприємств Кривбасу. А також перекачка господарсько-фекальних стоків. За даними самого підприємства основними постачальниками шахтної води є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ПАТ "КЗРК", ПРАТ "ЦГЗК", ПРАТ "Суха Балка".
Шахтні води – гостра проблема у даній місцевості, а екологічний стан річки Інгулець (у яку якраз і скидають шахтні води) є вкрай незадовільним. Накопичуються шахтні води у балку Свистунова. За оцінками місцевих екологів, на жовтень у балці було близько 8 млн метрів кубічних води. Тут постає одна з проблем: балка – об'єкт незавершеного будівництва і розрахована на 7-7,5 млн кубометрів води. До того ж, ложе балки не екранізоване спеціальними фільтрами, тому високомінералізована вода потрапляє до ґрунтових вод. Як це перевірити? Звернутись до звіту Кривбасшахтозакриття про діяльність, він наразі доступний за 9 місяців 2019 року. Так от, за цей час до балки надійшло 8,73 млн метрів кубічних шахтних вод, отже різниця йде у ґрунтові води.
Тобто, ще до скидання води у річку, частина високомінералізованих вод просто йде у ґрунт. Чому саме це становить небезпеку? Тому що процес скидання наступний – спочатку шахтні води відстоюються у балці, щоб домішки осіли, потім цю воду розбавляють прісною водою з Кременчуцького водосховища, що зменшує її мінералізованість і в річку скидають вже менш шкідливою. Але, через порушення технології, на одному з етапів у ґрунтові води потрапляє саме високомінералізована вода.
Напевно, ви задались питанням "а що такого?", а ось що – мінералізація цих вод досягає 100 грам на літр, наприклад, у Чорному морі 17 грам на літр. Далі ця вода потрапляє у прісну річку Інгулець, а з неї у Дніпро, і фактично знищує там прісноводні живі організми. А це впливає на екологічну ситуацію у Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській і Херсонській областях, насамперед, на можливість вести сільське господарство, тобто це надважлива екологічна проблема.
У 2018 році Державне агентство водних ресурсів повідомило підприємство Кривбасшахтозакриття про необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування при скиданні зворотних вод у р. Інгулець з подальшим визначенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Однак, це не було виконано.
Тобто, підприємство здійснює спеціальне водокористування і скидає високомінералізовану воду до прісної річки Інгулець, не маючи на це дозвільних документів, чим фактично знищує її і наносить значну шкоду сільському господарству 4 областей. Факт незаконного скидання було встановлено під час планової перевірки підприємства співробітниками Держекоінспекції і нараховано збитки державі у розмірі 3 284 536 гривень.
Отже, розпочинаємо з перевірок підприємств, проблеми з якими були давно і системно не вирішувались роками. Це лише початок. Як і обіцяв – у цьому році концентруємось на роботі з топ-забруднювачами. Саме тому цю перевірку проводив центральний апарат ДЕІ за участі територіального органу, тобто найфаховіші, кваліфіковані і досвідчені інспектори. Адже такі заходи вимагають максимальної концентрації і мобілізації зусиль.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
