Економічна криза – привід відійти від "києвоцентризму"?
Відповідно до відомого анекдоту, у Радянському Союзі діяла дуже проста логістична схема. Усі товари скупчувалися у Москві, а громадяни самостійно розвозили їх безмежними просторами країни. Москва у СРСР була центром усього і вся. У столиці вирішувалися всі більш-менш значущі питання. Та й рівень життя у столиці значно відрізнявся від провінції у кращу сторону. У сучасній Росії виключність столиці навіть посилилася і колосальна різниця між столичним і провінційним життям у всіх, буквально, сферах є загальновідомою.
Успадкувала традицію "звозити все до столиці" і незалежна Україна. Київ сконцентрував у собі не тільки центри прийняття рішень, а й мало не всі фінансові потоки. Тут скупчилися всі центральні органи державної влади. Тут змушені розмішувати свої головні офіси українські та іноземні компанії і банки. Така централізація дає киянам (старим і новим) значно більше можливостей, однак Київ і його інфраструктура потихеньку задихаються, оскільки не в змозі перетравити все, що проковтнула столиця.
Не знаю, чи відомо кому-небудь, скільки зараз живе у столиці людей. Але мало хто сумнівається, що понаїхало таки багато. Чого варті тільки "дніпропетровська" та "донецька" хвилі приїжджих, що самі по собі стали вже анекдотами.
Рівень цін на нерухомість, плата за оренду житла та офісів вже давно є суцільним кошмаром для тих, хто намагається вести у Києві якісь справи.
Значно дорожче обходиться у столиці й персонал, бо недавні кияни, а таких мало не більшість, повинні ж знімати житло.
В той же час, державні органи, що обмежені у фондах заробітної плати, змушені обмежувати свої кадрові апетити "корінними" столичними жителями, що може й не дуже високої кваліфікації, та не мають проблем з орендою квартири.
Тут слід згадати, що матеріальне виробництво не офіс, не банківський рахунок. Завод, а тим більше шахту чи кар'єр, із Харкова, Донецька, Дніпропетровська чи Маріуполя до Києва не перемістиш. А тому шкідливими викидами продовжують дихати жителі цих міст. І процвітання Києва, рівень столичних цін і зарплат, викликає у них небезпідставне роздратування.
Економічна криза явище дуже неприємне, однак може стати у пригоді для вирішення багатьох проблем, оскільки спонукає до змін.
Зокрема, керівники держави в один голос заговорили про економію ресурсів, що є дуже правильним підходом. З тим лише застереженням, що економити державні кошти та розумно їх витрачати слід не тільки під час кризи.
Отже, чи не буде розумно відмовитися від розміщення всіх без виключення центральних органів державної влади у Києві?
Утримання окремих міністерств в інших містах не тільки обійдеться для бюджету значно дешевше, а й може дати додатковий прибуток. Адже приміщення, що зараз зайняті державними органами можуть бути здані в оренду за ринковими цінами.
А з точки зору ефективності управління, місцезнаходження у Києві, скажімо, Міністерства вугільної промисловості важко вважати оптимальним.
Цілком можливим є розміщення поза Києвом вищих спеціалізованих судів і навіть Верховного Суду України.
Перенесення з Києва до, наприклад, обласних центрів окремих центральних державних органів і судових установ здатне дати такого стимулу розвитку цих міст, що славнозвісний (чи сумнозвісний?) ЄВРО-2012 виглядатиме дрібницею.
Окрім нових можливостей працевлаштування для населення, переселення державних установ дасть потужний поштовх інвестиціям у транспорт, дороги, засоби зв'язку і таке інше.
Звичайно, що викладена пропозиція не може бути реалізована миттєво, потребує додаткового опрацювання і внесення змін до законодавства.
Однак, слід спробувати. Адже нікого не дивує, що найбільші фондові біржі Італії і Німеччини знаходяться не у Римі і Берліні, а у Мілані і Франкфурті.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
