У крісло мера – на плечах забудовників та корупціонерів
Неспростовний факт – найгірший період в історії управління Києвом припав на часи мера Черновецького. Якщо ви думаєте, що він позаду, – глибоко помиляєтеся! Корупційна справа тодішнього міського голови живе і квітне в команді нового очільника столиці Віталія Кличка. Чи не найбільший вплив на нього зараз здійснюють Денис Комарницький (забудовник, екслідер фракції Блока Леоніда Черновецького в Київраді) та Степан Черновецький (син горе-мера, лобіст і фінансист корупційних схем).
Активісти, волонтери, взірцеві комунальники, мудрі юристи, успішні підприємці, громадські лідери – у списках партії "УДАР" є різні прізвища, лише не цих двох. Гортаючи виборчі документи команди мера-боксера, у жодному не знайдете згаданих суб'єктів. Але саме вони вплинули на формування електоральних переліків.
Ще в березні цього року Telegram-канали близькі до партії влади злили інформацію, що кадрові списки на місцеві вибори партій "Слуга народу" та "УДАР" готують Степан Черновецький та Віталій Кличко. Сполучною ланкою в процесі, нібито, виступив Денис Комарницький – друг чинного мера і довірена людина колишнього мера Леоніда Черновецького.
Родина співочого екс-голови столиці зірвала надприбутки на незаконній забудові, а тепер успішно інвестує в нові політичні проекти. Ті, у свою чергу, підтримують подальші будівельні афери. І так по безкінечному пекельному колу – до повної забудови і знищення Києва...
Комарницький вже має кримінальний шлейф за корупційні оборудки. 2011 року його затримало СБУ, а Шевченківський суд засудив до двох років. Сьогодні ж його називають "смотрящім за столицею". Найбільшим "авторитетом" серед забудовників, якому вдалося "підім'яти під себе" навіть скандального Микитася.
Розслідувачі Bihus.Info та нардеп Гео Лерос ще влітку 2020 року оприлюднили документи, які підтверджують гігантські забудовні апетити чинної влади і махінаторів. В останні чотири роки компанії пов'язані з Денисом Комарницьким постійно здобували від влади великі підряди на будівництва та реконструкції в Києві:
· "Еко-Буд-Трейд" – понад 6 млрд грн на добудову Подільсько-Воскресенського мосту + 8 млрд грн на будівництво розв'язки на кільцевій;
· "Варда Спецбуд Монтаж" – майже 2 млрд грн на ремонт Володимирської гірки;
· "Скайбуд Груп" – 1 млрд грн на ремонти та реконструкції.
Ще більше цікавого в неофіційних документах, так званих "понятійках" між владою, криміналом та корупціонерам. Комарницький "по-понятіям" давав хабарі на схеми з отримання дозволів на будівництво. А також відповідав за проведення потрібних рішень через КМДА, а Кличко давав на все свою згоду. По-правді, прізвища чинного мера в документах відсутнє, але тут чітко вказано на отримання політичної підтримки мера і міськвлади на "проекти". Пізніше і сам Кличко підтвердив давню дружбу із забудовниками, хоча від їх оборудок відхрестився.
Під словом "проекти" ховаються не лікарні чи садочки, не нові дороги для міста, і навіть не лавочки в двори перед виборами. Фантазія й апетити забудовників не знали меж!
Один з прикладів – від травня 2018-го. Любителі висоток взялися за 15 млн дол добувати в Київраді дозвіл на зведення кількох житлових комплексів на заповідній землі біля Національного музею Пирогів у Києві. На ласу ділянку команда Черновецького-Комарницького зазіхає ще з 2007-го року.
Тепер у них нова ціль – залишитися при бюджетній годівниці та посилити вплив на владу Києва. Саме тому друзі-забудовники та корупціонери готові на власних плечах знову занести Віталія Кличка в крісло міського голови. У підмогу йому – зашкварені депутати-лобісти з команди Дениса Комарницького. В нових списках УДАРу до Київради таких, щонайменше, троє: Богдан Ганнох, Володимир Шарій (причетний до незаконної забудови Жукова острова), Михайло Терентьєв (відзначився у скандалі з освоєння грошей на скляний міст Кличка).
Чи варто допускати бригаду Черновецького-Комарницького до остаточного знищення Києва? Питання – риторичне. Розв'язати його по силам самим киянам на виборах 25 жовтня. Жодного голосу – для забудовників!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.