Підписувати чи не підписувати?
Прочитавши текст колеги-блогера О.Тягнибока не втримався.
Пан Тягнибок пише:
"Працівники міліції намагаються примусити затриманих підписати протокол про злісну непокору працівникам міліції. Звинувачення є брехливим, адже люди, які затримували журналістів під час прес-конференції, були у цивільному, не представлялися та не робили жодних попереджень. Усі затримані відмовляються підписувати протокол".
Однак якщо (повторюся – якщо) мова йде про протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), відмовлятися від підпису як правило (повторюся – як правило) не має сенсу.
Адже в цьому разі відповідно до статті 256 цього ж кодексу станеться таке:
"У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це".
І все.
А що робити? Реалізовувати передбачене статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення право:
"Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу".
Або хоча б:
"...викласти мотиви свого відмовлення від його підписання".
Але у будь-якому разі свій слід у протоколі доцільно залишити. Інакше пізніше можна виявити в матеріалах справи зовсім інший протокол.
І слід вимагати реалізації прав, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
"Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи..."
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
