Відповідь Юрію Бутусову та власникам судна ''Stavanger''
Юрій Бутусов нещодавно опублікував статтю, в якій виклав своє бачення ситуації із судном "Stavanger". Обвинуватив Держекоінспекцію в тому, що затримання судна носило корупційну складову і натякнув на мою непрофесійну поведінку в даній ситуації. Я готовий обґрунтувати кожне своє рішення на цій посаді, тому що вони приймалися лише відповідно до законодавства.
Отже, 30 квітня у Чорному морі стався серйозний інцидент. Судно "Stavanger" під флагом Тувалу розлило 8 тонн пальмової олії. Масштабної катастрофи вдалося уникнути, оскільки олія була оперативно зібрана, але відповідно до закону був нарахований високий штраф у розмірі 65 млн. грн., який судновласник, звичайно, сплачувати не захотів.
Розчарую порушників – мовчати я не буду, відповідальності не боюсь, бо завжди діяв виключно у межах, передбачених чинним законодавством України, в тому числі, коли приймав рішення про заборону виходу судна з морського порту 5 травня. Отже, хочу показати на конкретному прикладі, як окремі ділки порушують екологічне законодавство, не сплачують за це жодної копійки та уникають відповідальності.
Рішення про заборону виходу судну з морського порту було прийнято на підставі статті 91 Кодексу торговельного мореплавства, норми якої не передбачають ані надання гарантій, ані здійснення інших заходів забезпечення позовних вимог, а вимагають усунення судновласником порушень, що стали причиною затримки судна. В нашому випадку – це мала бути повна оплата встановленого претензією платежу.
Відповідно, зважаючи на відмову судновласника сплачувати компенсацію, рішення про затримку судна в порту було обгрунтованим, воно мало всі правові підстави діяти до моменту усунення судновласником тих порушень, що стали причиною затримки і які визначені в частині 2 статті 91 Кодексу торговельного мореплавства.
Та після зміни керівництва екоінспекції 6 червня судно залишило український порт – не заплативши в державний бюджет України ні копійки. А судновласник разом з адвокатами розгорнули цілу інформаційну кампанію проти мене, пишучи відкриті листи Президенту та погрожуючи притягнути мене до відповідальності.
В мотивувальній частині даного рішення нового керівника екоінспекції мало місце посилання на наявність гарантійного листа Лондонської Асоціації Власників суден із взаємного страхування та факт внесення грошових коштів у сумі 26 679 200 грн на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.
З приводу цього в мене є наступні контраргументи. По-перше, Господарським судом Одеської області не було проведено дослідження, чи відповідає вказаний гарантійний лист вимогам, встановленим законодавством України, чи наявний оригінал цього листа у особи, яка завірила його копію, також не перевірено. По-друге, кошти, внесені на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області, не були співмірні із сумою, заявленою в претензії, яка була пред'явлена екоінспекцією.
Отже, у випадку з судном "Stavanger", відбулося внесення судновласником коштів на депозит не в повному розмірі, і в подальшому їх може не вистачити для забезпечення позову та поновлення порушених інтересів держави у разі подальшого задоволення позовних вимог.
Юрій Бутусов у своїй публікації вказав, що має бути термінове засідання уряду за моєї участі. По-перше, відповідальності не боюсь, я впевнений у своїй правоті, закон на моєму боці. Я готовий до будь-яких засідань уряду, давати свідчення правоохоронним органам, виступати на комітетських слуханнях тощо. По-друге, я навіть сам просив Раду дати мені можливість відзвітувати про мою роботу, але мені такої можливості не надали. По-третє, радив би компанії витрачати гроші не на "мочилово" мене у публікаціях, а на юристів з метою підготовки змін до законодавства, як щодо обчислення розміру збитків за розлив шкідливих речовин, так і щодо окремих норм Кодексу торговельного мореплавства.
Одне з питань і претензій у статті Юрія Бутусова було про те, що чому ми оштрафували підприємство гігант "ММК Ілліча" на 10 млн. грн, а судно на 65 млн. грн. Одразу відповім на подібну маніпуляцію і некоректне порівняння. По-перше, перевірка ММК Ілліча проходила по одному зі звернень фізичної особи стосовно забруднення території. Це була не комплексна перевірка, штраф після якої був би значно більшим. По-друге, ситуація з судном – це суттєвий інцидент (аварія), внаслідок якого було забруднене море.
Для нас, як для чиновників, нема слова "велика сума" чи "неадекватна сума штрафу". Є закон, який її встановлює і фіксує таксу за кожен кілограм забруднення – 286 дол США за забрудення пальмовою олією, що є шкідливою речовиною категорії Y.
Таким чином, виходячи із забруднення в розмірі 8449,5 кг олії сума збитків склала 2 416 557 дол. США.
Закон суворий, але це закон. Підприємці на першій зустрічі говорили про те, як має бути за законом. Стався інцидент, і ми зафіксували суму збитків відповідно до документу.
Звичайно, в цій ситуації легше було дати інспекторам хабаря і забути про цей інцидент, дати судну можливість залишити порт та заробляти гроші. Але якщо вирішили працювати за законом – то треба бути принциповими до кінця. Тому судно було затримане. А прокуратура внаслідок забруднення завела карну справу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
