Dura lex...

Президентська презентація проекту конституційних змін викликала шквал різного роду коментарів.

Одні хвалять, інші критикують. І всі заклопотані аналізом.

А у мене є одне крамольне, як для юриста, питання. Яке має значення зміст закону, що не виконується? Адже стара традиція компенсувати суворість законів необов'язковістю виконання, як кажуть, "живе і перемагає".

Ми так захопилися критикою вітчизняного законодавства, що часом забуваємо про необхідність виконувати навіть і "недосконалі" закони.

Більше того, славнозвісна недосконалість українських законів стала мало не універсальним виправданням правового нігілізму чиновників. Та і простих громадян теж.

От якби норма була виписана "більш чітко" (як казав Жванецький, "тщательнее"), то ми б виконували, а так – почекаємо. Думаю, щось подібне кожен з нас чув з чиновницьких вуст неодноразово.

Таке враження, ніби існують якісь чарівні слова. Варто цими чарівними словами сформулювати норму закону – норма почне діяти. Та ні... Якщо за порушення закону не наставатиме невідворотна відповідальність, то формулюй, не формулюй... Матимемо те, що маємо.

Я не стверджую, що законодавство не слід удосконалювати. Я вважаю, що удосконалення не має сенсу, доки ми не навчимося забезпечувати реалізацію чинних правових норм.