Проникнення або перлина в купі лайна
Одразу скажу, що купа лайна – це Закон від 22 липня 2025 року N4555-IX. Той, що як законопроєкт 12414 був поспішно проголосований парламентом і підписаний Президентом Зеленським.
Мета законопроєкту і тепер закону очевидна.
Зруйнувати хитку ізоляцію аж ніяк не ідеальної системи антикорупційних органів, яка, разом з увагою наших союзників (так, я про славнозвісне "внєшнєє управлєніє"), дозволяли НАБУ і САП залишатися, хай не білими і пухнастими, але хоча б сіренькими на фоні абсолютно чорної "загальної правоохоронної вертикалі".
Хочеться вірити, що громадські протести і проведена партнерами робота матимуть свій результат. Новації мають бути скасовані якнайшвидше, поки "вертикаль" не привела НАБУ і САП до спільного знаменника.
А то "вєрноподданниє блєянія" керівників НАБУ і САП якось не надихають.
З лайном покінчили, тепер про перлину.
Якимось чином у законі опинилася дуже корисна норма, що стосується проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Про "невідкладні" обшуки без ухвали слідчого судді.
Тепер вже "стара" редакція статті 233 КПК надавала право слідчому, дізнавачу, прокурору право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Правом цим слідчі і прокурори систематично зловживають.
На цей предмет є свіже рішення Європейського суду з прав людини, до появи якого доклав зусиль партнер нашого адвокатського об'єднання Володимир Єфименко.
Європейський суд з прав людини визнав подібні обшуки і відсутність можливості ефективно їх оскаржувати порушенням статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) і 13 (Право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини констатував, що українські слідчі і прокурори свавільно зловживають право проникнення до житла без ухвали суду і занадто часто роблять це необґрунтовано.
А українські слідчі судді, відповідно до рішення ЄСПЧ, не перевірять обґрунтованість "невідкладних" обшуків, а просто переписують вигадки слідчих.
Так от, нова редакція частини 3 статті 233 КПК України суттєво обмежує можливості для зловживань.
Тепер слідчі і прокурори не можуть посилатися на такий привід влаштування "невідкладного обшуку", як на "врятування майна". Згадаємо, що саме "рятуючи майно" слідчий ДБР Дощенко у 2020 році штурмував Музей Гончара, де виставлялися картини подружжя Порошенків.
Не можуть тепер слідчі і прокурори влаштовувати "невідкладні" обшуки у першому-ліпшому провадженні. Тепер частина 3 статті 233 КПК визначає перелік злочинів (проти життя та здоров'я особи, тероризм).
Кожен може сам порівняти редакції.
Тому я особисто не здивувався, як дехто, тому, що Ніна Петрівна Южаніна проголосувала "за". Адже вона це зловживання на собі і своїй родині відчула, коли натовп співробітників ДБР увірвався до помешкання її сина і влаштував "невідкладний" обшук без ухвали суду у день народження онука. Її особистий ранковий кошмар з обшуком минув, хотіла захистити всіх нас. Бо прийти можуть до кожного.
Звичайно, жодні законодавчі зміни самі по собі припинити зловживання мне здатні.
У випадку зловживання правом на невідкладний обшук свою роботу мають виконати слідчі судді, що і зазначив у рішенні ЄСПЧ.
Тому незалежність НАБУ і САП слід негайно відновити, а от обмеження по "невідкладним" обшукам бажано зберегти.
Навіть розширити і удосконалити.
До чого закликаю парламентарів і всіх колег юристів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
