Верховний Суд та інтервʼю Президента Зеленського
Іноді адвокат радіє судовому рішенню у "програній" справі.
Завершився багаторічний судовий процес стосовно інтерв'ю Президента Зеленського, яке він дав придворній Н. Мосейчук 24 червня 2021 р.
Ще до травневих шашликів 2022, до Чонгару, до Баканова, Кулініча і т. п.
Серед іншого, Президент Зеленський сказав у тому інтерв'ю, що він начебто мав "багато різної інформації від Служби безпеки, розвідки... Що з терористами, сепаратистами Медведчук торгував, заробляв разом з п'ятим президентом".
І от, Велика Палата Верховного Суду Постановою від 19.10.2023 р. (оприлюднено 07.11.2023 р.) відмовила п'ятому Президенту у задоволенні позову до Президента Зеленського.
Головною підставою відмови (у судовому рішенні так і написано: "по-перше") Велика Палата Верховного Суду вважає:
"По-перше, у справі немає жодних даних ні про те, що інформація, про яку сказав відповідач у тому інтерв'ю, є задокументованою (а саме задокументований характер є ознакою публічної інформації), ні про те, що відповідач отримав її від органів влади України під час здійснення повноважень Президента України (а не до того, як був обраний на цей пост) або має її у володінні саме як Президент України. Тобто немає доказів того, що відповідач є розпорядником відповідної інформації як суб'єкт владних повноважень."
Отже, те, що наговорив Зеленський у тому інтерв'ю про начебто наявну у нього інформацію – звичайне бездоказове і безвідповідальне базікання.
Що, як кажуть, і треба було довести.
Крім того, у цій своїй Постанові Велика Палата Верховного Суду висловила надзвичайно важливі і корисні для суспільства правові позиції стосовно відповідальності можновладців за висловлювання у різних інтерв'ю.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що однією з публічно-владних управлінських функцій є оприлюднення публічної інформації її розпорядником-органом державної влади. Механізм цього оприлюднення (інтерв'ю, коментар, виступ, публікація тощо), як і використані для цього засоби (друковані видання, вебсайти, соціальні мережі, інші медіа тощо), для застосування приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації" значення не мають. Стаття 5 цього Закону допускає можливість оприлюднення публічної інформації будь-яким способом, що, вочевидь, не виключає її оприлюднення під час інтерв'ю.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з позивачем у тому, що для цілей застосування Закону України "Про доступ до публічної інформації" статус запитувача інформації не залежить від подання фізичними, юридичними особами, об'єднаннями громадян без статусу юридичної особи запиту на інформацію. Навпаки: той, хто є запитувачем інформації за цим Законом, може подати відповідний запит (не можуть це зробити суб'єкти владних повноважень). Аналогічно статус розпорядника інформації не залежить від того, чи відповідний суб'єкт нею власне розпоряджається, чи тільки створює, отримує та володіє, хоч і називається розпорядником.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом вказаних приписів обов'язки розпорядника інформації надавати й оприлюднювати останню є різними. Проте у випадках виконання як першого, так і другого обов'язку розпорядник має відповідно надати чи оприлюднити достовірну, точну та повну інформацію.
Обов'язок, на який звернув увагу позивач (оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію), є загальним. Тобто цей обов'язок розпорядник інформації має виконати незалежно від того, чи мова йде тільки про ту інформацію, яка прямо визначена як обов'язкова до оприлюднення чи мова йде про добровільне оприлюднення іншої публічної інформації, що не входить до переліку, визначеного у частині першій статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Отже, у цій "програній" справі ми не тільки довели очевидний факт бездоказовості висловлених Президентом Зеленським у інтерв'ю звинувачень.
Ми тепер маємо правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у своїх інтерв'ю субʼєкти владних повноважень зобов'язані оприлюднювати лише достовірну, точну та повну інформацію.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.