13 червня 2010, 21:43

Суддю на мило

Я особисто неприпустимо мало цікавлюся футболом. Сподіваюсь тільки, що цей брак цікавості компенсує мій молодший брат, його футбольного захоплення гарантовано на двох вистачить.

Однак подумалося, що популярна футбольна тема може слугувати чудовою ілюстрацією для дещо менш популярної проблеми – судової реформи.

Навіть новини світового чемпіонату не здатні повністю затьмарити новини української судової системи. Наступ на повноваження Верховного Суду, загроза з боку Вищої ради юстиції і т.п.

Дискусії навколо судової реформи здебільшого зводяться до того, хто і як призначатиме суддів, хто і як призначатиме голів судів та їх заступників, хто і як прийматиме рішення про притягнення суддів до відповідальності.



Суспільство намагаються переконати, що можна затвердити якийсь чарівний порядок призначень-притягнень і в країні з'явиться справжнє правосуддя.

Але ж у футболі теж є судді. І до них теж іноді виникають питання. Іноді навіть виникають підозри що вони того... Гроші беруть.

Однак навряд чи хто сприйме за правдоподібну історію типу "команда А забила команді Б 5 голів не пропустивши жодного, однак судді своїм рішенням визнали переможцем матчу команду Б".

Ми ж бо знаємо, що у футболі судді можуть хіба що "підсудити". А от судді, що здійснюють правосуддя...

Що ж заважає футбольним суддям застосовувати "передовий" досвід?

Насмілюся припустити, що не спосіб призначень-звільнень.

Публіка. Не так просто чинити сваволю під наглядом тисяч зацікавлених очей.

Тож і у судовій системі лад з'явиться тільки тоді, коли суспільство дійсно цікавитиметься правосуддям.

Не розміром хабарів, не політичними зв'язками і уподобаннями суддів, а судовими процесами. Позиціями сторін, доказами, свідченнями виступами адвокатів і експертів. Словом, приблизно так, як уболівальники і спортивні журналісти цікавляться перипетіями футбольних матчів.

Як цього досягти? Значно важче, ніж прийняти чергові зміни до законодавства про судоустрій.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Відосики ДБР

За роки влади 95 кварталу мало не всі державні органи перетворилися на такі собі продюсерські контори, які замість виконання передбачених законом функцій, пишуть сценарії і випускають відосики...

Президент Зеленський і три фірми

Схоже, Президент України Зеленський почав здогадуватись, що його 5-6 менеджерів того... Не зовсім справляються. А зробити з цим він нічого не може, оскільки, як встановлено рішенням суду, не володіє і не зобов'язаний володіти інформацією про прізвища і посади тих 5-6 менеджерів...

Президент Зеленський і "ай яй яй"

Все частіше читаємо новини про те, як чиновники ДБР без ухвал суду вриваються до помешкань громадян і вчиняють там розгром, який потім називають "невідкладний обшук без ухвали суду з метою врятування майна"...

Президент Зеленський і полковник Простаков

Це колись обов'язково мало статися. І це сталося! Суд визнав протиправним рішення про відмову Петру Порошенку у перетині державного кордону...

Країна мрій Зеленського. Друзям – усе...

З'явився повний текст рішення Вишгородського районного суду Київської області в складі головуючого – судді Рудюка О.Д., за участю секретаря Галай О...

Портнов у країні мрій Зеленського

Не знаю, чи всі це вже зрозуміли, але ми живемо у країні мрій. Країні мрій Володимира Зеленського. У цій країні Володимиру Зеленському можна все...