Окончательная бумажка, фактическая, броня...
Читаю в газеті "Голос України" (N89 (4839), 18 травня 2010р.) інтерв'ю заступника прокурора Луганської області, доктора філософії в галузі права Анатолія Горпенюка. І дивуюся.
Не тому дивуюся, що доктор філософії в галузі права всіляко агітує за виділення досудового слідства в окремий орган. Про створення слідчого комітету, національного бюро розслідувань і т.п. дискусії точаться ще з радянських часів.
Здивували такі твердження заступника прокурора області як:
- "У слідчого немає чітко визначеного статусу. І це обумовлює його залежність від інших відомчих інтересів";
- "На відміну від деяких владних учасників кримінального процесу, процесуальна незалежність слідчого законодавчо не гарантована".
Як завжди, українським прокурорам, слідчим і взагалі чиновникам більш за все заважає саме чинне законодавство.
Бо ж ось чинні норми статті 114 Кримінально-прроцесуального кодексу:
"При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
В разі незгоди слідчого з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень. В цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому".
Які ж ще гарантії незалежності потрібні українським слідчим? Чого їм не вистачає? Самого слова "незалежність"?
У ситуації, коли самі слідчі не мають жодного бажання здійснювати свої повноваження відповідно до закону, фактично добровільно відмовляючись від самостійності, а прокурори, що за слідчими наглядають, самі це визнають, зміни до закону (якими б вони не були) не дадуть ефекту більшого, ніж переставлення ліжок у відомому анекдоті.
А шановним прокурорам слід більше перейматися реалізацією чинних правових норм, аніж мріяти про майбутні "чудесні закони", у яких чарівними словами буде закріплено "дійсну незалежність" слідчих.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
