НБУ на міждержавному рівні
Нещодавно Національний банк України поставив під сумнів чинність Угоди між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестиций.
Діло було так. Національний банк за останній час понавпроваджував цілу купу валютних обмежень, сумнівних з точки зору українького законодавства і зовсім протиправних з точки зору чинних міждержавних угод.
Наприклад, згадана вище Угода гарантує необмежений переказ інвестицій і доходів без затримки у конвертованій валюті у якій капітал був первісно інвестований. А НБУ своїми рішеннями переказ обмежує.
Тому британський інвестор змушений був направити повідомлення про інвестиційний спір.
Міністерство юстиції України повідомило про спір Кабінет Міністрів та направило запити, зокрема, і до НБУ. Мінюст просив надати пояснення по суті справи та надати кандидатуру до міжвідомчої робочої групи, з питань, пов'язаних з вирішенням спору.
Національний банк опускатися до обгрунтувань правомірності своїх дій не став, а надавати пояснення як і брати участь у роботі міжвідомчої групи просто відмовився.
Найцікавіше те, що свій, м'яко кажучи, нахабний демарш спеціалісти з Національного банку мотивували тим, шо Угода не ратифікована.
Не ратифікована, цього ніхто і не заперечує. Але відсутність ратифікації не означає, що угода не діє.
Угода чинна і у НБУ це прекрасно знають, адже ще 9 років тому офіційно повідомили про це всі свої територіальні управління листом N13-214/3031-8760 від 19.08.2006р.
Чому ж тоді національні банкіри "вмикають дурника"?
Щоб затягнути час і уникнути відповідальності?
А як же інвестиційний клімат і нова система влади?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
